WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Вчення про походження рослин і тварин - Реферат

Вчення про походження рослин і тварин - Реферат

гірчиця, маслина, буряк, капуста, петрушка, артишок, різні види цибулі, часник, спаржа, селера, хрін, щавель, багато форм салату, тмин, аніс, м'ята, розмарин, лавр благородний, хміль та ін.).
V. Абіссінський центр (сюди ж прилягає Гірськоаравійський осередок (Йєменський)). Всього дав близько 40 видів культурних рослин (різноманітні форми пшениці і ячменю, сорго хлібне, тефер, дагуса, нут, сочевиця, горох, боби, чина, люпин, особливі форми льону, кунжут, рицина, кофе, гірчиця овочева тощо).
VI. Центральноамериканський центр (включаючи південну Мексику) може бути поділений на три осередки:
Гірський південноамериканський (кукурудза, різні види квасолі і гарбуза, батат, різні види перцю, бавовнику, папайя, томат мексиканський, слива мексиканська, какао, кактуси для огорож та ін.);
Центральноамериканський (різноманітні кактуси);
Вест-Індійський острівний (звідси походить близько 50 видів культурних рослин).
VII. Андійський (Південноамериканський) центр має три осередки:
Власне Андійський, що включає гірські райони Перу, Болівії, Еквадору (різні види картоплі, апа, анью, хінне дерево, кокаїновий кущ, гуайява тощо);
Чілоанський (Арауканський), що розташований у південній частині Чилі на прилеглому острові Чілое (картопля, мадія та ін.);
Баготанський (у східній Колумбії), встановлений дослідниками С.М. Букасовим та С.В. Юзепчуком (окремі види картоплі, маніок, ананас).
За підрахунками М.І. Вавилова первісні області видоутворення культурних рослин займають близько 1/40 частину суші земної кулі, при цьому із 640 найважливіших культурних рослин більше 500 припадає на Старий Світ, 400 із них виникли в Південній Азії. Найбільш багаті родовим, видовим і сортовим потенціалом Індія, Китай, звідки походять близько половини всіх культурних рослин, а також Передня Азія і середземноморські країни.
Питання про центри походження свійських тварин вивчено значно слабше в порівнянні з культурними рослинами тому, що дикі предки багатьох тварин були винищені людиною.
Дослідники припускають, що країни Близького Сходу і побережжя Середземного моря були батьківщиною великої рогатої худоби, кіз, овець, свиней, собак, ослів; степові райони Азії і Європи - коней, Аравія - одногорбих верблюдів; Центральна Азія - двогорбих верблюдів; Єгипет - кішок; Тібет - яків; Індія - бика гояла і курей; Південна і Південно-Східна Азія - буйвола і бика бантенга; Північна Азія - оленів; Африка - цесарок; Північна Америка - індиків; Південна Америка - лам.
Вперше карту центрів походження свійських тварин розробила група спеціалістів під керівництвом М.І. Вавилова у 1934 р., а опублікована в 1938 р.[1]. Центри приручення свійських тварин. (Риc. 13).
І. Китайсько-Малайський - золота рибка, кілька видів шовкопряда, індійська бджола, кури, качки, китайські гуси, свині, ймовірно собака.
ІІ. Індійський - індійська бджола, кури, павичі, собака, індійська кішка, зебу, азіатський буйвіл, бик гаял.
ІІІ. Південно-західноазіатський - велика рогата худоба, кінь східного типу, вівця, коза, свиня, одногорбий верблюд-дромедар, голуб.
IV. Середземноморський - велика рогата худоба, кінь західного лісо вого типу, вівця, коза, свиня, качки нільські, кролик, кішка, антилопа-газель.
V. Андійський - лама, альпака, мускусна качка, морська свинка.
VI. Тібето-Памірський - як.
VII. Східнотуркестанський - двогорбий верблюд-бактріан.
VIII. Східносуданський - одногорбий верблюд-дромедар.
VIII a. Південно-Аравійський - одногорбий верблюд-дромедар.
IX. Абіссінський - нубійський осел, бджола Адансона.
X. Південномексиканський - індик.
XI. Саяно-Алтайський - курдючна вівця, північний олень.
Література:
1. Алексеев В.П. Становление человечества. - М., Политиздат, 1984. - 462 с.
2. Алёхин В.В., Кудряшов Л.В., Говорухин В.С. География растений с основами ботаники. - М., Учпедгиз, 1961.
3. Бобринский Н.А., Гладков Н.А. География животных. - М., Учпедгиз, 1961.
4. Вавилов Н.И. Происхождение и расселение культурных растений. - Л., Наука, 1987.
5. Вальтер Г. Общая геоботаника. - М., Мир, 1982.
6. Вальтер Г. Растительность земного шара. Перевод с нем. - М., Прогресс, 1968 т. 1, 1974 т. 2, 1975 т. 3.
7. Вернадский В.И. Биосфера. - М., Наука, 1967.
8. Войткевич Г.В., Вронский В.А. Основы учения о биосфере. - М., Просвещение, 1989.
9. Воронов А.Г. Биогеография с основами экологии. - М., МГУ, 1987.
10. Воронов А.Г., Дроздов Н.Н., Мяло Е.Г. Биогеография мира. - М., Высшая школа 1985.
11. Второв П.П., Дроздов М.М. Біогеографія. - К., Вища школа, 1987.
12. Второв П.П., Дроздов Н.Н. Биогеография материков. - М., Просвещение, 1974.
13. Гришко-Богменко Б.К., Морозюк С.С., Мороз І.В. та ін. Географія рослин з основами ботаніки. - К., Вища школа, 1991.
14. Дарлингтон Ф. Зоогеография. - М., Прогресс, 1956.
15. Жизнь растений. - М., Просвещение, 1974-1982. Т.1-6.
16. Кобышев Н.М., Кубанцев Б.С. География животных с основами зоологии. - М., Просвещение, 1988.
17. Кулинич Л.Я., Воловник С.В. Довідник з біології. - К., Радянська школа,. 1986.
18. Курнишкова Т.В., Петров В.В. География растений с основами ботаники. - М., Просвещение, 1987.
19. Леме Ж. Основы биогеографии. - М., Прогресс, 1976.
20. М'якушко В.К., Вольвач Ф.В. Екологія. - К., Радянська школа, 1984.
21. Нейл У. География жизни. - М.,Прогресс, 1973. - 339 с.
22. Панфилов Д.В. О строении и динамике ареала вида животных. - Вопросы географии. Сб. 48, 1960.
23. Рева П.П.,Кулинич Л.Я. Екологія для всіх. - К., Вища школа, 1985.
24. Реймерс Н.Ф. Природопользование (словарь-справочник). - М., Мысль, 1990.
25. Сытник К.М., Брайон А.В., Городецкий А.В., Брайон А.П. Словарь-справочник по экологии. - К., Наукова думка, 1994
Loading...

 
 

Цікаве