WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Дослідження флори гори Рахово та її детальне вивчення - Курсова робота

Дослідження флори гори Рахово та її детальне вивчення - Курсова робота

післясарматикою складчастістю повязується завершальна стадія формування Зовнішньої зони прогину як самостійної тектонічної одиниці. Цей етап був також заключним у житті Карпатської геосинклінальної області загалом.
Внутрішня зона Перед карпатського прогину сформувалась, на відміну від Зовнішньої, на флішевій складчастій основі. У її будові бере участь потужний комплекс піщано-глинистих соленосних малос, інтенсивно зім'ятих у складки і нерідко порушених скидовими дислокаціями.Внутрішня зона прогину полого насунута на Зовнішню зону. Про південно-західну границю Внутрішньої зони прогину тепер говорити важко, тому що значна її частина перекрита насунутими скибами Складчастих Карпат.
На території Внутрішньої зони прогину вздовж насунутого краю Скибової зони місцями різко піднімається складчастий флішовий фундамент і на поверхню виходять палеогенові і навіть верхньокрейдові породи. Такі підняття є в районі Биткова-Майдана і на південний схід від р. Прут. Лінійна витягнутість смуги глибинних складок дозволяє виділити її в самостійну Бориславсько-Покутську підзону. Глибше занурена частина Внутрішньої зони, яка розташована на північний схід від цієї підзони, ввійшла в геологічну літературу під назвою "Самбірської підзони". [1]
Складчасті Карпати.
Характерна риса тектоніки складчастої обласної області Українських Карпат - покривно-лускувата будова з чітким південно-східним протяганням складок. Складний характер будови-це наслідок карпатської фази складчастості, яка відбувалась в три етапи:
а) на границі олігоцену і міоцену;
б) в пізньому тортоні;
в) в середньому пліоцені.
У межах Івано-Франківської області виділяються такі великі структурно-фаціальні одиниці, як Скибова, Чорногірська, Рухівська, Рухівська і Мармароська зона. [1]
Геоморфологія.
Різноманітність геологічних відкладів і стилів тектонічної будови Івано-Франківської області, складна і довга історія розвитку екзогенних процесів, зумовили неоднаковий характер її поверхні. Відповідно до трьох основних тектонічних зон області - платформи, передового прогину і складчастої зони - на території області утворилося три основних типи рельєфу: рівнинно-пластовий на платформі, флювіальний в зоні прогину і гірський складчастий в геосинклінальній зоні.
Флювіально-акумулятивний рельєф.
Цей тип рельєфу поширений у При прутській частині Покуття, в смузі так званого Коршів-Гвоздецького пасма, яке є давніми високими терасами, четвертою, п'ятою, шостою, сьомою Прута. Але вони досить густо і глибоко почленовані лівими притоками цієї ріки (Грушка, Чорнава, Гелелуя тощо), які утворили на цих терасах численні ерозійні форми і надали їхньому рельєфові скульптурно-ерозійного вигляду, але з мякими схилами і широкими заплавами долин. Отже,тут поширені флювіальноакумулятивний рельєф, ускладнений долиннобалковими ерозійними формами. Подібний тип рельєфу є також і на давніх акумулятивних терасах Дністра, площа яких по правому березі його долини досить велика і поширена поверхні Вільшаницько-Чернелицького пасма на його вищих точках.
Такий ускладнений долинно-балковими формами флювіально-акумулятивний рельєф дуже поширений у Перед карпатській частині області. Ріки Свіча з Сукілем, Лімниця з Сивкою, Луква, Бистриця Солотвинська і Надвірнянська, Прут з Черемошом та їх притоки винесли з Карпат в кінці міоцену, пліоцену і плейстоцену, тобто в період континентального розвитку Передкарпаття, величезну кількість уламкового матеріалу, який відклали передусім у карпатських передгір'ях, а також рознесли водами Дністра і Прута вздовж їх долин у вигляді серії високих терас і чимало відклали цього матеріалу в Чорному морі.
Поблизу Карпат відкладався найбільш грубоуламковий, але все ж таки обкатаний матеріал, який утворив алювіальні, а також флювіогляціальні товщі валунно-галечників та гравійно-суглинистих відкладів, що перекрили грубою (20 - 40м) поволокою більшість площі Передкарпаття. Акумуляція флювіогляціалу і алювію відбувалась з певними перервами: то посилення, то послаблення її, що було пов'язано як з кімнатними змінами, так і з тектонічними рухами в Карпатах і Передкарпатті утворилася ціла серія терас, кількість і вік який досі ще не визначено однозначно.
Більшість вітчизняних геоморфологів налічує на річках. Передкарпаття, передусім на Дністрі та Пруті, сім терас (без низької заплави), з яких давні (сьома, шоста і певною мірою п'ята) тераси мали покривний характер, тому що їх відклади поширюються на дуже великій площі, від Карпат аж до Поділля, приблизно по лінії Бурштино-Монастирська-Бучач-Товсте.
Акумулятивний рівень, який розміщений приблизно на 50 - 60м нижче Красненського, називають рівнем Лоєвої за назвою с. Лоєва Надвірнянського району, в якому цей рівень вперше описаний. Рівень Лоєвої піднімається на 100-120м над сучасними ріками і найбільш поширений у Передкарпатті. Він представлений терасовою поверхнею на межиріччях Стривігора-Дністра, Дністра-Бистриці Під бузької, Стрия- Свічі в Львівській області; на межиріччях Свічі-Лімниці, Лімниці-Бистриці Солотвинської, Бистриці Надвірнянської-Прута, на значній частині межиріччя Прута-Дністра в Придністровському Поділлі і на буковинських межиріччях Прута-Черемоша, Черемоша-Серета Молдавського тощо. Лоєвський рівень теж складений крупними валунами і галечником не тільки поблизу Карпат, але й на значній відстані від них, що свідчить про велику потужність водних потоків, які переносили уламковий матеріал і на велику кількість цього матеріалу. Характерною рисою петрографічного складу цього матеріалу є те, що в ньому поряд з твердими ямненськими і вигодськими пісковиками містяться домішки кременистих порід: жовтих і рожевих ямм, ямноподібних кременів тощо, які зрідка трапляються у корінному заляганні лише в Марамароському кристалічному масиві. Абсолютні висоти цього рівня досягають 500м біля Карпат і знижуються до 300м біля Дністра.
Водні ресурси.
У широкому розумінні водними ресурсами називаються всі води, що знаходяться в вільному стані, тобто води поверхневого і підземного стоків, ґрунтова волдога, води льодовиків, штучних водних об'єктів, океанічні, морські й атмосферні. Під водними ресурсами для потреб матеріального виробництва слід розуміти придатні для використання запаси поверхневих і рідземних вод якоїсь певної території. Це в основному, прісні води рік, озер, водосховищ, грунтів та підземні води. Загальна кількість води вимірюється 1422,3 млн км3.
Поверхневі води Івано-Франківщини представлені річками басейнів Дністра і Прута, водосховищами, ставками та озерами. Основним джерелом поповнення водних ресурсів є атмосферні опади.[1]
Річки басейну Пруту.
Другий річковий басейн Івано-Франківської області - р. Прут. Прут - це ліва притока Дунаю.

 
 

Цікаве

Загрузка...