WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Біологічні засади мотивації: класифікація потреб і мотивацій - Реферат

Біологічні засади мотивації: класифікація потреб і мотивацій - Реферат

дефіцит інформації, що змушує шукати способи зниження невизначеності. Досліди на тваринах свідчать, що інтенсивність та розмаїтість дослідницьких реакцій помітно зростають у щурів, яких попередньо на дві години поміщали в інформаційно збагачене середовище - приміщення із набором нових, регулярно змінюваних предметів [23].
У дослідженні потреб людини іноді як особливий вид потреби виділяють інформаційну потребу, яка не є "сенсорним голодом" як таким, а потребою в різноманітній стимуляції. Незадоволеність інформаційної потреби може призвести до порушень не тільки психічної рівноваги людини, а й життєдіяльності всього організму.
В експериментах з повної сенсорної ізоляції здорову людини поміщали в спеціальну камеру, що давало змогу практично повністю ізолювати її від сенсорних подразників різних модальностей (акустичних, зорових, тактильних та ін.). Через якийсь час (у кожної людини він різний) людина починає відчувати психічний дискомфорт (втрата відчуття свого тіла, галюцинації, кошмари), що може призвести до нервового зриву. Проста монотонна стимуляція рецепторів (наприклад, монотонний звук) лише на короткий час поліпшує стан. Однак, якщо ті ж стимули пред'являти не ритмічно, а у випадковому порядку самопочуття людини поліпшується. При незмінності параметрів стимулу вводиться момент невизначеності й з ним можливість прогнозу, що містить певний зміст або інформацію. Це сприяє нормалізації психічного стану людини. Отже, інформаційна потреба, хоча й належить до ідеальних потреб, у людини набуває вітальної або життєвої значущості. Не випадково тяжким покаранням в судовій практиці вважають ізоляцію людини.
Потреба в компетентності проявляється в прагненні повторювати одну й ту саму дію до повного успіху її виконання. Ця потреба виявляється в поведінці вищих тварин і нерідко маленьких дітей. Її задоволення створює основу для оволодіння інструментальними навичками, тобто основу для навчання в найширшому значенні цього слова.
Потреба в подоланні перешкод ("рефлекс волі", за визначенням І. П. Павлова) виникає внаслідок наявності реальної перешкоди й детермінована прагненням живоїістоти перебороти її. Рефлекс волі найяскравіше виражений у диких тварин. Стимулом для його актуалізації є будь-яке обмеження, а безумовним підкріпленням - подолання перешкоди. Адаптивне значення цієї потреби передусім пов'язане зі спонуканням тварини до розширення середовища перебування і зрештою - до поліпшення умов для виживання виду.
З погляду еволюційної фізіології зазначені соціальні й ідеальні потреби повинні бути представленими в мотиваційно-потребній сфері людини. Під час індивідуального розвитку базисні потреби соціалізуються, включаються в особис-тісний контекст і набувають якісно нового змісту, стаючи мотивами діяльності.
У визначенні соціальних потреб та мотивів поведінки людини Девід Макклелланд виокремлює три основні:
o мотиви досягнення - прагнення домогтись найкращого розв'язання складних проблем;
o мотиви афіліації - потреба в налагодженні добрих стосунків з оточенням;
o мотиви влади - прагнення впливати на поведінку інших людей.
За Д. Макклелландом, в кожному конкретному випадку мотив може бути виражений в більшому або меншому ступені. Кожна людина відрізняється своєрідним поєднанням цих мотивів. Існують оптимальні співвідношення для тієї чи іншої діяльності, проте висока мотивація дося-гення у більшості випадків є бажаною і навіть необхідною [21]. У 1961 р. у своїй книзі "Суспільство досягнення" Д. Макклелланд навіть висунув гіпотезу, згідно з якою, мотивація досягнення є важливою умовою економічного процвітання. Визначивши ступінь виразності відповідного мотиву в суспільстві, можна з неабиякою вірогідністю пророчити тенденцію до економічного зростання.
На стику соціальних та вітальних потреб перебуває клас "гібридних потреб" - етнічні потреби. На стику соціальних та ідеальних - потреба в ідеології, що нормує задоволення всіх інших вітальних, соціальних та духовних потреб людини. Без потреби наслідувати норми, прийняті в певному суспільстві, існування соціальних потреб було б неможливим [12].
За П. В. Симоновим, мотивації в живих організмах виявляються на різних рівнях життєдіяльності й спрямовані на задоволення основних потреб. Він розрізняє:
o індивідуальні мотивації, спрямовані на підтримку гомеостазу, - голод, спрага, уникання болю, прагнення до температурного оптимуму тощо;
o групові мотивації - турбота про потомство, пошук місця в груповій ієрархії, підтримка властивої виду структури співтовариства;
o пізнавальні - дослідницька поведінка, ігрова діяльність тощо.
Принципом, покладеним в основу цієї класифікації, є контур зворотного зв'язку, що регулює певну мотивацію: внутрішнє середовище індивідуума - у випадку вгамування голоду й спраги; через взаємодію з іншими особинами, включаючи дитинчат; через процес розвитку, що закріплює, модифікує або відкидає той чи інший мотив [12].
Докладно фізіологічні механізми мотивації та властивості мотиваційних центрів буде розглянуто далі.
* Системоквант життєдіяльності - поняття введено К. В. Судаковим у 1997 р. [14]; означає дискретні системні фізіологічні процеси від формування будь-якої потреби до її задоволення.
?
Література
1. Блум Ф., Лайзерсон А., Хорстедтер Л. Мозг, разум и поведение. - М., 1988.
2. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека. - М., 1990.
3. Вилюнас В. Психология развития мотивации. - СПб., 2006.
4. Данилова Н. Н., Крылова А. Л. Физиология высшей нервной деятельности. - М., 1989.
5. Изард К. Е. Эмоции человека. - М., 1980.
6. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции // Психология мотивации и эмоции. - М., 2002. - С. 52-79.
7. Маслоу А. Мотивация и личность. - СПб., 1999.
8. Милнер П. Физиологическая психология. - М., 1973.
9. Симонов П. В. Мотивация // БСЭ.
Loading...

 
 

Цікаве