WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Лісова фауна заповідника “Горгани” (Українські Карпати) - Курсова робота

Лісова фауна заповідника “Горгани” (Українські Карпати) - Курсова робота

низькогір'я. Ці низкогір'я являють собою складки нижніх молаз Передкарпатського прогину. Майже 2/3 площі району займає гірський рельєф Скібової зони, для якого характерні такі риси. Більша частина гірських споруд має складчасто-покривну будову, характерними рисами якої є інтенсивна зім'ятість порід майже в ізоклінальні складки (луски, або скиди), що насунуті одна на одну і на передовий Передкарпатський прогин.
Складчасто-покривна будова Скибової зони Карпат накладає свій відбиток на геоморфологію усіх Горганських хребтів, а саме вона зумовлює їх асиметрію.
Ще однією характерною рисою геоморфології Горганських хребтів є те, що на їх вершинах виступають тверді масивні пісковики ямнинської або вигодської світ, які вивітрюючись утворюють скелесні урвища, кам'яні брили, осипи (г. Довбушенка - 1754 м, Синяк - 1665 м, Хом'як, Поленські). Осипи поширені на вершинах середньо-гірських хребтів, які підносяться на висоти понад 1400-1500 м. На таких хребтах місцями утворились справжні "кам'яні моря" і "кам'яні ріки", які зсуваються аж у лісовий пояс.
У Скибовій зоні виділяються наступні типи рельєфу. Центральну частину району, простягаючись із північного заходу на південний схід окремими хребтами, займають Берегові Карпати - це складчасто-покривні низкогір'я Карпат з вузько-гребеневими хребтами, які в ширину, тобто з північного сходу на південний захід, займають близько 18 км.
Складчасто-покривну будову мають гірські хребти Чорногори. Вони в межах Надвірнянщини утворилися в смузі поширення Чорногірської структурно-фаціальної зони. Тут виділяють невеликі луски і покриви, що насунуті в північно-східному напрямку на Скибову зону. Це надає Чорногірському хребту виразної асиметрії: їх північно-східні схили набагато крутіші, більш скелясті порівнянню з південно-західними. Поверхня Чорногори як найвищого гірського масиву Українських Карпат ускладнена численними льодовиковими формами-карами, цирками та моренними валами, а верхів'я долин набули вигляду трогів. У минулому на місці карів були фірнові поля, де сніг перетворювався в зернистий лід фірн, а фірн - у щільний глетчерний лід долинних льодовиків.
Отже, в гірській частині Надвірнянщини спостерігається наростання реліктових льодовикових форм рельєфу: від осипів морозного вивітрювання, закритих лісовою рослинністю на низьких висотах, та відкритих осипів на вершинах середньогірських хребтів Горган до типових глеціальних форм на Чорногорі.
Згідно схеми В.П.Алісова, Українські Карпати відносяться до області континентально-європейського клімату, основні характеристики якого визначаються атлантичними і трансформованими континентальними повітряними масами. М.С. Андріанов визначав клімат Карпат як помірно-континентальний з достатньою вологістю, нестійкою весною, негарячим літом, теплою осінню і м'якою зимою.
Кліматичні умови на території Надвірнянського району формуються під впливом трьох головних факторів: географічного положення, циркуляції повітряних мас і рельєфом.
Географічне положення розглядається як фактор простору, що визначається географічною широтою і довготою. Найважливішим із них є географічна широта, тому що вона обумовлює полуденну висоту сонця над горизонтом, а отже, надходження і витрату певної кількості сонячної енергії, яку одержує поверхня Землі.
