WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Фауністичне районування землі - Реферат

Фауністичне районування землі - Реферат

світу минулих епох - реліктова фауна.
Біоценози островів ненасичені, тобто мають бідніший тваринний світ, що сприяє вселенню нових видів. Для островів характерна значна кількість видів - космополітів, які часто зустрічаються в різних кліматичних зонах і поясах.
На відміну від острівної фауни, материкова значно багатша за видовим складом і більшість видів представлені значною кількістю особин. Біоценози материків більш насичені ніж острівні, тут організми мають більшу пристосованість до існування в умовах гострої конкурентної боротьби, тому інтродукція нових видів протікає дуже повільно, крім Австралії.
3. Фауністичне районування суші.
В.Г. Гептнер виділяє на суші три фауністичні царства (геї), а в їх складі п'ять областей [9]. Так Нотогея включає одну Австралійську область, Неогея - Неотропічну область, Арктогея - три області - Ефіопську, Східну або Індо-Малайську та Голарктичну. Всі області поділяють на ряд підобластей. (Рис. 15).
Австралійська область включає територію материка, острови Нової Гвінеї, Нової Зеландії, Тасманію, Тімор, архіпелаг Бісмарка та інші острови. Клімат області змінюється від субекваторіального до помірного. Кліматична та флористична різноманітність території впливає на склад тваринного світу в різних частинах цього царства. Найважливішою рисою австралійської фауни є те, що вона має острівний характер. Деякі із островів цього царства ніколи не були з'єднані ні з материком, ні один з одним. Якщо такі зв'язки були, то це було дуже давно. Тому фауна в межах Австралійського царства дуже бідні, а також характеризується древністю та глибоким ендемізмом (наявність однопрохідних), пануванням сумчастих ссавців і майже повною відсутністю плацентарних за винятком гризунів. В Австралійському царстві поширені дві родини з підкласу однопрохідних ссавців (качкодзьоби та єхиднові) і шість родин сумчастих. Качкодзьоби поширені на півдні Австралії і Тасманії, а два роди єхидн зустрічаються на Новій Гвінеї і по всьому материку крім пустель. Багато груп тварин сюди не могли проникнути. Вищі (плацентарні) ссавці представлені тільки гризунами і рукокрилими, як потрапили на цю територію дуже давно і включають примітивні специфічні форми - щурі, кенгурові миші, чіпкохвості миші та інші. Собаку Динго сюди завезли порівняно недавно.
Найбільша різноманітність характерна для сумчастих тварин. Тут їх налічують 8 родин, близько 50 родів (162 види). Багаторізцеві сумчасті представлені в Австралійському царстві 47 видами комахоїдних і хижих тварин різної величини - від миші до собаки. Серед них - сумчасті миші (найменші з них до 5 см). Найбільш поширеними серед сумчастих є смугасті куниці, борсуки (бандикути), білки, кроти, вовки. Лазячі сумчасті (кускуси) представлені 64 видами і займають великі ареали. До цієї групи сумчастих крім численних видів кускусів (кузу або чіпкохвостий кускус, гігантський, карликовий та ін.) відноситься сумчастий ведмідь коала, який зберігся лише в заповідних місцях на східному узбережжі Австралії.
Кенгуру найбільш численна родина сумчастих Австралії (за даними різних джерел нараховує від 29 до 86 видів). Поширені вони від Тасманії до Нової Гвінеї. До цієї родини відносять мускусного кенгуру, валабі, скельного кенгуру, деревні кенгуру. Багато з цих видів зраз знищені, або зустрічаються дуже рідко.
Птахи цього царства представлені великою кількістю (близько 600) і різноманітним набором видів, більше 400 з них - ендеміки. Із великих не літаючих птахів в Австралійському царстві представлені казуароподібні. На материку і Тасманії поширені ему (1 вид), в північно-східній частині материка і на Новій Гвінеї наземні масивні птахи казуари (3 види). Серед птахів Австралії заслуговують уваги лірохвости (2 види), що поширені в південній частині материка. У південно-західній частині материка є чагарникові птахи, на півночі - райські птахи, в засушливих районах - смітні кури. Досить різноманітний світ папуг. Ендемічними родинами серед птахів, які найбільше поширені в Новозеландській підобласті - ківі, пастушки уека, совині папуги, папуги-нестори.
Фауна плазунів Австралійського царства має чіткі риси острівного характеру. На материку зустрічаються зміїношиї черепахи, австралійський вузькорилий крокодил (ендемік), новогвінейський крокодил. Із ящірок найбільш поширені гекони. Найбільшу зацікавленість серед плазунів представляє гатерія - "довгожитель" суші нашої планети (150 млн. років).
Змії представлені родиною аспідових - найбільші з них тайпани (до 3,5 м) і тигрові змії та пітони.
Фауна земноводних характеризується повною відсутністю хвостатих амфібій, а серед безхвостих виділяються переважно свистуни, квакші та жаби. Австралійська жаба, яка поширена в пустелях центральної частини материка здатна накопичувати так багато води в порожнині тіла та лімфатичних вузлах, що абориґени використовують їх як джерело питної води. Прісноводних риб в царстві мало через відсутність доброї річкової системи, хоч тут зберігся представник двоякодихальних риб - рогозуб. Цікавими представниками комах є зелені мурашки, метелики, медові мурашки. Прямокрилі представлені багатьма видами, особливо сарановими. В північних і центральних районах материка поширені терміти (170 видів).
В цілому для фауни характерна значна кількість представників фауни мезозою, хоч зараз спостерігається вкорінення різноманітних інтродукованих видів тварин, знищення первісної фауни і тому вживаються заходи щодо охорони ендеміків в заповідних місцях.
До царства Неогея відноситься одна область - Неотропічна. Вона включає всю південну і більшу частину Центральної Америки, а також ряд островів - Великі і Малі Антильські, Багамські, Галапагос, Хуан-Фернандес та інші острови. Ця область знаходиться у своїй більшості в тропічних широтах, і лише південна частина у помірній зоні.
Тривала ізоляція Неотропічної області сприяла формуванню своєрідної і багатої фауни з неповторними рисами і великою кількістю ендеміків високого рангу. Однак тут відсутні багато груп тварин, які поширені в інших областях. В цій області майже немає однопрохідних, комахоїдних ссавців із плацентарних (кротів, їжаків), наявні деякі групи сумчастих, копитних при великій різноманітності неповнозубих.
Серед ссавців сумчасті представлені багаторізцевими. Тут поширені більш як 30 видів сумчастих щурів, або опосумів (північний опосум, водяний опосум). Особливо примітивними вважаються родини ценолестових. Із комахоїдних поширені іммігранти - землерийки та ендемічна родина щелезубів.
Рукокрилі представлені 9 родинами, із них зайцероті, дискокрилі, листоносі, димчасті летючі миші та інші. Більшість форм відноситься до листоносихлетючих мишей, які зустрічаються переважно в тропічних районах. Серед рукокрилих заслуговують на увагу вампіри, які живляться кров'ю великих тварин.
Стародавній ряд неповнозубих, що бере свій початок від примітивних палеоценових комахоїдних, властивий всій області Неотропіків і спостерігається їх проникнення в Північну Америку. Сучасні неповнозубі це лише залишки в минулому дуже багатої та своєрідної фауни. Вони представлені трьома родинами - мурашкоїди, лінивці, броненосці.
Мавпи Неотропіків відносяться до 20 ендемічних родин широконосих мавп - ігрункові та чіпкохвості (капуцини). Серед ігрункових виділяють 33 види (мармозетки, ігрунки, тамарини), зустрічаються
Loading...

 
 

Цікаве