WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Розвиток методики природознавства на Україні - Реферат

Розвиток методики природознавства на Україні - Реферат

тих, хто намагався окатоличити український народ. Поістину історичну роль в поширенні просвітництва на Україні відіграло книгодрукування. Рік 1574 прийнято вважати роком народження книгодрукування на Україні. Львівська типографія видала в цьому році 1-ий буквар -"Буквар" І. Федорова. В 1591 році виходила граматика "Адельфатес", в 1627 році - "Лексикон славенороський і імен тлумачення" П. Беринди.
5. В 1632 році була заснована Київська колегія П. Могилою. Тому в його честь потім колегія стала називатися Києво-Могилянською і під цією назвою ввійшла в історію як перший навчальний заклад України, Росії і Білорусії. В області педагогіки П.Могила відомий своєю працею "Анфологія". В передмові цього видання він видавав педагогічні рекомендації вихователям, зокрема враховувати індивідуальні властивості дитини і залежності від них визначати відповідний підхід до учня. Києво-Могилянська колегія дала освіту І. Галятовського (потім стане ректором К.-М. колегії, видасть посібник з риторики "Наука или способ Сложения Казанья"), І. Гізеля, Ф. Прокоповича і інш. В 1674 році в стінах цієї колгії створюється перший навчально історичний твір "Синопсис", використовується як навчальний посібник з історії в школах України.
На відміну від Львівського університету (1661 р.), бувшого знаряддям колоніальної політики польського уряду, Києво-Могилянська колегія була фактично вогнищем освіти українського і інших слов'янських народів.
Києво-Могилянська академія - славетні "Київські Афіни" була вищим навчальним закладом європейського обширу. Її діяльність простяглася далеко за межі України. В академії постійно вчились спудеї (студенти) з Польщі, Сербії, Угорщини, Росії, Молдови, Чорногорії, Далмації, Хорватії, Греції і навіть Венеціанської республіки. Практикувала академія, кажучи по сучасному, і службові відрядження своїх співробітників за кордон. На той час в Росії жодної системи шкільництва ще не було. Друкарня на всю державу була лише одна в Москві, але постачала вона самі лише церковні книжки.
Та вітер перемін владно долав і глухі кордони Росії. У 1640 році митрополит київський Петро Могила писав цареві Михайлу Федоровичу, що і в Московії дуже потрібно завести науку, а коли б цареві було завгодно, то він обіцяв йому прислати учителів, проте цар тоді не прислухався до цього побажання. В 1698 році Петро І скаржився патріархові: "Священники у нас грамоте мало умент... Ежели бы их … в обучение послать в Киев школы…".
У 1701 році на вимогу Петра І до Москви направляють шістьох викладачів Києво-Могилянської академії, а потім за указом Синоду цей "ритуал" став щорічним. Від 1701 до 1762 року на посади професорів та вихователів звідти було направлено близько 100 осіб. За цей же період Слов'яно-греко-латинська академія в Москві мала 21 ректора, з них 18 були київські вихованці. А з 25 її префектів - 23 раніше навчалися в Києво-Могилянській академії. Перші праці з граматики слов'янської мови, словники, історичні твори та інші зразки наукової літератури прийшли в Москву саме з України...
Одним з найбільш освідчених людей кінця XVII ст. був ректор Києво-Могилянської академії архієпископ Ф. Прокопович, він вважав, що прогрес людства залежить від освіти. Його праці: "Володимир", "Духовний регламент", "Первое учение отрокам" в них він вважає хорошою освітою лише ту, яка приносить користь вітчизні.
В 1716 році за запрошенням Петра І Ф. Прокопович переїжджає в Москву і стає віце-президетном Синоду, радником царя з питань освіти, науки і культури. В 1701 році Києво-Могилянська академія отримала статус вищого навчального закладу і стала називатися академією.
6. Київська академія давала не тільки високий рівень освітньої підготовки учнів, але на високому рівні була педагогічна теорія. І хоча багатьом професорам академії була властива схоластика, класова обмеженість, але в їх судження проникала і жива думка. Не випадково на такі праці "Мир з Богом людини" Л. Гізеля, "Меч духовний" Л. Барановича і інші була накладена анафема.
Багато з випускників Київської академії в різні часи займали керівні посади в Московській академії. Пристрасним Борцем проти соціальної несправедливості на Україні, яскравим виразником передової педагогічної думки XVIII ст. був філософ, письменник-гуманіст і педагог Г.С. Сковорода, його рівностороння творча діяльність мала важливе значення з розвитку філософської, психологічної, педагогічної і естетичної думки на Україні в боротьбі за утвердження демократичної педагогіки. У 1782 -1786 рр. Було проведено реформу і вперше введено і природознавство як навчальний предмет.
7-10. Розвиток виробничих відносин в Росії потребував освічених людей, здатних керувати виробництвом, вести торгівлю. Тому в 1782-1786 рр. Було проведено реформу народної освіти і організовано народні училища. У цей же час вперше в школах Росії було введено природознавство як навчальний предмет. Автором першого шкільного підручника з природознавства був академік В.Ф.Зуєв (1754-1794) . Його "Нариси з природної історії" вийшли в світ у 1786 р. Підручник було написано відповідно до матеріалістичних ідей М.В.Ломоносова і О.М.Радищева, які розглянули природу як єдине ціле, що розвивається по висхідній лінії. Зуєв пропонував ознайомлювати дітей з природою в такій послідовності: нежива природа ("викопне царство"), рослини ("царство рослин") і тварини ("тва-ринне царство"), куди було віднесено і людину. Автор включив у підручник тих рослин і тварин країни, які мали певне практичне значення.У підручнику вміщено також методичні поради для вчителів.
В.Ф.Зуєв наголошував на необхідність використання натуральних предметів природи та їхніх зображень, проведення бесід, які активізують мислення, встановлення учнями причинних зв'язків. Він виступав за створення кабінету навчальних посібників, підкреслюючи, що в ньому насамперед повинні бути представлені зразки місцевої природи. У працях В.Ф.Зуєва методика природознавства знайшла своє початкове оформлення, він поставив її на матеріальну основу.
Основоположником методики-викладання природознавства вважається О.Я.Герд (1841-1888), який вперше спробував
здійснити викладання природознавства на еволюційній основі,
зробити вчення Дарвіна провідним у шкільному природознавстві.
Для вчителів початкових класів О.Я.Герд написав методичний
посібник "Предметні уроки в початковій школі" (1883). У цьому
посібнику він визначив систему навчального природознавства, його
навчально-виховні завдання, зміст і методи викладання. О.Я.Герд вважав, що початковий курс повинен бути єдиним курсом про неживу і живу природу.
Тому О.Я.Герд зазначив, що предметні уроки треба розділити на дві серії: першу - про Землю, повітря, воду (для учнів
другого року
Loading...

 
 

Цікаве