Крім сонячного, Надвірнянщина одержує багато тепла, що приноситься повітряними масами, наприклад, з боку Атлантичного океану, Середземного моря та інших районів. Важливим кліматоутворюючим фактором в районі є також рельєф, особливо гірські ланцюги Карпат, які впливають на поширення повітряних течій біля земної поверхні. У зв'язку з наростанням абсолютних висот від рівнин до гір спостерігається пониження температури повітря, збільшення кількості атмосферних опадів, хмарності. Це пов'язано також із загостренням циклічної діяльності над Карпатами.
Північні і південні схили їх порізані густою сіткою поперечних долин, які служать ніби жолобами, по яких холодні маси повітря рухаються з півночі (Прикарпаття) на південь (Закарпаття), а теплі маси, навпаки - з півдня на північ.
На місцевий клімат великий вплив чинять різні форми рельєфу (улоговини, долини, відкриті рівнини), також експозиція і висота. Влітку з підняттям в гори на кожні 100 м (за даними М.С. Андріанова) температура повітря в середньому падає на 0,75?С. Отже, в той час, як в рівнинній частині району середня температура найтеплішого місяця становить близько 18-19?С в Карпатах на висоті 1100-1500 м вона дорівнює лише 9-10?С.
Середньомісячні та середньорічна температура повітря та кількість опадів.
№ Місяць Середня температура повітря,
?С Кількість опадів,
мм
1 Січень - 3 30
2 Лютий - 2,6 50
3 Березень 0,6 25
4 Квітень 6,4 50
5 Травень 9,4 110
6 Червень 16,7 150
7 Липень 17,7 130
8 Серпень 15,9 100
9 Вересень 12,3 80
10 Жовтень 7,5 15
11 Листопад 2,8 35
12 Грудень - 1,0 50
Середньорічна 7,3 825
З таблиці видно, що річний хід температури повітря в районі континентальний.
Станція Висота над рівнем моря,
м 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 За рік
Надвірна 480 -4 -3 0,8 6,2 11,9 14 17 16,2 12,4 7,6 2,8 -1 6,7
Пожижевська 1429 -7 -6 -2 1,7 6,9 10,2 12,4 12,2 8,8 5,2 -1 -4 3
У липні, найтеплішому місяці, середня температура повітря становить 12,4-17,0?С, у найхолоднішому (січень) вона знижується до мінус 1-7,6?С.
У горах липневі температури спадають на 0,75?С на кожні 100 м підняття. Тому середні температури липні в горах? на висотах близько 1700-1800 м, знижуються до 9-10?С. Для району характерна максимальна температура +37?С, а мінімальна -32?С, а в 1908-1909 роках зафіксована в Карпатах найнижча температура -43?С (за даними книги "Україна в цікавих фактах").
Найнижчі температури - в гірських долинах і улоговинах, куди стікає і де застоюється холодне повітря. У таких формах рельєфу мінімальні температури можуть знижуватися до -39?С.
Важлива характеристика температурного режиму за теплий період - дати весняного і осіннього переходу середньої добової температури через певні межі, а саме, через 0,5?С і 10?С. Вони визначають початок, кінець і тривалість важливих для господарства періодів - теплого (понад 0?С), загального періоду вегетації (понад 5?С) і періоду активної вегетації сільськогосподарських рослин (понад 10?С).
Розподіл цих характеристик на території району нерівномірний, що пов'язано з впливом місяця і форми рельєфу. Весняний перехід температури через 0,5?С запізнюється з підняттям в гори на кожних 100 м висоти на 2 дні, а початок періоди активної вегетації - на чотири. Зі зворотнім переходом температури спостерігається випередження переходу на кожні 100 м висотивідповідно на два і чотири дні. Це спричиняє скорочення теплового періоду і загального періоду вегетації на кожні 100 м підняття на чотири дні, а період активної вегетації - на вісім.
Припинення весняних приморозків на передгірських ділянках району в середньому припадає на кінець квітня - початок травня, а настають вони восени в кінці вересня - на початку жовтня. Тому середня тривалість безморозного періоду в цих районах становить 150-155 днів. Остання дата весняних заморозків - 31 травня. Перша дата осінніх заморозків - 20 вересня.
Loading...

 
 

Цікаве