WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Біолого-екологічні особливості тису ягідного, його поширення в Покутському Передкарпатті. Проблеми його охорони та відтворення - Курсова робота

Біолого-екологічні особливості тису ягідного, його поширення в Покутському Передкарпатті. Проблеми його охорони та відтворення - Курсова робота


Курсова робота
Біолого-екологічні особливості тису ягідного, його поширення в Покутському Передкарпатті. Проблеми його охорони та відтворення
Зміст
Вступ
Розділ 1. Геоморфологічні, кліматичні та історичні особливості
Княждвірського тисового заказника.
1.1. Геоморфологічна та кліматична характеристика території
тисового заказника.
1.2. Княждвірський тисовий заказник, як історично-природнича пам'ятка державного значення.
Розділ 2. Огляд літератури.
Біолого-морфологічні особливості Taxus baccata L.
Розділ 3. Тисовий заказник, як осередок охорони реліктових
і ендемічних видів.
3.1. Сучасний стан популяцій тису ягідного в заказнику та їх відтворення.
3.2. Заказник - осередок еколого-просвітницької діяльності, де збереглися
і охороняються рідкісні та зникаючі види.
Розділ 4. Характеристика рослинності Княждвірського тисового заказника.
4.1. Загальна характеристика рослинності.
4.2. Ранньо-весняні синузи заказника.
4.3. Основні асоціації рослин заказника.
Висновки.
Література.
Додатки.
Вступ.
- Актуальність досліджень:
Той, хто хоч раз побував на Івано-Франківщині ніколи не забуде велич
карпатських гір, життєдайну мелодію Прута, шовкові ковилові хвилі Касової гори, сріблясті водоспади Косівщини, мальовничі заплави Дністра.
Ця краса надихає і окрилює, народжує людей мудрих серцем і щедрих душею. Проте, з кожним роком гармонія між людиною і довкіллям втрачається все більше і більше.
Найбільш досконалою і повною формою охорони природи є створення заповідних територій і об'єктів. Вона забезпечує найсприятливіші умови для збереження генофонду окремих представників рослинного і тваринного світу, в першу чергу рідкісних та зникаючих, а також , природних комплексів в цілому дозволяє зберегти для науки і практики еталони природних систем.
Заповідання природних територій, насамперед, має проводитись в регіонах, які завдяки своєму географічному положенню і специфіці природно-історичних умов відзначаються наявністю слабоокультурених мальовничих ландшафтів, своєрідною і рідкісною флорою і фауною, сприятливими реакційними ресурсами.
За останні десятиріччя проблема охорони природного навколишнього середовища набула особливої гостроти. Під впливом господарської діяльності людини, бурхливого розвитку промисловості, сільського господарства, відбувається збіднення генофонду рослинного і тваринного світу, зменшення стабільності та продуктивності природних екосистем, зниження екологічної рівноваги біосфери. Це може привести до катастрофічних наслідків.
На території Івано-Франківської області під охороною держави 428 заповідних об'єктів площею 110 тис. га, або 7,9 відсотків території, що є одним з кращих показників в Україні. Серед них такі відомі перлини природи, - карпатський національний природний парк, заказники загальнодержавного значення - Скит Манявський, Княждвірський, Турова дача, Джурджійський, Козакова долина, пам'ятки природи - урочище "Масьок", Старуня, Чортова
гора, урочище "Сокіл", Касова гора та багато інших.
Княждвірський тисовий заказник належить до найбільш багатих місцезнаходжень тиса ягідного ( Taxus baccata L) не тільки на Україні, а й у всій Європі. Тис ягідний - релікт третинного періоду, занесений у "Червону книгу України". У Карпатах та на Прикарпатті охороняються всі природні місця зростання цього рідкісного у флорі України дерева.
- Мета та завдання досліджень:
Основною метою даної роботи було:
- вивчення геоморфологічних особливостей заказника та історії його створення;
- провести геоботанічний опис основних фітоценозів, субформації;
- виявити види, які домінують та співдомінують в асоціаціях;
- виявити рідкісні та зникаючі види, які поширені в заказнику.
- Методика досліджень:
Вивчення рослинності Княждвірського тисового заказника, проводилось
маршрутним, півстаціонарним і стаціонарним методами. Для проведення досліджень. Для проведення досліджень на різних рівнях було закладено 2 однакових пробних ділянок розміром 25 м2, згрупованих в екологічні ряди відповідно методики А.А.Юннатова (1964).
Поширення видів в асоціаціях виявлялось згідно методики В.М.Понятовської (1964) і В.І. Василевича (1973).
Методичною основою для аналізу флори служили роботи Г.І.Поплавської (1948), К.А.Малиновського (1980), Г.І.Пешкової (1984) та ін.
Склад порід, що утворюють лісостан, підлісок і трав'яний покрив тисового заказника наводиться за шкалою академіка Висоцького.
- Апробація роботи:
Основні положення кваліфікаційної роботи обговорювались на науковій
конференції Прикарпатського університету ім. В.Стефаника (2001р.), надруковані у збірнику студентських наукових праць Ужгородського національного університету.
Розділ 1
Геоморфологічні, кліматичні
та історичні особливості заказника.
1.1. Геоморфологічна та кліматична
характеристика території заказника.
Княждвірський тисовий заказник знаходиться в північно-східній частині передгір'їв Східних Карпат, на досить крутому уступі правобережної тераси Пруту, біля с. Княждвора, тепер Верхнє, 14 км на захід від м. Коломиї, Івано-Франківської області. (мал. 1)
На південь від р. Пруту рельєф заказника гористий, на північ - більш пологий, порізаний потоками і ярами. Макрорельєф тисового заказника являє собою крутий схил (до 350) північної експозиції витягнутого передгір'я, висота якого коливається в межах 320-460 м над рівнем моря. У його підніжжя, північної сторони, тече Прут, місцями він врізається в гірський масив, підмиває його, і особливо в дощовий період, спричиняє зсув ґрунту разом з лісом, руйнуючи, таким чином, тисовий заказник. Таких зсувів на північному схилі зустрічається багато, і площа їх з кожним роком збільшується. В місцях зсувів утворились неглибокі яри до 30 м завширшки і до 100 м завдовжки. (рис.2)
Вся місцевість належить до третинної формації неогену, а долина
р. Пруту - до елювіальної і делювіальної формації. За Ломницьким (1905), на зсувах "Сповзи" є відкритий плейстоцен, близько 4 м завтовшки. Плейстоценові алювії р. Пруту лежать приблизно на 80 м вище теперішнього дзеркала води. Долина плейстоцену вкрита грубою галькою, яка поступово переходить в крихкий конгломерат або пісковик. Місцями, особливо там, де виступають джерельця або вода розмила ґрунт, на поверхню виходить тверда порода - пісковик.
На даній території заказника характерними є дерно-підзолисто-глеєві
ґрунти, які утворились на звітрених продуктах неогену, а найчастіше - на напливових шарах глинистих і суглинкових порід, перемішаних з піском, щебенем і галькою. Ґрунти неглибокі, багаті на залізо, алюміній, вапно, магній, фосфор і калій.
Характерна риса цих ґрунтів - чітка диференціація на горизонти за підзолистим типом. Гумусово-елювіальний горизонт у них безструктурний, світло-сірого кольору і має різну глибину (від 1-2 до 20-25 см) залежно відступеня вираження підзолистого процесу. Елювіальний горизонт бідний на
Loading...

 
 

Цікаве