WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Космічна мікробіологія - Реферат

Космічна мікробіологія - Реферат


Реферат
Космічна мікробіологія
Успіхи сучасної науки і техніки дають підставу припустити, що вже через кілька років космонавти висадяться на Місяці. На Марс вони, мабуть, потраплять через кілька десятиліть. Ще більш довгі строки потрібні для здійснення мандрівок на інші планети Сонячної системи. Проте, не очікуючи того моменту, коли нога людини ступить на поверхню небесних тіл, уже зараз провадяться різносторонні дослідження з метою одержання не тільки непрямих, а й прямих даних відносно можливого існування життя поза Землею. У цих дослідженнях найбільш активну участь бере космічна мікробіологія (назву запропонували М. М. Жуков-Вережников і його співробітники). Ця галузь мікробіології прилягає до екзобіології, але обмежує об'єкти свого дослідження тільки мікроскопічними організмами в космосі.
Мікробіологічні дослідження метеоритів
Влітку на нічному безхмарному небі часто можна спостерігати вогняні сліди, які залишають "падаючі зірки" - метеорити. Більшість астрономів вважає, що це уламки небесних тіл, які існували раніше. Метеорити носяться у міжпланетному просторі навколо Сонця, утворюючи пиловидні хмари. На світанку або після заходу Сонця метеоритний пил, освітлений сонячними променями, слабо світиться. Це зодіакальне світло віддавна привертало увагу людини.
Щосекунди частинки метеоритної матерії нескінченним потоком вторгаються в земну атмосферу. Щодоби Земля приймає значну масу цієї космічної речовини. Більша її частина складається з крихітних частинок, вимірюваних мікронами. В той же час зустрічаються крупні метеорити різних розмірів, що досягають десятків тонн перетинаючи земну орбіту, ці "гості з космосу" мчать з швидкістю, що в кілька раз перевищує швидкість космічних кораблів. При зіткненні із земною атмосферою поверхня метеоритів і частинок повітря, що до неї прилягають, нагрівається до кількох тисяч градусів і світиться. Дрібні метеорити повністю згоряють і випаровуються. Більш крупні обпалюються тільки з поверхні і падають на Землю.
За своїм складом метеорити підрозділяються на кам'яні, залізні і залізокам'яні. Найбільше падає на Землю кам'яних метеоритів, що містять численні дрібні включення нікелевого заліза. Залізокам'яні метеорити містять значніші включення цієї сполуки. В залізних метеоритах нікелеве залізо проходило стадію впливу температури понад 1500° С, а потім на протязі десятків мільйонів років розплавлена маса охолоджувалась і зазнавала кристалізації,
Особливий інтерес становлять вуглисті хондрити, які відносяться до кам'яних метеоритів. Вони, крім заліза, містять сірку, зв'язану воду і до 2-3% вуглецю у вигляді різних органічних сполук. Доведено вміст у вуглистих хондритах високомолекулярних парафінових вуглеводній які нагадують вуглеводні гірського воску - озокериту, а також органічних сполук, що містять кисень. У 1960 р. під дією чотирихлористого вуглецю з вуглистого хондриту Маррей учені одержали витяжку, в якій виявили вуглеводневі сполуки, що містили 10- 15 атомів вуглецю, а також органічні кислоти, ароматичні та гетероциклічні сполуки. Там же була знайдена речовина, що нагадувала цитозин - одну із складових частин нуклеїнових кислот.
За даними Кейці-Графа, вуглеводні метеоритів належать до двох груп - озокеритів і асфальтів. Озокерити складаються майже виключно з твердих парафінів. Елементарний склад органічних речовин у метеоритах такий (у процентах): вуглецю - 24,2, водню - 8,і, азоту - 4,0, сірки - 8,7, хлору - 5,8, кисню - 48,9. За своїм складом і структурою метеорити нагадують земну гірську породу - туфи.
Крупні метеорити одержують назви тих населених пунктів, біля яких вони впали.
Космічне походження метеоритів давно привертало увагу дослідників, які цікавились не тільки хімічним і мінералогічним складом інших планет, а й питанням про існування на них живих організмів.
Пошуки мікроорганізмів у метеоритах розпочалися ще у другій половині минулого століття. У 1861 р. поблизу французького селища Оргейль упав крупний метеорит. Луї Пастер сконструював спеціальний зонд для стерильного набору проб із внутрішніх частин цього метеорита. Проте посів на живильні середовища не дозволив т виявити життєздатні мікро-організми. Пізніше, у 1932 р., Ц. Ліпман, ретельно знезаразивши поверхню різних метеоритів, знайшов у .глибині їх значну кількість бактерій. Серед обстежених ним метеоритів, що містили бактерії, був і залізний хондрит Оргейль, в якому Пастер даремно шукав наявність мікробів. ^
У 1961-1962 рр. У. Хенессі, Б. Неджі і Дж. Клаус виявили в тому ж метеориті Оргейль, а також у хондритах Мігеї, Івука та ін. овальні утворення, що нагадували спори водоростей. Деякі з цих утворень забарвлювались фарбами, що застосовуються в мікробіології, і давали позитивну реакцію за Фельгеном, характерну для дезоксирибонуклеїнової кислоти. Вчені, що досліджували овальні утворення, віднесли ці "організовані елементи" до викопних мікроорганізмів позаземного походження. Такий висновок зустріли критично. Була висловлена думка, що обстежені названими вище американськими вченими метеорити, які пролежали багато років у Нью-Йоркському музеї, були забруднені земними мікробами.
У 1961 р. Ф. Сіслер виділив з вуглистого хондриту Маррей кілька бактерій, які росли на живильних середовищах, але не розвивались при введенні їх в організм щурів, мишей і курей. М. Н. Брігс не підтвердив цих даних. Брігс і співробітники знайшли в метеориті Мокойя органічні тільця розміром від 1 до 25 мк, які забарвлювались, але не рослина різних живильних середовищах, вживаних для мікроорганізмів. Водяні витяжки з цих тілець були оптично неактивними. Ізотопний аналіз (кількісне відношення вуглецю з атомною вагою 12 до вуглецю з атомною вагою 14) не дозволив вирішити, чи мали ці тільця відношення до живих організмів.
У Радянському Союзі також провадились пошуки мікробів у метеоритах. Ч. Байрієв і С. Мамедов у 1962 р. виявили в уламку Сіхоте-Алінського залізного метеорита через 15 років після його падіння "термофільну метеоритну паличку", яка витримувала високу температуру. Відомо, що спори деяких бактерій дуже стійкі до дії високої температури. Такі
бактерії зустрічаються в різних ґрунтах і гірських породах, зокрема в озокеритах. Проте це ще не є доказом їх позаземного походження і вимагає всебічного наукового дослідження/
З якою обережністю треба* ставитися до сенсаційних повідомлень про виявлення в метеоритах мікробних мешканців космічних світів, свідчить дослід, проведений радянськими мікробіологами. Для вирішення питання про можливість забруднення метеоритів земними мікробами О. Імшенецький і С. Абизов у муфельній печі при 400° С протягом 10-12 год. піддавали стерилізації мінерали (туф, вапняк, граніт), близькі за складом до різних метеоритів. Потім частину зразків закладали в оранжерейний грунт на глибину 10 см. Через різний час (від восьми днів до шести місяців) поверхню видобутих зразків ретельно стерилізували, а потім з центральної частини спеціальним свердломбрали проби. Посів їх на
Loading...

 
 

Цікаве