WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Біологічні засади мотивації: класифікація потреб і мотивацій - Реферат

Біологічні засади мотивації: класифікація потреб і мотивацій - Реферат

своїх первинних біологічних формах потреба є нестачею в чомусь. Це відчуває організм. Як правило, те, чого потребують, перебуває в зовнішньому середовищі й необхідне для життєдіяльності організму. Біологічні потреби обумовлені необхідністю підтримувати сталість внутрішнього середовища організму - гомеостаз. Такі потреби виникають при відхиленні параметрів внутрішнього середовища організму від оптимального рівня й задовольняються при його досягненні.
Біологічні потреби забезпечують нормальну життєдіяльність організму. Провідними біологічними потребами є:
o харчова потреба, що характеризується зменшенням в організмі рівня поживних речовин;
o питна потреба, пов'язана з підвищенням осмотичного тиску;
o температурна потреба - у разі зміни температури тіла;
o статева потреба тощо.
Оскільки загальні потреби організму різноаспектні, тварини можуть одночасно відчувати кілька потреб. Однак завжди є провідний параметр загальної метаболічної потреби - домінуюча потреба, найбільш важлива для виживання особини або її роду, щобудує поведінковий акт, спрямований на її задоволення Особливе місце в цьому ряді посідає потреба в безпеці. Незадоволеність цієї потреби спричиняє такі відчуття, як тривога і страх. До біологічних потреб належить потреба в економії сили, яка спонукує людину шукати найкоротший, легкий та простий шлях досягнення мети.
Встановлено, якщо щурам запропонувати два способи добування їжі, то вони воліють йти в тому напрямку, який потребує менше зусиль [22]. До речі, ця потреба дуже індивідуалізована. У певній організації досліду дуже швидко піддослідні розподіляються на "працівників" та "паразитів". "Паразит" дуже швидко навчається здобувати їжу за допомогою спеціального важеля. Проте, якщо присутній у клітці щур - "працівник", він перестає користуватись важелем й віддає перевагу кормові, який здобув "працівник" [20]. Дослідження Mitchel та Masur були підкріплені й дослідами Colin. Годівницю з їжею було розміщено за басейном. Поки басейн був сухим всі щури харчувались самостійно. Після заповнення його водою, всі тварини досягали годівниці уплав, проте тільки при поодинокому утриманні в клітці. Якщо тварин об'єднували в групи, то одні щури далі постачали їжу в жилу клітку, інші - користувались харчами, які приносили добувачі [18]. Поділ на "працівників" та "паразитів" не залежить від статі тварини, від її становища в груповій ієрархії.
В організаціях, які створюють люди, паразити теж є на кожному щаблі ієрархії, навіть найнижчому. Отже, менеджери ще й мають боротися з біологічними законами, або біологічною природою! До речі, черговість поїдання корму в тваринному світі не залежить від того, хто його приніс. Тут "правила гри" встановлює зоосоціальний ранг [12].
Біологічні потреби (у їжі, воді, безпеці тощо) властиві і людям, і тваринам. Однак більшість потреб у тварин має інстинктивний характер. Біологічні потреби людини відрізняються від аналогічних потреб тварин. Основна відмінність полягає, насамперед, у рівні соціалізації біологічних потреб людини, які можуть істотно видозмінюватися під впливом соціокультурних факторів. Так, наприклад, соціалізація харчової потреби спричинила відмінні національні кухні світу й відповідний етикет споживання їжі. Відомо також, що в деяких випадках люди здатні придушувати в собі біологічні потреби (харчову, статеву тощо), керуючись цілями вищого порядку.
2. Соціальні й ідеальні потреби. Умовно можна виокремити дві основні школи фізіологів вищої нервової діяльності, з різними підходами до визначення природи соціальних та ідеальних потреб. Одна школа спирається на павловські уявлення про існування вродженої безумовно-рефлекторної основи поведінки, що має універсальний характер і проявляється в поведінці не лише вищих тварин, а й людини. Друга базується насамперед на ідеях П. К. Анохіна, який розглядає свідомість як сукупність мотивацій. Класик цієї школи П. В. Симонов вважає, що особистість людини визначається сукупністю та ієрархією її потреб (мотивів). Особливості емоційного реагування та темперамент, не кажучи про такі властивості нервової системи, як сенсорика, пам'ять, програмування та реалізація дій, мають другорядне значення. Хоча суб'єктивність емоцій є результатом неповторної індивідуалізації суб'єкта, неповторної історії формування її природних задатків та процесу онтогенетичного розвитку [10].
Соціальні потреби (зоосоціальні у тварин) можуть бути реалізованими тільки шляхом взаємодії з іншими особинами свого виду. Задоволення цих потреб формує статеву, батьківську, територіальну поведінку, феномен емоційного резонансу (співпереживання), групову ієрархію тощо. Кожна особа є шлюбним партнером, батьком або дитям, господарем території або прибульцем, лідером або підлеглим [11]. Соціальні потреби спрямовані на забезпечення взаємодії індивіда з іншими представниками свого виду.
Соціальні потреби складаються з таких основних видів:
o потреба належати до певної соціальної групи;
o потреба посідати в цій групі певне місце відповідно до суб'єктивних уявлень індивіда про ієрархію в цій групі;
o потреба дотримуватися поведінкових зразків, прийнятих у певній групі.
Соціальні потреби у тварин задовольняються за рахунок рольових (зоосоціальних) інстинктів, через встановлення певних зоосоціальних норм: встановлення та підтримка ієрархічних відносин у зграї; феномен емоційного резонансу.
Ідеальні потреби становлять біологічно зумовлену основу для саморозвитку індивіда. В цю групу включають:
o потребу в новизні, інформаційну потребу;
o потребу в компетентності;
o потребу в подоланні перешкод.
Потреба в новизні перебуває в основі орієнтовно-дослідницької діяльності індивіда й забезпечує тварині можливість активно пізнавати навколишній світ. Дві групи факторів пов'язані з актуалізацією цієї потреби: дефіцит активації, що спонукає до пошуку нових стимулів, та
Loading...

 
 

Цікаве