WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Лікарські рослини долини річки Бистриці Надвірнянської в середній течії - Курсова робота

Лікарські рослини долини річки Бистриці Надвірнянської в середній течії - Курсова робота

та антициклонічній діяльності.
Основна причина великої кількості опадів в даній місцевості - часте проходження циклонів і пов'язаних з ними фронтів. В районах Передкарпаття для року в середньому переважають північно-західний та південно-східний напрямки вітру.
Континентальність клімату найменша в порівнянні із східними областями України (33). Із збільшенням висоти, континентальність різко зменшується.
Річні суми опадів 600-800 мм. Річний коефіцієнт зволоження від 1,1 до 1,49 , і є достатнім.
Передкарпаття - тепла термічна зона характерна сумами температур 2400-2600 оС. У липні середня температура повітря 19-20 оС, у січні - 4-5 оС. Це дозволяє успішно вирощувати пшеницю, кукурудзу, цукровий буряк, льон, овочеві і плодові культури. Природна рослинність виражена лісолучними формаціями. Цю зону для потреб сільського господарства доцільно районувати детальніше.
3.7. Рослинний світ.
На рівнині і в передгірних районах ліси займають понад 30 % території.
Майже не збереглися у непорушеному стані природна трав'яна рослинність, оскільки більша частина безлісих територій розорана під сільськогосподарські угіддя. Серед трав'янистих формацій найбільш поширені луки, які займають певні площі по заплавах річок та серед лісів.
Лучна рослинність поширена на заплавах рік (надрічкові та заплавні луки)
та по верхніх терасах і вододілах (суходільні луки). Вони утворюються в умовах постійного поверхневого і грунтового зволоження.
На найвищих ділянках річкових заплав особливо поширені тонкомітлицеві (Agustideta tenuis), дернистощучникові (Deschampsieta caespitosae
Тонкомітличники займають найсухіші ділянки з низьким), лучнокострицеві (Festuceta pratensis) та різнотравні луки. рівнем грунтових вод. Флора складається з 40-45 видів. Травостій різнотравно-злаковий.
Лучнокострицеві луки пов'язані з більш вологим місцезростанням. Травостій дрібно-злаковий. Флора 55-65 видів. Едифікатор таких лук - костриця лучна, субдомінанти - тонконіг лучний, конюшина лучна.
Дернистощучникові луки займають добре зволожені ділянки рельєфу. Травостої тут осоково-злакові, зі значною участю (до 25 %) кислих трав. У складі флори налічується 40-45 видів. Пануючі види: лучник дернистий, мітлиця собача, тонконіг болотний, родовик лікарський, підмаренник болотний, ситник членистий, осоки просовидна і лисяча.
Серед різнотравних лук найпоширеніші злаково-різнотравні і бобово-злаково-різнотравні. Серед перших слід назвати луки, в травостоях яких панують буквиця лікарська і щучник дернистий. Флора (30-40 видів) - надзвичайно різноманітна.
Серед бобово-злаково-різнотравних особливо поширені луки, в травостоях яких домінує конюшина гірська. У складі їх флори налічується 40-45 видів.
Суходільні луки займають міжрічкові простори, високі річкові тераси і ділянки сучасних річкових заплав, які розміщені вище від паводкової межі. Серед суходільних лук розрізняють власне суходільні луки і луки низинні.
До власне суходільних лук належать не тільки рівнинні, а й гірсько-лісові луки. Основу травостоїв таких лук складають костриці лучна і червона, мітлиця тонка, гребінник звичайний, трясунка середня, біловус стиснутий, пахуча трава звичайна, деякі бобові, зокрема конюшина лучна і повзуча, а також ряд представників мезофільного різнотрав'я.
У травостоях низинних лук переважають щучник дернистий, очеретянка звичайна, очерет звичайний, осоки струнка, пухирчаста, звичайна, просяна і щетиниста, пухівка вузьколиста.
