WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Предмет, завдання і місце біогеографії - Реферат

Предмет, завдання і місце біогеографії - Реферат

поясів: екваторіальний, тропічний, підтропічний, помірний, підарктичний, арктичний, полярний, приполярний. В основу цього виділення було покладено кліматичні фактори, (температурні умови). Дослідник ввів термін "асоціації" розуміючи під ним рослинні угруповання. Також він відзначав, що система поясів рослинності має різну будову в горах жаркого, помірного і холодного кліматів.
Вчений висунув думку про існування центрів походження культурних рослин. Аналіз флори різних країн поклав початок флористичній ботанічній географії. А уявлення про те, що зовнішній вигляд рослин є виразом фізико-географічних умов території, де рослиназнаходиться, лягли в основу науки про рослинну угруповання - фітоценології.
Визначними дослідниками в галузі ботанічної географії були Альфонс і Огюст Декандолі. А. Декандоль належить визначення двох найважливіших понять фітогеографії - місцезростання і місцезнаходження.
Під місцезростанням розуміється сукупність природних умов місцевості, в яких зростає певний вид рослин; під місцезнаходженням розуміють географічні умови за яких він може зростати. А. Декандоль намагався класифікувати рослини за місцезростанням, виділяючи на основі цього принципу 16 класів рослин: морські, лучні, пасовищні, культурні, рослини скель, лісів тощо. Флору Земної кулі А. Декандоль розділив на 20 областей виходячи з комплексу факторів, що діють на поширення рослин (моря, гори, пустелі, температурні умови): Арктична, Європейська, Сибірська, Середземноморська, Індія, Австралія. А. Декандоль основним завданням фітогеографії вважав вивчення причин і законів розселення рослин на земній поверхні і намагався встановити залежність цього процесу від умов зовнішнього середовища в сучасному і геологічному минулому Землі. Сучасні причини, що впливають на поширення рослин за Декандолем - це різні зовнішні фактори: температура, світло, ґрунти, волога, особливості будови плодів, насіння, вплив діяльності людини. До історичних причин, що зумовили поширення рослин А. Декандоль відніс обриси материків у минулі геологічні епохи, кліматичні умови того часу і відносну давність існування самих видів рослин.
У Росії в 30-50-х роках ХІХ століття з'являються роботи фіто-географічного напряму - М.С. Турчанінова, К.Ф. Ледебура. Ледебур у роботі "Флора Росії" поділяє всю територію Росії на 16 областей, характеризуючи кожну область на основі статистичної обробки флори.
Дальшого розвитку географія рослин набула у працях вчених різних країн. Датський ботанік Скоу у 1822 році опублікував працю "Основи загальної географії рослин", в якій узагальнив дані, одержані дослідниками різних країн. Основну увагу він приділив двом напрямам географії рослин - флористичному та екологічному. В основу поділу рослинного поділу Землі Скоу поклав статистичну обробку флор. Поверхню земної кулі він розділив на 25 фітогеографічних областей. В основу свого поділу Скоу поклав ендемічні і панівні види.
В області зоогеографії велику роль відіграли праці Е. Ціммермана, в яких автор піднімає питання про існування окремих для кожного виду тварин центрів походження, вказує на значення розташування в минулому материків і океанів для сучасного поширення тварин. Він став розрізняти дві науки: зоологічну географію - що розглядає тваринний світ окремих областей і географічну зоологію, що вивчає географічне поширення видів і інших таксонів тварин.
Деякі автори, наприклад Бобринський Н.А., вважали, що географічна зоологія належить до географічних наук, а зоологічна географія до біологічних.
Були спроби розділити земну кулю на зоогеографічні реґіони. Л. Шмарда в своїй праці поділив сушу на 21, а моря на 10 "царств". Деякі з цих царств і зараз є зоогеографічними областями і провінціями.
Історичний напрямок в зоологічній (ботанічній) географії яскраво проявився в дослідженнях Е. Форбса (1846 р.), які присвячені походженню флори і фауни Британських островів, її подібності до континентальної флори і фауни Європи. Цю схожість автор пояснював існуванням зв'язків між островами і континентом в геологічному минулому.
Засновником екології можна вважати К.Ф. Рульє. Він склав програму класифікацію факторів середовища і дав характеристику способів життя тварин.
Учень К.Ф. Рульє Н.А. Северцов, створив першу екологічну монографію "Периодические явления в жизни зверей, птиц и гад Воронежской губернии" (1855). В цій праці приводились численні відомості про вплив екологічних факторів на розміщення тварин.
Цей період характеризується пануванням теорії катастроф, розробленої французьким зоологом Ж. Кюв'є. Згідно цій теорії в результаті багатьох катастроф на земній поверхні тварини і рослини гинули і потім нові види створювались Богом. Ця теорія повинна була пояснити поступову зміну видового складу органічного світу різних геологічних епох.
Отже, до середини 19 століття, до часу виникнення еволюційного вчення Ч. Дарвіна, розвинулись основні напрями ботанічної географії і зоогеографії, намітилась різка диференціація цих двох гілок біогеографії.
Четвертий період. Праця Ч. Дарвіна "Походження видів шляхом природного добору" (1859 р.) зробила переворот у всій біологічній науці, в тому числі у ботанічній географії і в зоогеографії.
В основі біогеографічних уявлень Ч. Дарвіна лежить думка про те, що кожен вид виник в якій-небудь одній області і при сприятливих умовах почав з неї переселятися поки не зустрів перешкод на шляху свого розселення. Тому існування кожного виду неперервне в часі. Вид який коли-небудь зник, не з'являється на Землі знову.
Неперервним повинно бути існування виду в просторі. У тих випадках, коли неперервність порушена, причиною цього може бути або випадковість поширення, або вимирання виду в частині області поширення, або поширення при умовах, що відрізняються від сучасних. Тому й можна пояснити існування одних і тих видів рослин і тварин на материку в Європі і на Британських островах, що складали в геологічному минулому одне ціле. Зрозумілі і різкі відмінності у флорі і фауні екваторіальних лісів (Південної Америки, Африки, Індонезії). Ч. Дарвін розробив також питання про вплив дощових черв'яків на процеси ґрунтоутворення.
Теорія розвитку органічного світу, створена Ч. Дарвіном заставила по новому підійти до вирішення багатьох проблем, що вирішувалися раніше
Велика увага була приділена вченим дослідженню взаємовідносин
Loading...

 
 

Цікаве