WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Лікарські рослини та їх застосування (валеріана лікарська, чистотіл звичайний, хвощ польовий) - Реферат

Лікарські рослини та їх застосування (валеріана лікарська, чистотіл звичайний, хвощ польовий) - Реферат

Лікарські рослини
та їх застосування
(Валеріана лікарська,
чистотіл звичайний,
хвощ польовий)
Валеріана лікарська - Valeriana officinalis L.
Для лікування використовують кореневище з коренями.
Хімічний склад: ефірна, олія (0,5-3%), до складу якої входить камфен (близько 20%), валеріано-бормеоловий ефір, вільний алкоголь борнеол, пінен, терпенол, сесквітерпен, сєс-квітерпінеол та вільні органічні кислоти (мурашина, оцтова, яблучна, масляна, ізовалеріанова); азулен, проазулен, алкалоїди валерин і хатинін (близько 0,02%), борнілестер (9,5%), метилпірилкетон, крохмаль, цукор, камедь, смолисті речовини.
Фармакологічні властивості. Валеріана лікарська діє заспокійливо на центральну норвову систему, знижує збудливість її, а також спинного мозку, ослаблює спазм гладеньких м'язів, сповільнює ритм серця, знижує артеріальний тиск, розширює вінцеві судини, підсилює секрецію залоз травного каналу, збільшує жовчовиділення.
Показання до призначення: безсоння, істерія, вегетоневрози, нервові збудження і душевні переживання, епілепсія, іпохондрія, стани непритомності, мігрень, неврози серцево-судинної системи та травного каналу (особливо спастичного характеру), метеоризм, понос, астма, спазм матки, клімакс, глистяна інвазія.
Способи застосування. Внутрішньо-холодний настій (10 г подрібненого коренерища або 1 столова ложка на склянку окропу, настоюють протягом 6-24 год) по 1 столовій ложці або настойку - по 20-30 крапель 3-4 рази на день: порошок - по 1-3 г на прийом.
Чистотіл звичайний - Chelidonium ma'jus L.
Для лікування використовують надземну частину.
Хімічний склад: алкалоїди хелідонін (0,97-],87% у стеблі, а в корінні- 1,90-4,14%), гемохелідонін, меюксихелідо-нін, оксихелідонін, хєледитрін, берберін, коптизін, оксисан-гвінарін, протопін, сангвінарин, спартеїн, хелідамін, хелі-мотин; ретинолу ацетат, аскорбінова кислота, ефірна олія, органічні кислоти (лимонна, хелідонова, яблучна, янтарна), " ліпаза, жирна олія (близько 40-80%), жовтий барвник хелідоксантин.
Фармакологічні властивості. Чистотіл звичайний має бактерицидні, протиспазматичиі, жовчогінні, знеболюючі, проносні й сечогінні властивості. Препарати з нього викликають пригнічення центральної нервової системи, зниження артеріального тиску, сповільнюють ритм серця, а при нанесенні на шкіру викликають місцеву подразнюючу дію. Найактивнішим фармакологічно е алкалоїд хелідонін, який поєднує в собі властивості папаверину і морфіну. В свою чергу, алкалоїд сангвінарин та інші діють за типом антихолінестераз-них речовин. Чистотіл підвищує тонус гладеньких м'язів кишок і підсилює секрецію залозтравного каналу.
Показання до призначення: шкірні хвороби .(бородавки, екзема, короста, лишай, мозолі, рак, рани, виразки трофічні), хвороби печінки й жовчного міхура (гепатит, холангіт, холецистит).
Способи застосування. Шкіру змащують свіжим соком з товченої рослини, маззю з соку (на вазеліні у співвідношенні 1:4) або порошку чистотілу, змішаного з рівною кількістю вазеліну. Крім того, роблять примочки і місцеві ванни з відвару (10 г рослини подрібненої на 200 мл окропу).
Внутрішньо - теплий відвар (названої вище концентрації) по 1 столовій ложці 3 рази на день або по 1 склянці на день. При ракових станах відвар готують із ЗО г рослини на 500 мл води - варять протягом 3-7 хв., після чого ще настоюють 15 хв. і проціджують. Випивають по півсклянки З рази на день, а з профілактичною метою- по півсклянки відвару в день 2-3 дні на місяць.
Хвощ польовий - Equisetum arvense L.
Для лікування використовують надземну частину.
Хімічний склад: алкалоїд палюстрин, флавонові глікозиди галутеолін, еквізетрин, і'зокверцетин, лютеолін; сапонін еквізотонін (15%), нікотин, смолисті, дубильні й гіркі речовини, аскорбінова кислота, каротин, глюкоза, жирна (3- 3,5%) та ефірна олії, кислоти (аконітова, яблучна, щавлева, кремнієва - близько 25% та її солі - близько 10%), білки, вуглеводи.
Фармакологічні властивості. Хвощ польовий має протизапальні, в'яжучі, кровоспинні, відхаркувальні, дезинфікуючі, протигнильні, сечогінні (сильніші, ніж діуретин) властивості, підсилює проліферацію сполучної тканини, сприяє ремінералізації тканин (що надзвичайно цінно при тубер-кульозі), стимулює функцію кори надниркових залоз, загальнозміцнювальним засобом.
Показання до призначення: набряки серцевого і ниркового походження (слід мати на увазі подразну дію сапонінів на ниркову паренхіму), кровотечі (носові, маткові, легеневі, гемороїдальні, із сечовивідних шляхів), туберкульоз, катар верхніх дихальних шляхів, ексудативний плеврит, запалення і виразки слизової оболонки рота і зіва, пісок і камені в ' сечовивідних шляхах (розчиняє і виводить їх), цистит, уретрит, отруєння свинцем, геморой, важкозагоюваиі гнійні і різані рани, лишай, екзема, удари і трофічні виразки на шкірі, атеросклероз, радикуліт, фурункули, артрит, подагра, пітливість ніг.
Способи застосування. Внутрішньо - настій (4 чайні ложки подрібненої рослини на склянку окропу, настоюють 2 год.) по 3-4 столові ложки 3-4 рази на день; екстракт рідкий (відвар згущений до половини) - по пів чайної ложки 4-6 разів на день.
Loading...

 
 

Цікаве