WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Завдання, зміст курсу природознавства - Реферат

Завдання, зміст курсу природознавства - Реферат

причини сезонних змін у природі, про гірські породи і корисні копалини, про природу віддалених районів нашої країни та ін.
Найдоступнішим для учнів І-ІІІ класів є матеріал місцевої природи (місцеві рослини, тварини, сезони зміни в природі, тощо). Тому програма з природознавства для початкових класів орієнтує вчителя на краєзнавчий принцип вивчення природи. Цей принцип дає можливість проводити заняття на основі предметного навчання, спираючись не тільки на зорові, а й на інші відчуття, сприяє всебічному пізнанню предмета. Краєзнавчий принцип дає змогу вивчати предмети, явища навколишньої природи і грудної діяльність людини в їх взаємному зв'язку (сезонні явища, трудова діяльність людини, спосіб життя, повадки птахів у різні пори року та ін.).
Зануритися у світ явищ природи, пройшовши повну школу предметного мислення, учні мають повернутись до вивчення цілісних природних об'єктів. Від аналітичних пізнавальних процедур необхідно знову перейти до процедур синтетичних.
Але що може бути природним об'єктом, щодо якого можна зробити це синтез пізнавальних предметних процедур? Ми вважаємо, що такими об'єктами можуть бути послідовно: всесвіт, Земля, людина.
Пропедевтика - складна річ і вона має реалізувати настанову: дитина на порозі наукового вивчення природи. І зацікавленість тут формується специфічна, зацікавленість людини, що стоїть на порозі пізнання.
Становлення ідеї між предметних зв'язків зумовлене загальними тенденціями розвитку педагогіки та дидактики. Актуальним надбанням в розв'язанні даної проблеми в класичній педагогіці (Я.А. Коменський, Д.Локк, Й.Г.Пестолоцці, К.Д.Ушинський, М.Ф.Бунаков, В.І.Водовозов, В.Я.Стоюнін та інші) слід вважати:
- обґрунтування об'єктивної необхідності в навчальному пізнанні реально існуючих взаємозв'язків об'єктів та явищ природи і суспільства;
- визначення світоглядної та розливальної функцій між предметних зв'язків, їх позитивний вплив на формування дійсної системи наукових знань та загальний рівень розумового розвитку учнів;
- розробка методики зкоординованого навчання різним предметам, підготовка вчителів до здійснення такого навчання.
Проте, незважаючи на досить довгий, суперечливий шлях історичного розвитку, проблема міжпредметних зв'язків традиційно розглядалася на рівні формування змістової основи знань.
За останній час коло питань в дослідженні цієї проблеми значно розширилося, враховуючи її багатогранний характер. На даному етапі між предметні зв'язки розглядаються як один із дієвих шляхів удосконалення змісту навчання, реалізація яких дає можливість формувати не тільки узагальнені, системні знання, але й узагальнені вміння та навички, необхідні для розв'язання різноманітних задач, визначити ефективні форми, методи, прийоми в реалізації такого навчання.
Незважаючи на численний ряд проведених досліджень з даної проблеми, дискусійним залишається питання щодо визначення самого поняття "між предметні зв'язки" як дидактичної категорії.
Так, деякі вчені (Н.А.Сорокін, В.М.Федорова, Д.М.Кирюшкін та ін.) Розглядають між предметні зв'язки як дидактичну умову, яка позитивно впливає на основні компоненти процесу навчання, сприяючи при цьому підвищенню його науковості і доступності.
Інші (І.Д. Зверев, В.М.Максимович, П.Г.Кулагін, Н.А.Лошкарьова) визначають міжпредметні зв'язки як самостійний дидактичний принцип, що передбачає вивчення навчального матеріалу з урахуванням змісту суміжних дисциплін.
Найбільш раціональним, на нашу думку, є підхід до розгляду між предметних зв'язків як прояву дидактичного принципу систематичності. Як зазначає І.Д.Зверев, цей принцип відображає загальне філософське поняття про взаємозв'язок явищ і узгоджується з фізіологічним і психологічним поняттям про системність в роботі мозку.
Г.І.Вергелес, яка досліджувала міжпредметні зв'язки на рівні спільності знань, операційних компонентів, мотивів вважає їх однією з найважливіших дидактичних основ, які забезпечують ефективне формування навчальної діяльності школярів.
Дидактичне дослідження проблеми міжпредметних зв'язків можливе на основі ідеї цілісного процесу навчання, розкриття внутрішніх зв'язків і залежностей на кожному рівні, з урахуванням перш за все освітньої, виховної і розливальної функцій навчання. Тому ми розглядаємо міжпредметні зв'язки із загально педагогічних позицій як один із засобів комплексного підходу до процесу навчання і виховання.
Теоретичний аналіз проблем показує, що існують різні класифікації міжпредметних зв'язків. Найбільш повна із них поставлена в роботах І.Д.Зверева, В.М.Максимової. В цій класифікації виділені три основні типи міжпредметних зв'язків:
- змістово-інформаційні;
- операційно-діяльнісні;
- організаційно-методичні.
В кожному типі виділяються різні види зв'язків.
Зупинимось на розгляді основних типів міжпредметних зв'язків, які мають місце в навчання молодших школярів.
Відомо, що між предметною змістовою основою в початкових класах виступають різноманітні уявлення та поняття, які формуються на елементарному рівні, але в той же час мають науковий характер. Дана категорія понять (понять міжпредметного характеру) відрізняється певним ступенем узагальненості, з одного боку, і різнобічною опорою на конкретні знання із декількох навчальних дисциплін - з другого. Зокрема, в курсі природознавства, читання, образотворчого мистецтва, художньої праці такими "наскрізним", між предметними природничими поняттями є поняття "Природа", "Предмети та явища неживої природи", "Пори року", "Рослини", "Тварини" та ін.
Курс природознавства який є базовим предметом у формуванні природничих понять, володіє необмеженими можливостями у формуванні інтелектуальних умінь, оскільки учні безпосередньо стикаються з різноманітними предметами і явищами, опрацьовуючи різні наочні посібники (колекції, гербарії, опудала) в їх натуральному вигляді і у графічному зображенні, проводять спостереження за змінами, які відбуваються в природі кожної пори року, виконують дослідні роботи. Весь цей надзвичайно різноманітний матеріал слугує основою не тільки для ознайомлення із зовнішнім виглядом природних об'єктів, а й шляхом встановлення різних видів взаємозв'язків створює умови для визначення їх внутрішньої сутності, з'ясування причин спостережуваних змін, формулюванню висновків-узагальнень розгляду об'єктів з різних точок зору, що в свою чергу, сприяє всебічному їх вивченню.
ЛІТЕРАТУРА.
1. "Методика вивчення природознавства в початкових класах" Т.М.Май бара, К., "Веселка" 1998р.
2. Методика вивчення природознавства в початкових класах" Нарочна.
Loading...

 
 

Цікаве