WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Біолого-екологічні особливості тису ягідного, його поширення в Покутському Передкарпатті. Проблеми його охорони та відтворення - Курсова робота

Біолого-екологічні особливості тису ягідного, його поширення в Покутському Передкарпатті. Проблеми його охорони та відтворення - Курсова робота

мулувату фракцію, містить велику кількість SiO2, має світло-попелястий колір і теж безструктурний. Чітко виражений ілювіальний горизонт характерний темно-бурим забарвленням, великою щільністю, призматичною структурою, інтенсивним новоутворенням мінералів, особливо гідратів окисів алюмінію та заліза. Він в'язкий, липкий, здатний до набухання. Глибина його дуже різна: від 20-30 до 70-80 см. За ілювіальним горизонтом йде неглибокий перехідний горизонт, під яким залягає материнська порода.
Фізико-хімічні аналізи свідчать про глибоку вимучованість ґрунтів, бідність основами і валовими запасами поживних елементів. Усі дерново-підзолисто-глейові ґрунти бідні на перегній (1,0 - 2,5%), який скупчений у верхньому (10-20 см) горизонті. Вміст гумусу пов'язаний з механічним складом і ступенем опідзолення: чим важчий механічний склад і слабше вираження опідзолення, тим більше гумусу. (табл.1)
Таблиця 1.
Хімічні і фізико-хімічні властивості дерново-підзолисто-глейових ґрунтів.
Місцевість Глибина, на якій взято зразки, см Гідроскопічна вологість, % Гумус, % Увібрані основи Ступінь насичення основами, % pH Рухомі
Ca Mg гідро-літична
кислот-ність Сольові витяжки Р2О5 К2О
витяжка
мг-екв на 100 г грунту
оцтово-
кисла
соляно-
кисла
мг-екв на 100 г грунту
Княждвірський тисовий заповідник 0-
25 1,61 2,34 4,42 1,42 5,8 45,8 4,0 3,6 - 2,8
29-35 1,28 1,01 2,84 0,284 5,85 34,8 3,8 4,5 - 2,5
70-80 3,7 0,45 0,03 5,18 8,05 - 3,6 - - -
Обстеженням ґрунту на обриві і ґрунтовому розрізі встановлено, що на поверхні від 0 до 5 см залягає шар підстилки, місцями цей шар відсутній; на глибині від 0-5 до 15-25 см залягає гумусовий шар темно-сірого кольору, суглинковий, вологий, горіхуватої структури, з великою кількістю коріння і рослинних решток, рідко зустрічаються частини сланцю і слюди; від 20-25 до 40-50 см залягає шар світло-сірого кольору суглинковий, вологий, з корінням деревних рослин, рідко пластинками сланцю, виразної структури; від 40 до 60-75 см - шар світло-сірого кольору, рідко переплетений корінням, менш структурний, переважно це безструктурна глина або сланець.
Загальні риси клімату:
Напрямки вітру в умовах Івано-Франківської області визначаються не тільки загально циркуляційними процесами, але й орографічними факторами.
У районах Передкарпаття для року в середньому переважають північно-західний та південно-східний напрямки вітру (рис.3)
Рис. 3. Роза вітрів Княждвірського тисового заповідника.
Річний хід температури повітря континентальний. У липні, найтеплішому місяці, середня температура повітря становить 19 - 19,50С , у найхолоднішому (січні) вона знижується до мінус 4 - 5,50С. (табл.2)
Таблиця 2.
Температури повітря за 1899 - 2001 рр.
Станція Висота над рівнем моря, м I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII За рік
Княж-двір-
ський запо-відник 298 -5,5 -3,8
1,1
7,8
13,7
16,8
18,6
17,8
13,4
8,1
2,1 -2,6
7,3
У районі тисового заказника за рік випадає 600-800 мм опадів.
Для річного ходу опадів характерна значна перевага їх кількості за теплий період порівняно з холодним (табл.3)
Таблиця 3.
Станція I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII За
рік
Княж-двір-
ський запо-відник 22 22 24 49 72 98 101 82 51 40 36 24 621
