WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Лентець широкий - Реферат

Лентець широкий - Реферат

їжу ікри щуки, свіжої або слабо просоленої, дуже сприяє зараженню населення дифілоботріозом. Те ж спричинює вживання свіжозамороженої, слабопросоленої, погано пров'яленої риби, риб'ячого фаршу.
Серед різних груп населення найбільш ураженими дифілоботріозом є рибалки, члени їх сімей, робітники рибопереробних підприємств. Окрім природних факторів, на формування осередків дифілоботріозу суттєво впливають санітарний стан населеного пункту, від якого залежить забруднення водойм фекаліями; господарська діяльність населення, його звички і побутові навики;кількість риби і рибних продуктів, що вживаються в їжу, спосіб їх термічної обробки.
Різноманітність природних і господарських факторів сприяла формуванню на території колишнього СРСР різних типів осередків дифілоботріозу. Найбільш інтенсивні осередки спостерігаються в Північно-Західній частині Росії і в країнах Балтії, що зв'язані з водними системами басейнів Балтійського, Білого і Баренцового морів. Інтенсивні осередки є на великих озерах - Ладозькому, Онезькому, Псковсько-Чудському. Осередки річкового типу є в долинах Північної Двіни, Печори та інших рік.
Найінтенсивніші осередки дифілоботріозу спостерігаються в Карелії. Цьому сприяють велика кількість озер, висока щільність населення, розвиток рибальства, вживання в їжу слабко термічно обробленої риби. В Чорноморсько-Азовському регіоні, який займає деякі райони басейнів Дніпра, Дунаю, Пруту, Дону та інших рік, осередки малоінтенсивні. В Україні і Молдові вони розміщені ближче до нижньої течії рік, навколо дельтових ділянок і водосховищ.
В результаті сенсибілізації організму антигенами гельмінта розвиваються катаральне запалення слизової оболонки тонкої кишки та інших органів, алергічні реакції, виявляється еозинофілія крові. Защемлення слизової оболонки кишки ботріями гельмінта веде до атрофії тканин і їх некротизації. Механічні подразнення нервових закінчень в кишці тягнуть за собою порушення функцій органів черевної порожнини. В окремих хворих розвивається анемія, причиною якої є нестача вітаміну B12 і фолієвої кислоти. Це пов'язано з адсорбцією гельмінтами з вмісту кишок вітаміну В12, порушенням біосинтезу фолієвої кислоти та інших вітамінів в результаті дисбактеріозу та ферментативних змін. Дифілоботріозна анемія спостерігається у 2-3 % інвазованих широким лентецем. При анемії хворі скаржаться на слабкість, запаморочення, диспепсичні явища; розвиваються глосит, атрофія сосочків язика. Температура частіше субфебрильна, у багатьох хворих виникає ахілія. Анемія при дифілоботріозі гіперхромна, з високим кольоровим показником мегалобластного типу. Зменшується число еритроцитів і тромбоцитів, падає рівень гемоглобіну, збільшується ШОЕ. При тяжких формах інвазії число еритроцитів знижується до І,6 Т/л.
3. Лікування захворювань, які викликані лентецем широким
У значної кількості хворих дифілоботріоз перебігає безсимптомно. При маніфестних випадках спостерігаються нудота, біль у животі, розлади кишок, загальна слабкість, зниження працездатності, іноді висипання на шкірі; можуть бути епілептиформні припадки.
Остаточний діагноз дифілоботріозу треба підтвердити знаходженням яєць паразита при копроовоскопічному дослідженні.
Звертається увага також на виділення з калом фрагментів стробіли гельмінта. Беруть до уваги дані епідеміологічного анамнезу хворого (перебування в осередку дифілоботріозу, вживання в їжу сирої, слабо термічно обробленої риби, свіжої сирої ікри). При наявності дифілоботріозної анемії необхідно її диференціювати з хворобою Аддісона-Бірмера. Ознаками останньої є відсутність вільної хлористоводневої кислоти і гастромукопротеїду в шлунковому соці.
Основним препаратом при лікуванні дифілоботріозу є фенасал. Застосовують також відвар насіння гарбуза. В стійких випадках при неефективності цих препаратів використовують екстракт кореневища чоловічої папороті, але він високотоксичний. Схеми лікування ті ж, що і при теніаринхозі. З нових препаратів високоефективним виявився празиквантель (призначають в дозі 25 мг/кг одноразово).
При вираженій анемії перед дегельмінтизацією призначають вітамін В12 в дозі 200-400 мкг внутрішньом'язово протягом 3-4 тиж, фолієву кислоту, сиру печінку. При помірній анемії патогенетична терапія проводиться після дегельмінтизації. Після лікування хворі знаходяться на диспансерному обліку протягом 2 міс. При відсутності клінічних ознак захворювання і від'ємних аналізах калу їх знімають з обліку. Хворих з анемією після лікування спостерігають не менше року і знімають з обліку при відсутності рецидивів анемії.
Для попередження формування осередків дифілоботріозу велику роль відіграє охорона прісних водойм від фекального забруднення шляхом будівництва очисних споруд, знезараження фекалій на кораблях, влаштування каналізованих вбиралень; суворий контроль за скиданням у водойми знезаражених від яєць гельмінтів побутових, промислових стічних вод і нечистот з населених пунктів.
Важливо виявити інвазованих лентецем широким і провести якісну їх дегельмінтизацію. Ці заходи здійснюються в плановому порядку серед рибалок, членів їх сімей, робітників рибної промисловості, екіпажу річкових суден. На підприємствах рибної промисловості і громадського харчування здійснюється санітарно-гельмінтологічна експертиза риби і рибних продуктів; знезаражується інвазована плероцеркоїдами риба. Особиста профілактика полягає в тому, щоб не вживати в їжу сирої, недостатньо соленої, смаженої або вареної риби, свіжої малосоленої ікри. Рибний фарш, котлети і дрібну рибу необхідно смажити не менше ніж 15- 20 хв, а нерозпластані частини великої риби - не менше 30-40 хв. При температурі 21-22 °С загибель плероцеркоїдів настає через 18 год, при 10-12 °С - через 3 доби, при б-8 °С - через 7 діб. Дрібна риба знезаражується від плероцеркоїдів у 20 % водному розчині кухонної солі через 1 добу, велика - через 10 діб. Ікру необхідно обробляти окропом. В осередках дифілоботріозу необхідно проводити дегельмінтизацію собак і котів, інвазованих лентецем широким.
Важливе значення має санітарно-освітня робота серед населення.
Особливості поширення лентеця широкого
Список використаної літератури
1. Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. - 3тє вид., випр. і допов. - К.: Вища шк., 2002. - 622 с.: іл.
2. Мала зоологічна енциклопедія. - К., 1992.
Loading...

 
 

Цікаве