WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Генна інженерія: проблеми та перспективи - Курсова робота

Генна інженерія: проблеми та перспективи - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
Генна інженерія: проблеми та перспективи
П л а н
I. Історичний аспект
II. Характеристика
2.1. Які саме ГМ рослини зараз вирощують у світі
2.2 Які нові характеристики частіш за все отримують ГМ рослини
2.3 В яких країнах вирощують трансгенів
2.4 Переваги генної інженерії
III. Проблеми і перспективи
3.1 Проти генної інженерії
3.2 Екологічні ризики
3.3. Соціально-економічні ризики
3.4 Альтернативні технології
IV. Корисні поради
VI. Висновки
VII. Додатки
Вступ
В рефераті розглядаються основні характеристики, проблеми і перспекиви такої новітньої технології як генна інженерія. Сьогодні ця тема є актуальною як ніколи. Населення Землі складає приблизно 6 млрд. чоловік і за прогнозами вчених через двадцять років подвоїться. В той час коли ресурси планети не тільки не множаться, а й помітно скорочуються. Як прогодувати таку кількість людей якісною їжею, коли і при 6 мільярдах близько 800 млн. чоловік страждають від голоду або недоїдання. Чим годувати майбутні покоління?
Внаслідок використання недосконалих технологій щороку мільйони гектарів землі перетворюються на пустелю. Яким чином можна запобігти зниженню обсягів зібраного врожаю, досягти вищих або хоча б зберегти існуючі результати у рослинництві і тваринництві? Як би хотілось українським бабусям, щоб їх овочі зберігались свіжими цілу зиму, а картоплю не їв колорадський жук! Чи можна надати існуючим організмам нових властивостей?
Відповіді на ці головоломки сучасності намагається дати генна інженерія.
В той же час ця технологія має багато недоліків, а отже і противників. Думаю, реферат зацікавить і їх. Описані основні проблеми генної інженерії, можливі негативні наслідки використання генетично-модифікованих (гм) організмів. Читач знайде корисні поради щодо того, як уникнути споживання гм-продуктів, дізнається, які компанії займаються розробкою і впровадженням на ринок технологій генної інженерії.
I. Історія питання
Всі живі істоти на Землі мають, попри своє розмаїття, єдиний чотирилітерний генетичний код, кожна літера якого відповідає одному з чотирьох основ ДНК - аденіну, тиміну, гуаніну і цитозину. Різноманітні трилітерні комбінації, у свою чергу, кодують одну з 20 амінокислот, будівельного матеріалу для протеїнів. Кожен живий організм має тисячі різноманітних ознак. Наприклад, будь-яка рослина характеризується кольором листя, товщиною стебла, періодом цвітіння і т.д. Всі ці ознаки кодуються одним або кількома генами (з грецької genos - "рід", "походження"). Немає гена - немає ознаки, і навпаки: додали якийсь ген - додалася ознака.
У 1944 році Освальд Ейвері довів, що ДНК є носієм спадкової інформації, а вже через 9 років Джеймс Уотсон та Френсіс Крік представили світовій громадськості першу модель молекули ДНК у вигляді подвійної спіралі, за що отримали Нобелівську премію. Починаючи з 70-х і 80-х років XX століття, з'явилася можливість локалізувати гени й елементи, які контролюють їх в організмі. Тепер вчені могли переносити гени з одного організму в інший, надаючи йому нових властивостей. Формальною датою народження генної інженерії вважають 1972 рік, коли група П.Берга в США створила першу рекомбінанту ДНК in vitro, котра об'єднала у своєму складі генетичний матеріал з трьох джерел: повний геном онкогенного віруса мавп SV40, частину генома помірного бактеріофага К і гени галактозного оперона Е. coli. То була революція. Біологія як наука про складне завершила "інвентаризацію" - вивчення деталей, з яких складається жива клітина, організм, і перетворилась з науки, яка вивчає деталі, на науку, яка ресинтезує ціле з деталей.
II. Характеристика
Під гаслом порятунку населення планети від насування голоду світова наука пропонує сільському господарству взяти на озброєння трансгенні або генетично модифіковані рослини. Такі рослини одержують завдяки технології генної інженерії шляхом убудовування генетичного матеріалу одного організму в інший. При цьому відбувається змішування видів, якого ніколи в природі не було. Приміром, ген бактерії переноситься в картоплю чи сою або ген медузи - в помідор... Про безліч імовірних варіантів, можливо, й самі вчені-генетики поки що не замислювалися. Мета цих маніпуляцій - створити рослини (організми) з новими характеристиками. Наприклад, картопля, якої не їсть колорадський жук (поласувавши частинкою листочка, він просто гине), або ж рослини, витривалі до посухи, вірусів і пестицидів.
Здавалося б, проблему розв'язано: засаджує фермер поле картоплею, збирає великий врожай, трохи лишає собі для харчування і на наступний рік посадити, а решту продає державі. Можливо для США така схема була б і не дуже корисною, оскільки тоді б різко упали ціни на продовольство, але ж США і проблем із забезпеченням продовольством не мають. А от для африканських країн подібні технології могли б стати справжнім порятунком. Справді, протягом кількох останніх років Південна Африка, Індонезія, Індія, Замбія, Філіппіни, Кенія та Китай перебувають на різних стадіях польових випробувань або початкових етапів упровадження гм-культур. Однак не все так просто.
Все голосніше лунають думки фахівців про те, що ці винаходи настільки штучні й небезпечні для життя на планеті, що принаймні легковажно масово виводити їх на поля та пропонувати для харчування мільйонам людей. Важливо зазначити, що розвитком генної інженерії рухають не так наукові, як комерційні інтереси. Відомо, що патентами, тобто правами на гм-рослини, у світі володіють близько п'яти потужних компаній, які практично всі мають за плечима "хімічне" минуле. Їх аналітики вчасно зорієнтувалия на ринку і зрозуміли, що від "хімізації" сільського господарства вже витиснуто максимум, потрібні кардинально нові рішення. Ось показовий факт: минулого року американські компанії "Новартіс" і "Монсанто", французька "Дюпон" і німецька"Хехст" оголосили про продаж або закриття своїх хімічних підрозділів. Хімія виходить з моди. Перехід до трансгенних рослин міняє модель "один шкідник - один хімікат" на модель "один шкідник - один ген". Настала ера біотехнологій. Вчені, котрі лобіюють застосування гм-організмів, як правило, самі працюють на біотехнологічну індустрію або одержують від неї так звані гранти.
Є дані, що подібними технологіями користуються для отримання продуктів, які поширюються через мережу McDonalds. Багато великих концернів, таких як Nestle, Unilever, Danon використовують для виробництва свої товарів гм-продукти та експортують їх в інші країни світу. Одним словом, генна інженерія - це не лише наука, а й величезний бізнес, де обертаються мільярди доларів, ризикуючи зійти зі своєї орбіти і поховати під собою людство.
Дехто вважає, що вносячи зміни у генетичний код рослини чи тварини, вчені роблять те ж саме, що й природа, адже абсолютно всі живі організми від
Loading...

 
 

Цікаве