WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Вирощування озимої пшениці - Курсова робота

Вирощування озимої пшениці - Курсова робота

попередниками озимих чисельність жужелиці різко зростає, що змушує вдаватися до масових багаторазових хімічних обробок. Кращими попередниками озимих є чистий і зайнятий пари, баштанні культури, горох, багаторічні бобові трави, кукурудза па силос і зелений корм, рання картопля.
У допосівпий період при розміщенні озимої пшениці після стерньового попередника грунт до сівби треба утримувати під чистим паром не менш як 1,5-2 місяці. У зв'язку з цим врожай попередньої культури необхідно збирати в оптимальні строки, запобігаючи втратам зерна та соломи. З допомогою ґрунтообробних знарядь досягають своєчасного знищення бур'янів і сходів падалиці. При загрозі масового розмноження жужелиці дуже важливим профілактичним захисним заходом є передпосівна обробка насіння інсектицидами. З цією метою рекомендовані гамма-ізомер ГХЦГ 90 %-ний технічний (2-4 кг/т), а при його відсутності - ГХЦГ 12 %-ний дуст (15- 20 кг/т).
Велике значення у боротьбі з шкідниками зернових культур мають строки сівби. Звичайно при сівбі в другій половині оптимальних строків .посіви значно менше порівняно з ранніми пошкоджуються озимою совкою, пшеничною та іншими мухами, попелицями, тому для зменшення їх шкідливості сіяти озимі треба наприкінці оптимального строку. Не слід допускати занадто пізніх строків сівби, оскільки слаборозкущені з осені посіви ..сильніше пошкоджуються у весняний період злаковими мухами, особливо пшеничною, озимою та опомізою, в також шкідливою черепашкою. Для зниження шкідливості хлібної жужелиці в Степу сіяти озимі треба в межах оптимального строку при найбільш сприятливому зволоженні ґрунту.
У період сівби при виявленні після стерньового попередника вогнищ розмноження личинок хлібної жужелиці з середньою їх чисельністю 0,3 і більше на 1 м2, якщо висівають необроблене інсектицидами насіння, при достатній вологості ґрунту застосовують припосівне нанесення базудину гранульованого 5 %-ного, волатону 5 %-ного або 2 %-ного гамма-ізомеру ГХЦГ великозернистого з нормою витрати 50 кг/га (норму витрати волатону збільшують до 75 кг/га). При відсутності цих препаратів перед сівбою у вогнищах шкідника стрічковим способом вносять у грунт ГХЦГ - 25 %-ний порошок на фосфоритному борошні (4-8 кг/га) або 12 %-ний дуст (10- 20 кг/га).
Восени при виявленні личинок хлібної жужелиці в кількості 0,5-1 екз. на 1 м2 у фазі сходів озимих, 2-3 екз. у фазі третього листка, 3-5 у фазі кущіння (на слабких посівах - 2-3) посіви обробляють одним з нижче вказаних препаратів: базудином 40 %-ним з. п. (2-2,5 кг/га) або 00 %-ним к. е. (1,5-1,5 кг/га), волатоном 50 %-ним к. с. (2 кг/га), гамма-ізомером ГХЦГ 16 %-ною мм. с. (2- 2,5 кг/га) чи 50 %-ним з. п. (0,0-0,8 кг/га). При відсутності їх застосовують метафос 40 %-ним к. е. (0,8-1 кг/гл) або 30 %-ним з. п. (1,2-1,5 кг/га). Цей препарат доцільно використовувати - при денній температурі повітря не нижче 17-19°. В більш прохолодні хмарні дні замість нього краще використовувати 12%-тшй дуст ГХЦГ (15-20 кг/га).
Для знищення гусениць підгризаючих сопок необхідно застосовувати гамма-ізомер ГХЦГ у формі 16%-ної мм. е. (2-2,5 кг/га) або 50 %-ний з. п. (0,6-0,8 кг/га), а при його відсутності - метафос 40 %-ний к. е. (0,8-1 кг/га) чи ЗО %-иий з. п. (1,2-1,5 кг/га). Обробляти доцільно у фалі сходів при з'явленні 1,5-2,5 і більше гусениць на 1 м2.
