WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Лікарські рослини та їх застосування (арніка гірська, беладонна звичайна, омеля біла) - Реферат

Лікарські рослини та їх застосування (арніка гірська, беладонна звичайна, омеля біла) - Реферат

Лікарські рослини
та їх застосування
(Арніка гірська,
беладоння звичайна,
омеля біла)
Арніка гірська - Arnka montana L.
Родина айстрові (складноцвіті) -Asteraceae (Compositae). Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см, з коротким циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тонкі придаткові корені. Стебло пряме або малогілчасте у верхній частині, опушене короткими волосками. При корені стебла є 4-6 супротивних корот-кочерешкових яйцевидних цілокраїх листків, зібраних у розетку.
Листки на стеблі супротивні, сидячі, напівстеблообгортні, обернено-яййе-видні, цілокраї. Суцвіття - пряме або похилий квітковий кошик, який охоплює яечно-жовті крайові язичкові і оранжево-жовті трубчасті квітки. Крайові квітки з тризубчастим, а трубчасті - з п'ятизубчастим відгином. Плід - сім'янка з чубком.
Цвіте у червні-липні.
Росте на схилах гір, у чагарниках, на лісистих луках.
Райони поширення - Карпати, Чернівецька область (Вижницький район), Закарпаття (Березнянський, Рахівський райони); дуже рідко зустрічається у Білорусії, Латвії, Литві.
Для виготовлення ліків використовують кошики цілком, квітки з квітколожем і обгорткою.
Збирають кошики під час цвітіння (зрізуючи їх біля самої основи) погожими, ясними днями, після того, як спаде роса, і негайно сушать.
Сушать кошики швидко, уникаючи сонячних променів. Найкраще сушити у печі або в сушарках при температурі 55-60° С (при цьому гинуть усі комахи і личинки). Запах арніки гірської слабко-ароматний, на смак вона гостро-гіркувата.
Квітки арніки гірської містять барвник арніцин, жир (до 40%), віск, смолу, жовтий пігмент, фумарову, яблучну і молочну кислоти, білок, камедь, дубильні речовини, мінеральні солі, невелику кількість ефірної олії (0,04-0,4%) та інші речовини.
Застосовують: 1) при забитих місцях, порізах, саднах, дрібних пораненнях і кровотечах - тампони, змочені водною настойкою або відваром 2 чайних ложок квіток арніки гірської в 1 склянці води або ж готовою (аптечного) настойкою 2 чайних ложок арніки, розведеною в 1 склянці охололого окропу, прикладають до ураженої ділянки; 2) як засіб, що заспокоює нервову систему і серце,- відвар і столової ложки арніки в 1 склянці води п'ють по і столовій ложці 3-4 рази на день; 3) як жовчогінний засіб.
Беладонна лікарська {красаака) - Atropa belladonna L,
Багаторічна трав'яниста рослина з товстим багатоголовим ко-реневищем. Стебло пряме, заввишки 60-200 см, товсте, соковите, зелене або фіолетове, вгорі вилоподібне розгалужене, залотисто-пухнасте. Листки великі, чергові, яйцевидні, загострені, темно-зелені, верхні ростуть попарно, не закриваючи один одного, один з них більший, другий менший, усе листя вкрите дрібними залозками. Квітки поодинокі, великі, пониклі, буро-фіолетово-червонуваті. Плід - куляста блискуча, чорна, схожа на вишню, соковита дуже отруйна кисло-солодка ягода.
Цвіте у червні-серпні, плодоносить у липні-вересні.
Росте в гірських лісах, на галявинах, біля рік.
Райони поширення - Крим, Кавказ, західні області України (Буковина), Молдавія, Краснодарський край, Закавказзя.
Широко культивується в цих районах, а також на Україні (Полтавська область). Для виготовлення ліків використовують листки, іноді корені беладонни. Заготовляють листя на початку і під час цвітіння вручну, обриваючи великінижні листки до 1/2-1/3 стебла. Під кінець цвітіння зби-рають листки вдруге. Зібране листя до сушіння оберігають від сонячних про-менів, зігрівання, сирості. Сушать їх якомога швидше. Корені культурної красавки заготовляють на другий рік (після висадження) восени, миють у холодній воді і ріжуть на кусочки завдовжки 10-20 см, товсті корені роз-різують вподовж. Під час збирання не можна торкатися очей, а закінчивши роботу, треба добре вимити руки.
Сушать листя беладонни в закритих темних приміщеннях, що помірно опалюються, на вільному повітрі і горищах під залізним дахом. Насипають його тонким шаром, не ламаючи. В усіх випадках треба добре провітрювати приміщення і захищати листя від сонячного проміння. Усі частини рослини дуже отруйні.
Зберігають сировину в закритому, темному приміщенні, з доброю вентиляцією, дотримуючи правил поводження з отруйними рослинами.
Красавка містить дуже отруйні алкалоїди - атропін, гіосціамін і скополамін, які використовують як протиспазматичний і болезаспокійливий засіб, а також для лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, ниркових і печінкових колік, спазмів кишок, для розширення зіниць очей.
Препаратами беладонни лікують тільки під наглядом лікаря. З коренів беладонни створено препарат корбелу, який використовують для лікування хвороби Паркінсона (тремтячого паралічу). Екстракт беладонни входить до складу комплексних препаратів - бесалолу, белоїду, протигеморойних свічок, а листки - до складу сумішей (астматолів № З і 4).
Омела біла, або звичайна - Viscum album L.
Зелений, кулясто-галузистий, у діаметрі до ЗО-120 см напів-паразитуючий кущик. Стебла дерев'янисті, вилчасто або супро-тивно розгалужені. Листки зелені, довгасто-овальні, товсті, шкірясті, на верхівці тупуваті. Квітки дрібні, жовтувато-зелені, сидять по 5-6 у розвилинах стебел. Плід - куляста біла соковита ягода, з 1-і насінинами і клейким слизистим м'якушем.
Цвіте у берєзні-квітні. Ягоди достигають наприкінці травня.
Росте омела на гілках різних листяних дерев: тополі, білої верби, яблуні, груші, липи, берези, акації, клена та ін., рідше хвойких (сосни).
Райони поширення - вся територія України.
Збирають листя і кінці гілок завтовшки з олівець, переважно на тополі після цвітіння. Ягоди збирають пізно восени і взимку.
Омелу білу сушать у приміщенні, яке добре провітрюється. Запах у неї неприємний, ніби згірклий. На смак вона спочатку солодкувато-слизиста, потім бридка, гіркувата.
Зовнішньо омелу застосовують для прискорення вистигання наривів і як знеболювальний засіб.
За експериментальними даними В. І. Сили (1948), витяжка з омели білої знижує артеріальний тиск і поліпшує роботу серця.
Застосовують при гіпертонічній хворобі (на ранній стадії): настій 1 ложки омели на 1 склянці води п'ють по 1 столовій ложці 2-З рази на день; відвар 1 столової ложки суміші трави омели, квіток глоду, сухоцвіту болотяного і трави собачої кропиви (по 1 столовій ложці), заварених в 1 склянці окропу, п'ють по 1/2 склянки 4 рази на день; настій 1 столової ложки суміші подрібненої трави омели і трави польового хвоща (по 1 столовій ложці), квіток глоду, трави очитка їдкого, трави грициків, кори крушини і квіток арніки (по 1 чайній ложці) на 1 склянці води п'ють по '/4 склянки 3-4 рази на день.
Loading...

 
 

Цікаве