Лучно-тонконогові луки (Poeta pratensis) в своїх місцезростаннях пов'язані з торфовищами, які замулені зверху. Флора цих лук бідна ( 20-25 видів). Травостій різнотравно-злаковий. Пануючі види - тонконіг лучний, осот прибережний, щучник дернистий, костриці лучна і червона, чина лучна лучна, осока лисяча, хвощ болотний, валеріана лікарська, калюжниця болотна та інші.
Луки середньотрясучкові (Brizeta medial) пов'язані з низинними торфовищами. Травостій хвощово-злаковий. Багатство флори - 25-30 видів. Тут переважають трясучка середня, хвощ болотний, тонконіг лучний, костриця лучна, пухівка широколиста, осоки жовта і просовидна, жовтець їдний, гравілат річковий, калюжниця болотна.
Найбільші площі займають луки осокові. За домінуючими видами серед них розрізняють луки осокові з пануванням осок готровидної (Carex acutiformis), звичайної (C.vulgaris), осок здутої, прибережної та інших. Флористичне багатство - 25-30 видів на площі 100 м2. Серед злаків на таких луках найрясніше ростуть костриця червона, костриця лучна, мітлиця тонка, трясучка середня, вівсюнець пухнастий.
Біловус (Nardus strikta l.) - основа травостоїв більш поширених пустищних лук; інші злаки - костриця червона, мітлиця тонка, трясучка середня, зігліндія лежача, пахуча трава звичайна, гребінник звичайний - займають підлегле місце. Серед різнотрав'я найбільшою рясністю відзначаються перстач золотолистий, королиця круглолиста, подорожник ланцетовидний, самосил гайовий.
3.8. Тваринний світ.
До складу фауни хребетних Івано- Франківщини належать 328 видів; зокрема: риб - 49, земневодних - 15, плазунів - 11, гніздових птахів - 187, звірів - 66.
Передгірно-карпатська зоогеографічна дільниця відзначається такими фауністичними особливостями: бичок-бабка, бабець барвистоногий,, ящірка лучна, черепаха грецька, полоз лісовий, тетерев північноєвропейський, кулик- чорниш, шуліка чорний,. Підорлик малий, дятел білоспинний, завирушка лісова, норка європейська, хом'ячок сірий, сліпак буковинський.
З передкарпатської батрахофауни високої чисельності досягають жовточерева кумка, місцями - карпатський тритон.
Герпетофауна цікава такими видами: ящірка лучна, прудка, полоз лісовий, черепаха грецька.
Відсутність природних озер, боліт, гірський характер Бистриці зумовлює майже цілковиту відсутність різних видів мартинів, пастушків, куликів, качиних. Представники цих груп періодично трапляються тут під час сезонних перельотів.
Лиш поодинокі водно-болотні птахи відмічені тут на гніздуванні (деркач, перевізник, чорниш, вальдшнеп, білий лелека та деякі інші).
Найрізноманітнішим за видовим складом є літній аспект, найбідніший - зимовий.
По долинах річки домінуютть ластівка берегова, біла та жовті плиски, польовий жайворонок, грак, перевізник, перепел.
В населених пунктах - горобці хатні, синиці, гаїчки, сороки, галки, сільські ластівки, шпаки, стрижі чорні, лелеки білі.
Взимку на річці можна побачити: оляпку, у сільськогосподарських угіддях: щиглика, грака, сорокопуда сірого, снігура, синичку.
До корисних птахів Передкарпаттяналежать всі види денних хижаків та сови.
Фауна ссавців лучно-лісового Передкарпаття містить такі види: косуля,
лисиця, куниця, жовтогорлі миші, бурозубки, лісові полівки, полівка звичайна,
хатня миша, заєць-русак, сірий пацюк, ондатри, тхори, деякі колоніальні рукокрилі.
РОЗДІЛ 4. Тема: "Лікарські рослини долини річки Бистриці Надвірнянської в середній течії"
4.1. Флора долини річки Бистриці Надвірнянської.
Флора місцевості налічує 99 видів рослин, які належать до 33 родин. Найбільше видів налічують родини Asteraceae(15) та Poaceae (13).Паводковий режим р. Бистриці
Loading...

 
 

Цікаве