WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Генна інженерія: проблеми та перспективи - Курсова робота

Генна інженерія: проблеми та перспективи - Курсова робота

сільське господарство зовсім не поступається "індустріальному" з його хімією та генною інженерією. На органічній фермі замість хімічних добрив і пестицидів людині служить сама природа: птахи і корисні комахи (наприклад, сонечка) поїдають шкідників, а ґрунт удобрюється запашними культурами, які йдуть і на фураж. Вже сьогодні урожаї органічних полів, садів та городів не менше, ніж там, де використовують досягнення сучасної хімії.
Хелен Браунінг -фермер з Південної Аглії. Вона постачає на ринок "органічні" м'ясо і молоко, а також крупи. "Багато хто вважає, що органічні форми господарювання відкидають сільське господарство років на сто назад і знижують його врожайність, - говорить Хелен, - але саме гармонійні методи можуть підняти рівень виробництва продовольства. Зростання розмірів врожаїв за останні півстоліття як мінімум наполовину забезпечили не хімікати, а селекція і використання прогресивного менеджменту". Прогресивний менеджмент - сильна сторона Хелен. На її фермі комп'ютер аналізує фотознімки полів, зроблені з супутника, - так можна точніше оцінити стан ґрунтів і розрахувати, які культури будуть рости краще тут чи там.
Років двадцять тому назад гармонійні ферми у свідомості західної людини асоціювались з образом хіппі та тупоголовим відкидання прогресу. Сьогодні ж їх тріумфальний марш по Європі навіть зумовив виникнення спеціального терміну: "нова зелена революція", котрий має на увазі радикальну зміну екологічної свідомості землян: від гармонійних продуктів ми маєм перейти до гармонійного життя...
Органічне господарство не є прерогативою лише західноєвропейських держав. На щастя, маємо і вітчизняні приклади. Ось уривок зі статті "Польові революції XXI століття" Тетяни Топчій, опублікованій у газеті Дзеркало тижня, № 348:
"Два роки тому на поле цукрових буряків господарства "Обрій", що в Шишацькому районі Полтавської області, вийшли близько тридцяти вчених мужів з усієї України. Спочатку зі скепсисом на обличчі, вони з дедалі більшим зацікавленням оглядали великі коренеплоди й саме поле, а потім ніяк не могли зрозуміти, чому на землі, де близько 20 років не було ні краплини отрутохімікатів, кілька років - мінеральних добрив, а грунт орали на глибину 5 сантиметрів (замість звичних 30), ростуть "такі" буряки. Це було виїзне, по суті, "польове" засідання президії Української аграрної академії наук, на якому слід було дати оцінку експерименту, що триває в Полтавській області вже 24 роки. Йдеться про органічне або, як його ще називають, біологічне землеробство. Базується воно на дивовижно простій ідеї, яку чомусь важко сприймають у наш наукоємний час: мінімальна обробка грунту, повна відмова від усіх отрутохімікатів і мінеральних добрив.
Ось що розповів про це ініціатор експерименту, професор кафедри грунтознавства й охорони грунтів, доктор сільськогосподарських наук, академік Української екологічної академії наук Микола Шикула: "За роки експерименту нам вдалося одержати врожаї рослин удвічі вищі, ніж при традиційному хімізованому землеробстві. При цьому стан грунту не погіршується, а радше - навпаки. За 20 років приріст гумусу становив 0,5 - 0,8%. При такому типі землеробства значно збільшується біологічна активність у грунті, живі організми починають самі ефективно працювати. А як добрива застосовується лише органічна сировина - солома, залишки соняшника й кукурудзи. Тобто те, що "лежить під ногами". За час експерименту в господарство "Обрій" приїжджало близько 50 іноземних делегацій, англійці просто "кола накручують" навколо цього господарства в надії на закупівлю продукції. Тим паче що недавно європейські експерти провели тестування, яке показало відповідність продукції визнаним у Європі стандартам для вирощування й виробництва органічних продуктів".
В Україні склалася більше ніж сприятлива ситуація для запровадження екологічних видів діяльності у сфері сільського господарства. Як то кажуть - не було б щастя, та нещастя допомогло. "Відсутність коштів у сільгосппідприємствах привела до зменшення обсягів використання пестицидів і мінеральних добрив. Стандарти системи екологічного агровиробництва встановлено, але їх потрібно запозичити й адаптувати до системи маркірування української продукції", вважає Ольга Коваленко, керівник напряму секретаріату Комісії з питань аграрної політики при Президенті України.
Про перспективи органічного сільського господарства розповів і директор Інституту агроекології і біотехнології УААН, доктор біологічних наук Володимир Патика: "Це винятково перспективний і дружелюбний за ставленням до природи шлях розвитку сільського господарства. Щоправда, у нас часто неправильно сприймають саму ідею органічного землеробства, вважаючи, що вона полягає в тому, що потрібно лише кинути в землю зерно, й на цьому вся робота закінчується. Насправді необхідні серйозні розрахунки й догляд за полем з допомогою органічних добрив. А в нас органіку спалюють на полях у вигляді цілих солом'яних скирт - це просто неприпустимо. Очевидна і ще одна проблема, що гальмує розвиток не тільки органічного землеробства. Річ у тому, що багато селекційних сортів культурних рослин, виведених і в нас, і за кордоном і які превалюють на ринку, створено, грубо кажучи, під високі рівні використання неорганічних добрив. Візьмімо, приміром, горох. Від природи ця рослина, втім, як і всі бобові, наділена здатністю самостійно акумулювати весь необхідний для росту азот. Природою було закладено, що врожай зернових, висаджених після гороху, збільшується на 30-40%, оскільки грунт має збалансований склад. А більшість сучасних виведених сортів, на жаль, не спроможні забезпечити азотом навіть самих себе.
Наш інститут підготував спеціальну програму для розвитку органічного землеробства під назвою "Агроекологічний моніторинг і моделювання сталих агросистем". Кожен фермер може прийти до нас в інститут і, задавши комп'ютеру параметри й характеристики поля, одержати модель того, як йому краще використовувати наявний сільськогосподарський потенціал."
Отже, початок маємо хороший, маємо і дороговкази. Лишається лише розумно розпорядитися надбаннями, врахувати світовий досвід і потроху виводити з кризи українське рослинництво.
IV. Корисні поради
Якщо ви не бажаєте вживати продукти, виготовлені з використанням гм-рослин чи тварин, то варто притримуватись наступних порад:
1. Читайте етикетки і уникайте компонентів на соєвій основі, таких, як соєве борошно, сир тофу, соєве масло, лецитин (E322) і гідролізований рослинний білок, компоненти на кукурудзяній (маїсовій) основі, такі, як модифікований крохмаль, кукурудзяне борошно і масло. У вас не має способу дізнатись, чи містять вони похідні генетично змінених сої або кукурудзи.
2. Скоротіть вживання продуктів, які пройшли обробку, оскільки велика ймовірність того, що тут не обійшлось без втручання генетичної інженерії. Багато різноманітних сортів молочних
Loading...

 
 

Цікаве