У роки масового розмноження злакових мух під час їх інтенсивного льоту, але не пізніше фази з'явлення сходів крайові смуги посівів шириною 50-70 м треба обприскувати хлорофосом 8Q %-ним .(1 кг/га), ЗО %-ним (0,7 кг/га) або метафосом 40 %-ним (0,5 кг/га). Обробку необхідно повторити через 5-7 днів, якщо масовий літ мух триває.
У роки масового розмноження злакових попелиць при заселенні ними ЗО-50 % рослин і середній чисельності не менше 2-3 попелиць на одну рослину посіви обробляють метафосом 40 %-ним к. е. (0,3-0,5 кг/га) або ЗО %-ним з. п. (0,4-0,7 кг/га), фосфамідом (Би-58) 40 %-ним к. е. (0,5-0,8 кг/га), волатоном 50%-ним к. е. (0,5-0,7 кг/га) чи карбофосом ЗО %-ним к. е. (0,7-1 кг/га).
Для підвищення стійкості рослин проти пошкоджень необхідно підживити посіви восени мінеральними добривами у збалансованих нормах. У першу чергу підживлюють посіви, сильно пошкоджені злаковими мухами. Так само підживлюють посіви і ранньою весною.
В окремі роки, коли розвиток личинок хлібної жужелиці уповільнений, треба провадити хімічну боротьбу з ними весною. Для цього ослаблені та слаборозвинуті посіви при кількості личинок другого і третього віків не менш як 3-5 на 1 м2 обробляють гамма-ізомером ГХЦГ у формі 16 %-ною мм. е. (2,5 кг/га) або 50 %-ним .т п. (0,8 кг/га). Проте слід мати па увазі, що ефективність хімічної боротьби в цей період значно нижча, ніж восени.
У південній частині Степу в боротьбі зі злаковою листовійкою провадитеся обробка інсектицидами крайових смуг посівів шириною до 100 м у середині фази виходу рослин у трубку, після закінчення періоду масового заселення посівів гусеницями. В роки з ранньою дружною весною хімічна боротьба доцільна при середній чисельності гусениць 50-70, а й несприятливі для їх розвитку роки (знижена температура повітря, часті опади) - при чисельності 100-150 екз. на 1 м2. Для обробки застосовують мотифос - 40 %-ний к. е. (0,3-0,5 кг/га) або ЗО %-ний з. п. (0,4- 0,7 кг/га).
У фазі закінчення цвітіння - початок формування зерна при з'явленні 10-15 личинок третього і старших віків шкідливої черепашки на 1 м2, що може спостерігатися лише в роки масового розмноження цього шкідника, за умов дуже теплої сухої весни посіви обробляють хлорофосом 80 %-ним (0,7-1 кг/га), метафосом 40 %-ним к. е. (0,5-0,6 кг/га) або ЗО %-ним з. п. (0,7-0,8 кг/га) чи метатіоном 50 %-ним к. с. (0,6-0,8 кг/га). Якщо чисельність злакових попелиць у цей період досягає 2-3 екз. на. стебло і більше, обробки проти личинок черепашки і попелиць поєднують, застосовуючи фосфамід 40 %-ний к. с. (1,5 кг/га), метафос або метатіоп у зазначених вище нормах, а також суміш 80 %-пого хлорофосу та ,10 %-ного метафосу (0,5 -,- 0,2- 0,3 кг/га). Проти злакових попелиць посіви необхідно обробляти в цей період при їх середній чисельності 6-8 екз. на стебло. Для цього використовують фосфаміл 40 %-ний к. с. (0,6-1,2 кг/га). метафос 40 %-ний к. е. (0,3- 0,5 кг/га) або 30 %-ний з. п. (0,4-0,7 кг/га), волатон 50 %-ний к. е. (0,6-0,8 кг/га),карбофос 30 %-ний (0,8-1,2 кг/га) або 50 %-ний к. е. (0,5-0,8 кг/га).
Проти жука-красуна, якщо його чисельність досягає 4-6 окз. на 1 м2, треба обробити крайові смуги посіву 80 %-ним хлорофосом (1 -1,5 кг/га)1 або 40 %-ним метафосом (0,5- 0,8 кг/га). У фазі наливу зерна, починаючи з його молочної стиглості, у степовій зоні треба провадити хімічний захист посівів від шкідливої черепашки, спрямований насамперед па збереження якості зерна. Посіви, перспективні для вирощування зерна сильних і цінних пшениць, обробляють інсектицидами при чисельності 1-2 і більше личинок черепашки на 1 м2. Решту посівів, а також насінні ділянки ячменю і жита обробляють, якщо кількість личинок досягає 4-6 екз. па 1 м2.
Loading...

 
 

Цікаве