WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Біологічні засади мотивації: фізіологічні механізми біологічних (базових) потреб - Реферат

Біологічні засади мотивації: фізіологічні механізми біологічних (базових) потреб - Реферат


Реферат на тему:
Біологічні засади мотивації: фізіологічні механізми біологічних (базових) потреб
?
Мотивації - це емоційно забарвлене прагнення людини або тварини задовольнити основні потреби. Мотивації формуються на основі вибіркового збудження мозкових структур, що призводить до цілеспрямованої пошукової поведінки [2-4, 6, 11]. Поняття потреби використовується не тільки для позначення прогалин у пізнанні механізмів мотивації, воно має цілком визначене самостійне значення. Серед провідних ліній еволюційного розвитку життя в розвитку потреб - не вихідних нужд, які задані самою організацією життя та є більш менш постійними, а потреб, які задовольняються за участю спеціальних механізмів, за допомогою власної активності.
Розрізняють мотивації біологічні (первинні, базові, прості, нижчі) та соціальні (вторинні, складні, вищі). Біологічні мотивації (голоду, спраги, температурні, страху, агресії, статеві, батьківські та інші) спрямовані на задоволення провідних біологічних потреб організму. Вони є вродженими й формуються на основі спадкових механізмів. Дозрівання різних біологічних мотивацій здійснюється вибірково та послідовно в різні вікові періоди. Наприклад, мотивації голоду й спраги дозрівають раніше, ніж статеві та батьківські [11]. Тварини можуть одночасно відчувати кілька потреб, проте завжди є провідний параметр загальної біологічної потреби, який має назву домінуючого. Це найбільш важлива для виживання особини або роду потреба, яка засаднича в акті поведінки, що спрямована на її задоволення.
Якщо біологічну мотивацію розглядати як системну реакцію організму, то, за азами фізіології, її виникнення мають обумовлювати зовнішні та внутрішні подразники. Справді, безпосередньою причиною виникнення біологічних мотивацій є подразники, що містяться у внутрішньому середовищі організму. Вони пов'язані зі зміною різних провідних показників, що визначають нормальний перебіг процесів обміну. Наприклад, зміна рівня поживних речовин, осмотичного тиску, функціонального стану статевих клітин, рівня гормонів тощо. Іншими словами, виникнення біологічних мотивацій зумовлено зміною гомеостатичних показників, вони становлять внутрішні потреби організму.
З іншого боку, біологічні мотивації можуть бути зумовлені й зовнішніми подразниками. Ці фактори в фізіології отримали кілька назв: ключові, "звільняючі" й рілізінг-фактори. Наприклад, харчову мотивацію може зумовити вид або запах їжі. Вигляд супротивника може спровокувати агресивну реакцію. Біологічна основа такої мотивації - це спадково обумовлені внутрішні механізми. Так, агресивні реакції зумовлені певними змінами в нервових центрах під впливом адреналіну та норадреналіну.
Співвідношення зовнішніх та внутрішніх факторів у виникненні мотиваційної поведінки в різних умовах може змінюватись [10, с. 11-13].
За думкою В. Вілюнаса (2006), з загальнобі-ологічної позиції потреба - це така нужда організму, щодо якої він озброєний спеціальними механізмами її виявлення та усунення. Іншими словами, потреба - це не тільки нужда, а й визначений засіб її задоволення, що закріпився в процесі філо- та онтогенезу [3].
Перед обговоренням цих механізмів слід уточнити, що для більш повного опису мотиваційної реальності поняття нужди й потреби недостатньо. Справа в тому, що життєвий процес, який вони характеризують, здійснюється в двополюсній системі "організм - зовнішнє середовище". За відсутності в організмі чогось необхідного, нужда та потреба не можуть бути повністю розкрити без вказівки на необхідність, яка є в зовнішньому середовищі, а не в організмі [2].
Найбільш детально вивчено фізіологічні механізми задоволення базових потреб організму, таких як голод і спрага.
Фізіологічні механізми голоду. Основну тригерну* роль у виникненні почуття голоду відіграє зниження інтенсивності метаболічних процесів у тканинах та зменшення концентрації живильних речовин у крові. Внаслідок цих процесів формується так звана "голодна кров". Відчуття голоду також спричиняють періодичні спорожнювання депо живильних речовин. Це, насамперед, вуглеводи та жири з печінки, м'язової тканини й жирової клітковини. У стінках судин, клітинах печінки та проміжного мозку є так звані хеморецептори. Оскільки їх основна функція полягає в реакції на концентрацію глюкози в крові, їх називають глюкорецепторами. У разі зниження вмісту глюкози в крові вони подають імпульси через відповідні нейрони в гіпоталамус, який формує відчуття голоду.
Крім глюкорецепторів, відчуття голоду можуть формувати терморецептори. Тому в разі зниження температури навколишнього середовища в теплокровних зростає споживання їжі. В цьому є певний біологічний ценз - підтримка необхідної температури тіла при холодній погоді звичайно вимагає від організму додаткової енергії. Ця енергія вивільняється за рахунок додаткового розщеплення глюкози [14].
Крім вищезазначеного, первинний імпульс до формування почуття голоду може поступати безпосередньо з клітин головного мозку, які активуються внаслідок заданого режиму харчування (ритмічність споживання їжі, тривалість інтервалів між її прийомами, якісний і кількісний склад). Прагнення до споживання їжі має назву апетит. Його формування може відбуватись також без участі глюкорецепторів: через зоровий аналізатор (на вигляд їжі), через аналізатор нюху (на запах їжі), навіть через слуховий аналізатор (коли розповідають про щось смачненьке) тощо. Існує поняття специфічного апетиту, спрямованого на споживання певної їжі. Наприклад, за нестачі в організмі деяких солей, може виникнути специфічний апетит "хочу чогось солоного". Проте, надання переваги певним блюдам, може виникнути як результат виховання або культурних традицій.
Інформація від рецепторів через периферійні нейрони потрапляє до харчового центру, - функціональне об'єднання нервових елементів, розташованих на різних рівнях центральної нервової системи. Основним елементом харчового центру є гіпоталамус. Ту т відбувається трансформація внутрішньої харчової потреби організму в процес нервового збудження. Дослідження В. Anand засвідчили, що електричне подразнення латеральних ядер гіпоталамусу призводить до посиленого споживання їжі навіть у нагодованих
Loading...

 
 

Цікаве