WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Ряди: гризуни, китоподібні, хижі на Україні - Реферат

Ряди: гризуни, китоподібні, хижі на Україні - Реферат

звірів, вовки часто повертаються до рештків власної здобичі. Не гидують вони і мертвечиною. Вовки відомі своєю ненажерливістю. Голодний вовк з'їдає близько 10 кг м'яса. Однак за звичайних умов його раціон становить 2 кг. Вовки здатні довго голодувати.
Під час полювання на жертву вовки нерідко практикують розподіл обов'язків - один стає загонщиком, інший ховається у засідці. При цьому вони невтомно переслідують здобич, заганяючи козуль на слизький лід, або у глибокий пухкий сніг.
Парування у вовків відбувається в січні. Оскільки у вовків спостерігається надлишок самців, між ними виникають жорстокі бійки за самок. У березні - квітні самка народжує 6-8 (іноді до її) темно-бурих вовченят. Вони сліпі, з закритими вушними раковинами. Півтора місяця самка годує малят молоком, але ще до цього вони починають їсти напівперетравлене м'ясо, відригнуте самцем, який весь час постачає вовчицю і вовченят їжею. Вовченята ростуть швидко, поступово привчаються убивати принесених батьками дрібних тварин, а потім вчаться і справжньому полюванню. Дорослими вовченята стають на другому році життя. Вовки ак-тивні переважно у нічні години, але іноді їх можна зустріти і вдень. Про свою присутність вони заявляють голосним завиванням. За допомогою різних звуків вовки обмінюються інформацією про наявність здобичі, появу інших вовків тощо. З органів чуття у них найкраще розвинутий слух, слабкіше зір і нюх. Вовки швидко ходять і бігають. Ці сильні тварини можуть нести у зубах вівцю. Інколи спостерігається помітне збільшення чисельності вовків. Сучасні зоологи вважають, що кількість їх треба регулювати.
У природі вовк відіграє роль санітара, оскільки, як показали дослідження, його жертвами стають у першу чергу хворі і слабкі особини. Однак у районах інтенсивного освоєння людиною, з розвинутим тваринництвом, вовки можуть завдавати великої шкоди.
На відміну від вовків, у лисиць довге, алеприземкувате тіло, голова з видовженою гострою мордою, великі загострені вуха, очі з вертикально-овальним зрачком. В Україні скрізь поширена звичайна руда лисиця. В більшості випадків забарвлення хутра руде або рудувато-сіре. Кінчик хвоста білий. Зустрічається лисиця в усіх природних зонах: від сухих степів до глухих лісів. Полюбляє відкриту місцевість, де є окремі гаї, яри, де взимку сніговий покрив не дуже глибокий.
Живиться лисиця різноманітною їжею. Основу її харчування становлять дрібні гризуни, в основному полівки. Крупніша здобич, наприклад зайці, трапляється лисицям нечасто. Рідше, ніж гризуни, потрапляють у меню лисиці птахи. В літні місяці лисиці добувають плазунів, їдять жуків, мертвечину. До складу їжі лисиць входить і рослинна - плоди, фрукти, ягоди.
Нори лисиці риють самі або займають ті, що належали борсукам. Частіше всього лисиця оселяється на схилах ярів, горбів. Нора завжди має кілька вхідних отворів, які через похилі тунелі ведуть до гніздової камери. Звичайно житло добре сховане в густих заростях, хоч його виказують рештки їжі, екскременти. У норах лисиці живуть здебільшого тільки під час виведення молодняка, а в інший час і взимку відпочивають у відкритих ліг-вах у снігу, у траві, моху. Однак, рятуючись від переслідування, лисиця нерідко ховається у будь-якій норі.
Як і вовки, лисиці моногами. Парування відбувається наприкінці зими. Залежно від умов життя не всі самки щорічно мають потомство. Народжується у них найчастіше 5-6 (іноді до 10) лисенят, покритих темно-бурим пухом. Півтора місяця дитинчата вигодовуються молоком і поступово привчаються батьками до звичайної їжі, а також до її добування. У вихованні малят беруть участь обоє батьків. Лисенята, що підростають, рано починають відлучатися з "дому". Восени вони стають дорослими і деякі сам-ки вже на наступний рік починають розмножуватися. Лисиці живуть у неволі 20-25 років, а в природних умовах менше.
Полюють лисиці переважно вночі, а інколи і вдень, особливо там, де їх не переслідують. Поводиться лисиця надзвичайно обережно, має здатність тікати від переслідувача, заплутуючи сліди. Тому у казках вона завжди хитра і спритна.
Знайомлячи дітей з життям лисиці взимку, цікаво розповісти їм, як вона "мишкує" - полює за мишами. Рухаючись полем, вона то прислухається до писку гризунів під снігом, то робить граціозні стрибки, починає швидко рити, розкидаючи навколо себе сніг і намагаючись швидше схопити здобич. Лисиця так захоплюється полюванням, що близько підпускає до себе мисливця. З органів чуттів у лисиці найкраще розвинутий нюх і слух, зір гірше. У стані збудження лисиця видає голосні звуки, що нагадують гавкання, а звірі, що б'ються, різко вищать.
Кількість лисиць у природі коливається залежно від умов харчування (чисельності гризунів), метеорологічних умов і масових хвороб (сказ, чума тощо), під час яких гине багато тварин.
Лисиця вважається корисною твариною як енергійний винищувач шкідливих гризунів і комах. Цінна вона і як хутровий звір. Шкоду, якої вона завдає, полюючи за свійськими птахами, не можна порівняти з користю цього хижака. Саме таке ставлення треба формувати у дошкільників, знайомлячи їх з лисицею.
Єнотовидний собака - невеликий звір, що має вигляд кудлатого собачки. Забарвлення бурувато-сіре з чорним. На морді чорна "маска", облямована світлим. За природних умов єнотовидний собака зустрічається тільки на Далекому Сході, звідки і був завезений до нас і добре акліматизувався. Тримається густих заростей по берегах річок і озер, зарослих травою і чагарником лук. Живиться єнотовидний собака найрізноманітнішою тваринною їжею: дрібними гризунами, жабами, рибою, яйцями тощо. Інколи їсть ягоди і плоди.
Єнотовидний собака активний переважно вночі та у передвечірній час. За одне полювання проходить 10-12 км, а взимку лише кілька сот метрів. У снігу хижак сильно в'язне. Захоплений людиною або собакою єнотовидний собака не захищається, а тільки вищить, і ним оволодіває навіть звичайний дворняжка.
Паруються єнотовидні собаки наприкінці зими - на початку весни. У травні - червні народжується 5-7 (інколи 10) малят, які стають дорослими вже через рік.
Багато єнотовидних собак знищують вовки, лисиці, бродячі собаки. Кількість їх скорочується також у зв'язку з хворобами. Великої шкоди їм завдає повінь, особливо пізня, коли звірі виховують молодняк. Єнотовидний собака використовується як хутровий звір.
Loading...

 
 

Цікаве