WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Лісова фауна заповідника “Горгани” (Українські Карпати) - Курсова робота

Лісова фауна заповідника “Горгани” (Українські Карпати) - Курсова робота

сідає на дерево. Інколи трапляється, що на голос вабця птах підбігає в напрямі обліковця і , побачивши його, притаюється. Облік проводиться у погодні дні, шум вітру та гірської річки не сприяє. Більш точний облік будемо мати тоді, коли тим самим маршрутом пройдемо через 2-3 дні. Облік необхідно проводити зранку, в погодні дні.
Слуква, вальдшнеп, валютень, кулеск поширений, майже по всіх країнах помірної зони Євразії. Птах прилітний. Зимує в Південній Європі і в Північній Америці. На Україні, гніздовий мешканець Північних районів Полісся, Карпат і Криму. Під час перельотів зустрічається на всій території України. Улюблені місця перебування - сирі ділянки старих листяних або змішаних лісів з домішкою вільхи і берези, лелеками (гірські болота) з добре розвиненим чагарником підліском, м'яким ґрунтом.
Птах розмірів середнього голуба, вагою біля 350 г. Верх тіла іржаво-рудий з світло-сірими плямами, низ сірувато-рудий з бурими поперечними смужками. Через верх голови і потилицю йдуть три чорні смужки, а від дзьоба до ока темно-коричнева смуга. Молоді птахи темніші і рудіші від дорослих, світло-сірих плям на спині майже не має.
Своїм довгим, прямим, гнучким, надзвичайно рухливим дзьобом дістає з верхнього волого шару ґрунту і листяної підстилки фауни ґрунтів, різні дрібні безхребетні, тобто павуки, личинки комах, інколи корінці рослин, водорості. Основна їжа - дощові черв'яки. Коли занурює дзьоб у землю, головою, шиєю та дзьобом робить додаткові вібраційні рухи, отвір розширюється, дзьоб може розкриватись у землі і мов пінцетом підбирати поживу. Жирують слукви пізно ввечері та на світанку.
У шлюбний період, пізно ввечері, зразу після заходу сонця і вранці до сходу сонця самці повільно літають уздовж узлісь, галявин, просік, квартальної мережі, а в горах під полонинами постійними маршрутами. Політ дещо нагадує кажана. Слуква перша з птахів повертається до нас із зимівки у березні. Але на "тягах" зустрічається часто в червні. Це гніздові птахи - адже вчені встановили, що слуква насиджує двічі. Прилітають і відлітають поодиноко, рідко свобідною групою. Осінній переліт починається на півночі в кінці вересня, а на півдні в жовтні. Під час токовища - шлюбного періоду - у польоті самець подає звуки подібні до храпу, декілька разів і закінчує коротким свистом. Самка на землі відповідає подібним свистом. Довжина токового шляху до 5 км, швидкість польоту до 50 км/год. Гніздо слукви примітивне, серед трави або хмизу, під корчем або дерева. Повна кладка - чотири бурих з плямами яєць. Через 20-24 доби, вилуплені в травні малята уже на третій день самохарчуються, але ще до 40 днів гуртуються біля мами.
Серна, козуля європейська, дика коза. В Карпатах розповсюджена від підгір'я по альпійські луки. Це невелика, струнка і красива тварина. Вага дорослої особи сягає 30 кг і більше. З висотою вага тварини збільшується. Тут діє правило Бергмана: в залежності від кліматичних, географічних умов, тобто чим вище в гори, дальше на північ і схід, вага одного і того же виду тварин збільшується. Живуть серни в листяних, шпилькових і змішаних лісах, де є підлісок, де є багато узлісь. Живляться різноманітною рослинністю, листям, молодими пагонами дерев і чагарників, мохами, лишайниками, ягодами, плодами та травою. Заходить на поля. Пасуться ранком та надвечір. Забарвлення хутра взимку темне рудувато-сіре, волос довший, а влітку руде. Навколо хвоста є біла пляма. Дещо світліше забарвлення шерсті навколо очей - неначе окуляри.
