WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Андреас Везалій – засновник сучасної анатомії, представник Пауданської школи - Реферат

Андреас Везалій – засновник сучасної анатомії, представник Пауданської школи - Реферат

перша анатомія людини, яка не просто повторює вказівки й думки стародавніх авторитетів, а спирається на роботу вільного дослідницького розуму". 1555 р. вийшло друге видання твору Везалія, доповнене й перероблене ним і набагато краще надруковане.
Праця Везалія сталаоб'єктом шаленої критики прибічників Галена, які вважали авторитет Галена непорушним. Учитель Везалія в Парижі Жак Дюбуа Сільвій прилюдно прокляв свого учня, спалив його книгу, обізвавши його не Везалієм, а Везанусом (vesanus - божевільний). Доля Везалія була сумна. За намовою заздрісників його звинуватили в анатомуванні ще живої людини, і він змушений був їхати замолювати свій гріх над "гробом господнім" в Єрусалимі. На зворотному шляху корабель розбився, Везалій опинився на безлюдному острові Занте, де помер від голоду й хвороби. Тут пізніше йому було встановлено пам'ятник.
Везалій перший дав опис тіла людини, побудований на докладному дослідженні людських трупів; він перший розробив у деталях правильну методику секції, і його справедливо вважають творцем анатомії як науки.
На численних рисунках людське тіло ніде не зображено у Везалія непорушним, в лежачому положенні, а всюди динамічно, у русі. Рисунки до лекцій Везалія свідчать, що лекції його су-проводжувалися порівняльними демонстраціями, з живим натурщиком, зі скелетом. Везалій був новатором не лише у вивченні, а й у викладанні анатомії. Його лекції, так само як і рисунки в його книзі, давали уявлення не тільки про будову, але частково і про функції організму. Вони характерні для епохи Відродження, її життєствердного оптимізму, що знаходило свій вияв не тільки в художній літературі, але навіть і в анатомічному атласі. Для учнів Везалій опублікував скорочений виклад великої праці - "Епітоме" (щось на зразок конспекту або узагальнених висновків). Книга ця перекладалася у XVIII ст. в Москві Єпіфанієм Славинецьким - "Врачевская анатомия".
Малюнок скелета з атласу Везалія
Роботу Везалія щодо дальшого вивчення будови людського організму продовжували багато видатних учених, переважно італійських. Габріель Фаллопій (1523-1562) описав анатомію зубного апарату, слухового органа, статевих органів (фаллопієві труби).
Бартоломео Євстахій (1510-1574) докладно описав нирки, орган слуху (Євстахієва труба). З Падуанського університету вийшла праця Іероніма Фабріція (1537-1619), який описав венозні клапани. Він помітив, що вени відкриваються в бік серця, але не дав цьому пояснення. Професор цього ж університету Реальдо Коломбо (1516-1559), безпосередній учень і наступник Везалія по кафедрі, залишив опис малого кола кровообігу.
У праці "De re anatomica", надрукованій у Венеції в 1559 р., він підтвердив, що "кров прибуває легеневою артерією до легенів, де вона розріджується, потім, поєднавшись з повітрям, вона іде до лівого шлуночка серця через легеневу вену; це явище досі ще ніким не було помічене, хоч і доступне для спостереження всім". Центром кровообігу Коломбо вважав, за Галеном, не серце, а печінку.
Одночасно з ним в Іспанії цілком самостійно описав мале коло кровообігу доктор Мігель Сервет (1509 (1511)-1553). Сервета було визнано єретиком і спалено (1553) у Швейцарії разом з його працею богословського змісту.
Сервет спростував погляд Галена щодо просочування крові з лівої половини серця у праву через невеликі отвори, які нібито е у перетинці між передсердями, і вперше дав правильну уяву про рух крові з правого шлуночка серця до легень по гілках легеневої артерії і від них по гілках легеневих вен у ліве передсердя. Він вважав, що в легенях відбувається видалення з крові "сажі" і насичення її "свіжим повітрям", внаслідок чого утворюється "життєвий дух", що є джерелом усіх рухів організму.
В и с н о в о к :
Отже, на кінець XVI ст. було нагромаджено досить даних, щоб правильно описати рух крові. Везалій довів, що в післяутробному житті шлуночки серця не сполучаються між собою, як вважали (за Галеном) протягом тисячоліть.
Анатомічні праці попередників Везалія майже не містили малюнків. Низький рівень образотворчого мистецтва середньовіччя, труднощі відтворення малюнків у рукописних книгах і зневага дійсними анатомічними знаннями, почерпнутими при вивченні трупа, - ось ті причини, які зробили анатомічні малюнки скоріше курйозною, чим дивною рідкістю. Винятки становили замальовки кістяка в різних артикулюючихх позах. Їх можна було зустріти й у працях Леонардо да Вінчі й у деяких підручниках хірургії (наприклад, у Бруншвига. Страсбург, 1497), і в книзі Россі (1496-1541), де кістяки зображені в передній і задній проекції.
Везалій запропонував метод графічного втілення натури. Чудова проникливість його розуму позначилася й тут. Зрозуміло, і це його відкриття не народилося з нічого. Випадкові анатомічні замальовки анатомів XIII-XVI століть і досягнення образотворчого мистецтва Відродження цілком могли зумовити розуміння пізнавальної цінності анатомічного малюнка.
Везалій не просто підключив малюнок до тексту. Ілюстрації були прийняті Везалієм як складова частина його анатомічної праці. Його метод дослідження припускав препарування, опис і замальовку. Отже, мова йшла не тільки про поліпшення наочності, а про єдність текстової й графічної характеристик, досліджуваної структури. У книзі Везалія вперше переборювалися й технічні труднощі систематичного сполучення тексту й малюнків.
У виданих Везалієм "Шести таблицях" (1538) ще тільки намацується суть нового методу. У числі таблиць 3 безперечно належать художникові Калькару (1499-1546), земляку й другові Везалія. Це таблиці, на яких зображений кістяк людини попереду, позаду й збоку. Інші 3 таблиці представляють схеми фізіологічних систем по Галену. Їх оформив сам Везалій, користуючись вихідними начерками інших авторів, імена яких залишилися невідомими. Зінгер (1945) припускає, що це були власні начерки Везалія.
Лише один Везалій міг оцінити правильність змісту малюнка. Це важливо нагадати тим, хто вважає художників головними героями "Анатомії" Везалія, а роль великого анатома зводить до положення літературного коментатора малюнків.
Таким чином, іконографічна спадщина Везалія являє величезну цінність. Ілюстрації Везалія - це досягнення нової науки. Разом з тим це перший досвід графічного відтворення й репродукції натуральних препаратів. Необмежене число людей у різних країнах й у будь-який час могли вивчати ті самі малюнки. Використання графічного методу в анатомії остаточно дискредитувало астрологічні традиції в медицині.
Л і т е р а т у р а :
1. Верхратський С.А., Заблудовський П.Ю.,- Історія медицини. К. 1991
2. Верхратський С.А., - Історія медицини. М. 1983
3. Мулановський М.П., - Історія медицини.
Loading...

 
 

Цікаве