WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Розвиток методики природознавства на Україні - Реферат

Розвиток методики природознавства на Україні - Реферат

навчання); другу - про рослини, тварини і людину (для
молодших школярів наступних років навчання).
Вітчизняний педагог К.Д. Ушинський (1824-1871) велику увагу приділяв ознайомленню дітей аз предметами і явищами природи. Свої книги для читання в початкових класах школи ("Дитячий світ і Хрестоматія" та "Рідне слово") він побудував в основному на природничому матеріалі. У передмові до першого видання "Дитячого світу" він указує на ті причини, які визначили його вибір. Це, по-перше, наочність предметів природи. Дитина, якарозпочинає вчитися, повинна не лише розуміти те, що вона читає, але й спостерігати предмет. По-друге, предмети навколишньої природи К.Д.Ушинський вважав найзручнішими для розвитку логічного мислення учнів. Він писав, що логіка природи є найдоступнішою і найкориснішою логікою для дітей.
Що ж пропонував К.Д.Ушинський для вивчення наймолодшим школярам із природничих наук? Він зупинив свій вибір на предметах, що оточують дитину і більш-менш знайомі їй, рекомендував знаходити цікаве в навколишньому оточенні і завдяки цьому здійснювати зв'язок навчання аз життям. Так, розробляючи методичні вказівки до "Рідного слова", Ушинський відмічав, що бесіди з учнями педагог повинен будувати на явищах, характерних для своєї місцевості, оскільки початкове навчання розпочинається аз близького і відомого учням. Тому основним змістом "Рідного слова" для першого року навчання є вправи, мета яких - логічне об'єднання оточуючих предметів навколо таких загальних родових понять, як "мінерали", "рослини", "тварини" і "люди".
Книга для читання "Дитячий світ", за думкою
К.Д.Ушинського, повинна стати "порогом серйозної науки". Він
вказував, що подавати без зв'язку описи тих чи інших
природних предметів і явищ - лише даремно стомлювати дитячу
пам'ять; вивчати у початкових класах систему наук про природу, не
збагативши дітей конкретними знаннями - означало б іти врозріз із
вимогами педагогіки. Тому Ушинський у "дитячому світі" вмістив
пропонував порівнювати їх між собою і на цій основі будувати певну
систему. Перед читанням статей він рекомендував учителю
продемонструвати предмет, а дітям зробити його усний опис.
Учитель спрямовує цей процес запитаннями: який колір предмета?
Які його розміри? І т.д. Пізніше можна давати запитання більш
загального порядку; перелічити істотні ознаки предмета; користь,
яку він приносить та ін.
Отже, вивчаючи книги К.Д.Ушинського, учні повинні
усвідомити ту істину, що в природі все взаємозв'язане, що природа -
не безладне нагромадження окремих предметів, а в ній існує система,
яка є результатом закономірного розвитку природи.
Педагогічну теорію початкової освіти, розроблену К.Д.Ушинським, розвивав В.П.Вахтеров (1853-1924). Його книга "Предметний метод навчання(1907) не втратила свого значення і в наші дні. Природа і життя - ось перші вихователі дитини, стверджує автор і закликає вчителів розкривати перед дітьми чудову книгу природи, нехай вона сама розмовляє з дітьми, нехай вони вчаться її читати. Навчання, основне на наочності, він називає предметним, підкреслюючи роль усіх органів чуття в засвоєнні знань.
У 1874 р. було затверджено Положення про початкові народні училища. Воно не передбачало вивчення природознавства. Проте передові педагоги знаходили можливість пропагувати матеріалістичні ідеї, знання про природу, погляди О.Л Герда і К.Д.Ушинського.
У 1902 р. вийшла в світ "Методика початкового класу природознавства" Л.С.Севрука (1867-1918) - послідовника О.Я.Герда. Автор пропонував таку систему вивченні природи в початкових класах : "3емля", "Вода", "Повітря" - 1 ч., "Рослини", "Тварини" - 11 ч. Свою систему Л.С.Севрук обгрунтував науковим принципом взаємозв'язку і взаємозалежності явищ природи. Методи навчання - закономірностями психічного розвитку учнів. Він указував на велике значення ознайомлення дітей не тільки з предметами, а й з явищами природи, на використання при цьому таких процесів мислення, як індукція, дедукція, аналіз, синтез.
Провідником революційних ідей Ч. Дарвіна в шкільному при-родознавстві був В.В.Половцов (1862-1919). У 1907 р. вийшла його книга "Онови загальної методики", в якій він закликав широко використовувати у школі біологічний метод: будову організмів вивчати у зв'язку із середовищем. Він розробив методику використання наочних посібників, проведення спостережень, дослідів, практичних занять та екскурсій, надаючи великого значення всебічному розвитку учнів. В.В.Половцов вперше ввів у методику поняття "навчальний предмет", показав його відмінність від науки і обгрунтував принципи відбору навчального матеріалу.
Послідовниками біологічного методу були також І.І.Полянський, І.І.Трояновський, які виступали за розкриття існуючих у природі взаємозв'язків, пристосувань організмів до умов середовища.
На першому Всеросійському з'їзді з питань народної освіти (1914) підкреслювалося, що для здійснення всебічного, гармонійного розвитку особистості необхідно у початкову школу ввести принцип трудового виховання, наблизити навчальний матеріал до життя. Вказувалося на необхідність проведення екскурсій, активізації таких методів навчання, як самостійні спостереження і досліди дітей. Проте за тих умов з'їзд так і не завершив своєї роботи, а прогресивні погляди на вивчення природознавства не знайшли поширення у масовій школі.
В 1924 р. було прийнято комплексні програми, за якими весь навчальний матеріал поділено на колонки -00 "Природа", "Праця", "Суспільство". Вивчення природи в цих програмах розглядалося як матеріальна основа для інших циклів знань.
У 1929 р. комплексні програми було замінено проектно-комплексними, за якими теоретичний матеріал викладався залежно від окремих завдань практичного характеру. Але ні комплексні, ні проектно-комплексні програми не могли забезпечити належної теоретичної підготовки учнів, дати їм глибокі знання з основ наук.
Істотну роль у розвитку методики природознавства відіграли праці К.П.Ягордовського, О.О.Половинкіна,К.А.Сонгайло, П.О.Завітаєва, М.М.Скаткіна та інших учених-методистів.
К.П.Ягодовський ( 1877-1943) у своїх працях ("Уроки з
природознавства в початковій школі", "Практичні заняття з
природознавства в початковій школі", "Куточки природи в
початковій школі" та ін.) виступав за необхідність вивчення
природознавства.
Важливим завданням шкільного природознавства
К.П. Яголовський вважав формування наукових понять. На конкретних прикладах він розробив методику формування первинних узагальнень у молодших школярів, великого значення надаючи при цьому аналізу, синтезу, індукції і дедукції, єдності і взаємозв'язку їх. К.П.Ягодовський також вперше вказав на конкретні
Loading...

 
 

Цікаве