Гони починаються в другій половині липня і продовжуються до кінця серпня, залежно від вертикальної зони. В той час самець шукає самку по слідах або зустрічає її коротким писком. Сполоханий сернюк подає тривожний голос, подібний до гавкоту собак.
В травні-червні місяці, після дев'яти з половиною місяців вагітності, самка народжує одно-двоє, рідко троє сарнят. Статевою зрілості досягають на другому році життя. Восени та взимку збираються у табунці, де вожаком завжди є стара самка. Самець у такому гурті тримається позаду.
Час скидання порожжя у рогачів друга половина жовтня та листопад. Вирощує порожжя зимою. В той час відповідних кормів мало, а в горах обмаль, до цього ще й більше морозних днів. Тому гірське порожжя самців значно менше і слабше, не таке гарне, як низинних рогачів. Олень будує свої вінці влітку, коли все зеленіє, кормів подостатком.
На першому році життя виростають шилоподібні ріжки, на другому вже чотирикінцеві, в дальшому шестикінцеві, дуже рідко восьмикінцеві. З віком порожжя стає щораз товстішим, сильнішим з довгими кінцями вкритими красивими перлами. Найсильніші й найгарніші порожжя у самця між 5 і 7 роками життя. Дальше проходить деградація.
Облік серни можна проводити за допомогою всіх вищезгаданих методів обліку, тобто опито-анкетним, нагоном на пробних площах, маршрутно-облоговим, та на місцях зимових скупчень і на підгодівельних майданчиках чи на відносній частоті зустрічей.
Слід замітити, що серна, яку сполохали не надовго покидає свої стації. Тому облік можна проводити по кілька раз і на менших площах.
Дика свиня, кабан, дик (Sus. scrofa) - мешканці лісових хащів. Люблять листяні, шпилькові та змішані ліси, чагарники, а також очерети та плавні річок. Люблять ґрунти багаті на перегній та заболочені. Споживають наземні і підземні частини різних лісових рослин, кору дерев, жолудь, букові горішки, горіхи ліщини, плоди фруктових дерев та різнісільськогосподарські культури, а також дрібних ссавців, яйця птахів, пташенят, черв'яків, комах, різних личинок. На полях, коли мало кормів у лісі, відвідують поля картоплі, вівса, гороху, кукурудзи. Дик всеїдна тварина.
З виду дик нагадує свійську свиню, яка до речі є його предком. Дик вкритий жорсткою щетиною, чорно-бурого кольору з сіруватим відтінком. Молодь віком до 6 місяців має смугасте забарвлення. Вага до 300 кг. Тіло масивне, на коротких сильних ногах. Передня частина тіла вища. Лоб витягнутий в довге рило з п'ятачком та сильними іклами-кливаками, що дає змогу рити-бухтувати навіть замерзлий ґрунт. Долинний кливак-шабля сягає до 30 см довжини, окружність горішнього кливака-файки, на якому долішній точиться, близько 8 см.
Парування відбувається в листопаді-січні. Після 116-120 денної поросності в березні-квітні народжує 4-12 поросят. Лігво влаштовує в глухому місці. Пізньої осені, коли випадають сніги, спускаються з гір, стадність їх збільшується, індивідуальні ділянки, тобто район живлення зменшується.
Полювання взимку на дика приносить ловцям багато емоцій. До речі, рекордні ікла шаблю і файки дика, добутого в 1931 році на території Львівської області, на міжнародній ловецькій виставці в 1937 році в Берліні удостоїлись найвищої нагороди.
Облік і таксація проводиться методом опито-анкетним, нагоном, повторного окладу та на підгодівельних майданчиках і є звичайно, сумісний з обліком оленя та серни.
В умовах посиленого наступу людини на природу, освоєнні все більшої кількості земель для сільськогосподарського виробництва особливого значення набувають питання підвищення продуктивності мисливських угідь. Ефективність і якість нашої роботи залежить перш за все від правильного вирішення проблем розведення дичини, поєднання інтересів лісового, рибного, сільськогосподарського і
Loading...

 
 

Цікаве