За теплий період (IV-Х) випадає близько 73% опадів від річної норми. Найбільш дощові літні місяці (VI, VII, VIII), протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень.
Тривалість вегетаційного періоду становить 185 днів.
1.2. Княждвірський тисовий заказник,
як історично-природнича пам'ятка державного значення.
Княждвірський тисовий заповідник належить до найбільш багатих місцезнаходжень тиса в усій Європі.
У радянській літературі про тисовий заказник даних немає, а дані польських дослідників Шафера (1913) і Врублевського застарілі і неповні. Всі інші джерела (Гасморовський, Кржисік, 1926; Стецький) - це тільки популярні статті.
Тиси в Карпатах і на Прикарпатті стародавнього походження, колись вони росли тут у великій кількості (Факет і Блатні, 1914; Контний, 1937; Шафер, 1933, 1913, 1930; Волощак, 1892).
Автономність походження Княждвірського тисового заказника не викликає сумніву, але встановити хоча б коротку його історію нам не пощастило, бо не знайшлось відповідних документів. Ліси Княждвора і його околиць здавна належали королям, князям і державним департаментам лісів Австро-Угорщини і Польщі. В статистичному і топографічному описах лісів Княждвірського тисового заказника з 1888 року про тиси не згадується. Першу вказівку на княждвірські тиси ми знаходимо у Снауста (1893 р.), але він тільки згадує про "найбільшу кількість тисів на Прикарпатті в околиці Печеніжина" (мова йде про княждвірські тиси). В 1900 р. Ломницький, а в 1913 р. Шафер закликали громадськість до охорони тиса у Княждворі. В 1914 р. внаслідок заходів вжитих рядом наукових установ, австрійське міністерство землеробства утворило заповідник. У 1932 р. було проведено нове лісовпорядкування, зроблено перелік тисів та віднесено до заповідника також інші квартали, де зростав тис.
3.04.1996 р. було складено охоронне зобов'язання відповідно до 53 статті Закону України "Про природно-заповідний фонд України", держуправління природних ресурсів Івано-Франківської області передає під охорону землекористувачу заповідний об'єкт - Ботанічний заказник "Княждвірський" 208 га, загальнодержавного значення, створений оголошений рішенням - Постановою РМ УРСР від 28.10.1974 р. № 500 з метою збереження насаджень тису ягідного (додаток 1).
Розділ 2.
Огляд літератури.
Біолого-морфологічні особливості Taxus baccata L.
Родина Тис (Taxus) налічує близько 8 видів. Найбільш відомий і найбільш поширений є тис ягідний, або звичайний (Taxus baccata). Також його ще називають і європейським, оскільки він поширений майже в усій Західній Європі.
В народі тис ягідний називають "негний-дерево", тому що його деревина є досить твердою і важкою, майже не піддається гниттю. Тис є стійким проти грибних захворювань і пошкоджень комахами. Самим небезпечним грибом для нього є поліпорус сіро-жовтий (Polyporus sulphureus), який викликає захворювання - "серцевинна гниль деревини".
Вік тису ягідного досягає до 1500 років, а іноді і до 3-4 тис. років.
Річний приріст становить 2-3 см, тому дерева не доростають до великої висоти, але відомі окремі екземпляри, за якими можна судити про довговічність тису. Так, в Англії, в Дербіширі відомий тис висотою 15 м, вік якого приблизно 2000 років. Тис в графстві Суррей вже в 1133 р. був відомий, як дуже старий екземпляр. Самим високим деревом з стовбуром висотою 32.5 м і діаметром
1,5 м є тис, який росте в Закавказзі (Алжирія).
Стовбур тиса ягідного покритий червонувато-коричневою абочервонувато-бурою корою. Вона гладка, пізніше стає тріщинуватою і починає повздовжньо відслоюватись. Густа крона яйцевидно-конічної, рідше
Loading...

 
 

Цікаве