WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Орнітофауна Івано-Франківської області (фауна птахів Войнилівської височини) - Курсова робота

Орнітофауна Івано-Франківської області (фауна птахів Войнилівської височини) - Курсова робота

інші види енергії. Найбільша частина, перетворюючись у теплову, нагріває земну поверхню. Теплова енергія, поступаючи від останньої в атмосферу, приводить в рух усі кліматоутворюючі процеси. Величина енергії що потрапляє на одиницю площі, найбільше залежить від кута падіння проміння сонця, а отже, від географічної широти. Оскільки район досліджень розміщений в середніх широтах, то величина сонячної радіації в середньому 96-98 ккал/см2, тобто типовадля помірного кліматичного поясу. Протягом року в сумарній радіації понад 50% припадає на розсіяну. В зимовий період сумарної радіації поступає значно менше, а частка розсіяної через збільшення хмарності досягає 70% і більше.
Відмінності у висоті на рівнем моря між Карпатською частиною області і Прикарпаттям та Поділлям визначають значні різниці в розподілі температур і річної кількості опадів.
На території району досліджень сформувався помірно-континетальний тип клімату, тобто перехідний між морськими і континентальними.
Характер підстилаючої поверхні визначає величину відбитої радіації, тобто альбедо. В зимовий період, у зв'язку із сніговим покривом, воно досягає 60%, а влітку на рівнинах, вкритих трав'яною рослинністю, всього 20%. Суттєво відрізняється величина ввібраної радіації і на схилах різної експозиції в горах та на горбистих рівнинах.
1.3 Температура повітря
Річний хід температур в області визначається невисокоми температурами в літні місяці і порівняно високим взимку. Вони також суттєво відрізняються у гірських районах та рівнинах. Так, середні температури липня для Подільської і Прикарпатської частин області становлять 18-18,5 °С, а в масиві Чорногора, на висоті подан 1800 м.- від 9-1 1°С. Тобто на кожні 100 метрів висоти температура знижується в середньому на 0,7°.
У січні менша відмінність між середньомісячними температурами у горах і на рівнинах, відповідно 7-7,6° і 4,545° морозу.
Максимальні температури (понад +38°) спостерігалися у східній частині області, зокрема, на метеорологічні станції Коломиї. У горах найвища температура + 27°С зафіксовано на схилі Чорногірського хребта станцією Пожижевська (висота 1429 м.) Мінімальні температури для цієї ж метеорологічної станції становлять (-28°С), а для Коломиї (-36°С).
Амплітуда середніх температур на рівнинних територіях області, а отже, і ступінь континентальності повітря збільшується в напрямку на південний схід. Для Болехова ця величина становить 3 й 4°, а в Коломиї -24°. В Карпатах континентальність згладжується і середні річні амплітуди температур не перевищують 20-21°.
1.4 Опади
Річна сума атмосферних опадів на Івано-Франківщині, в залежності від висоти над рівнем моря, коливається від 600 до 1500мм.У районах Поділля і Передкарпаття ця величина становить 600-800 мм., у Карпатах на висотах понад 1000 м., відповідно 1200-1500 мм. Це пов'язано з тим що повітряні маси з Атлантики, насичені вологою, змушені підніматися. Охолоджуючись у вищих шарах атмосфери, водяна пара конденсується і випадають опади. Більша кількість І випадає в теплий період року. Зокрема, на три літні місяці і Прикарпатті припадає 44 % їх річної кількості. Найбільш дощовий місяць-червень, а найбільш тихий - вересень.
У зимовий період опадів випадає 10% від річної норми у вигляді снігу і доту. Сніговий покрив утворюється кожного року, але на рівнині, як правило, не стійкий і не тривалий. У горах тривалість його вдвічі більша, а товщина снігу досягає 45 см.
Величина випаровуваності на рівнинах становить 550-580 мм. за рік, на Пожижевській знижується до 412 мм.., а на гребені хребтів ще менше. Тому коефіцієнт зволоження в районах Прикарпаття і Поділля коливається від 1,1 до 1,4,а в Карпатах від 1,5 до 3,5. Отже зволоження рівнинних територій області є достатнім, а гірських-надмірне.
На території району дослідження циркуляція атмосфери, як кліматотворчий фактор виявляється у переносі атлантичних і континентальних, арктичних повітряних маса також у циклонічній та антициклонічній діяльності. Клімат в Придністров'ї типово континентальний, його пом'якшують вологі повітряні маси, принесені з Атлантичного океану, і Карпати, які зумовлюють хмарність, збільшують атмосферні опади [Андріанов,1951]. На протязі року переважають вітри північно-західного, південно-східного напрямків, на долю яких в середньому припадає 54% повторюваності. Кількість випадків вітру південно-східного напрямку найбільше з листопада по березень і становить 34 %. По сезонах є невеликі відхилення від цього співвідношення. В зиму і восени панують східні вітри, влітку і весною-північно-західні.
1.5 Рослинний світ
Він характеризується також різноманітністю як і ґрунтовий, що пов'язано з Географічним положенням та різноманітністю рельєфу. В межах району дослідження нараховується близько 1500 видів насінних і вищих спорових рослин, що належать до 500 родів. Рослинні угрупування на рівнині змінюються в напрямку з півночі на південь, але вже в межах Прикарпаття накладається висотна поясність, яка чітко прослідковується в Карпатах. У подільській частині області чергуються плями степів і широколистяних лісів, переважно дубових з домішкою грабу, рідше бука. В межах Прикарпаття степ поступово зникають, з'являються ділянки з лучною рослинністю у низовинах, а височини зайняті лісами, де переважає бук. Зустрічаються на них часто дуб і граб а інколи хвойні - смерека та ялина, які можуть утворювати невеликі масиви. В горах у найнижчому 3 ярусі поширені букові ліси, які з висотою поступово переходять у хвойно-широколистяні, хвойні, криволісся, субальпійські та альпійські луки.
Широколистяні ліси Войнилівської височини мають в основному два яруси. В першому ярусі найчастіше зустрічаються ясен, явір, клен польовий. У другому, крім лісоутворюючих дуба і граба, поширені також липа, берест, осика, черемха, береза, черешня, горобина. У підліску представлені брусниця, ліщина, калина, глід, крушина, терен, шипшина, кизил.
Трав'яний покрив формують осоки, волосиста, тонканіч, копитень, гребінник, фіалка лісова, анемона дібровна, маренка запашна та інше.
У букових лісах Прикарпаття і частково височини трав'яний покрив бідніший і представлений квасеницею, весняним білоцвітом, підсніжником, воронцем. У випадках, колди до бука на піднятих височинах домішується смерека, підлісок майже відсутній, а трав'яний покрив ще рідший і представлений в основному квасеницею і буковою папороттю.
На заболочених заплавах поширені вільхові лічи з
Loading...

 
 

Цікаве