WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Орнітофауна Коломийщини - Курсова робота

Орнітофауна Коломийщини - Курсова робота

половиною місяці вони мужніють і стають дуже подібними до батьків, а на початку осені починають самостійно полювати.
Живляться беркути чималими ссавцями і птахами, але полюють і на дрібних тварин (ховрахів, хом'яків, ящірок, змій). Беркутів і згаданих вище пугачів слід оберігати, адже серед потомства останніх спостерігається висока смертність. Тому чисельність пугачів скорочується, хоч живуть вони близько 70 років. У січні в ялиновому лісі (Шепарівське лісництво) мені доводилося спостерігати кілька разів за його пернатим населення. Почулась неголосна пісня пташина. Ось на вершині ялини з шишки на шишку перелітають неквапливі кольорові пташки. Це шишкарі. Своїми дзьобами-ножицями вони спокійно клюють ялинові шишки.
Птахи, як відомо, виводять пташенят у ту пору, коли найлегше добувати корм, необхідний для вигодовування потомства. Може здатися неймовірним, що саме в розпалі зими (морози й снігопади) шишкарі приступають до гніздування. Чим це пояснюється? Шишкарі вигодовують своїх малят виключно ялиновим насінням, яке достигає в кінці осені. Насіння залишається в шишках на дереві до весни. Під променями весняного сонця лусочки шишок розкриваються, і насіння падає на землю. Природно, що шишкарям зимою легше добути цей калорійний корм. Щоб виліт пташенят пройшов у березні, шишкарі починають гніздування в кінці січня - на початку лютого. В цей час червонопері самці виспівують серенади зеленуватим самкам, що будують гнізда із стеблин злаків, моху, лишайників, деревної кори і волокна, тваринної шерсті. У шишкарів у цей час воно набите ялиновим насінням (до 270 шт.). Гнізда в'ють на висоті 5м, добре прикриваючи звисаючим гіллям. Самка в глибокий лоток гнізда відкладає п'ять білих яєць з коричневими плямками і смужечками. Це буває в лютому, коли термометр показує -14. Самка сидить на гнізді дуже міцно, не залишаючи кладки. З настанням березня вилуплюються пташенята - сліпі, безпомічні, "невагомі", вкриті пушком. Малята мужньо переносять морози, дякуючи висококалорійній їжі (насіння ялини містить 30 % жиру) і густому пухові. Малюки швидко ростуть, вкриваючись пером. В кінці березня покидають своє житло, але тримаються разом з дорослими, які турботливо продовжують їх годувати.
В Шепарівському лісництві, що є унікальною пам'яткою природи (Коломийський р-н), є резервація сірих чапель. Ці гарні великі птахи (їх ще називають райськими птахами) мабуть свою колонію тут здавна.
Розмножуються вони в гніздах на старих дубах. Гніздяться поблизу води: річок, струмків, ставків, боліт, де вони відшукують собі корм.
В урочищу біля села Раківчик теж гніздуються білі чаплі (Ardea cinerea). Це звичайний гніздовий птах, що зустрічається поодинокими парами. Масові строки прильоту - кінець березня - початок квітня, відльоту - початок жовтня. Насиджування яєць переважно відбувається в другій половині травня. Льотну молодь ми зустрічали на початку липня. Сіра чапля живиться рибою, але великої шкоди рибництву не завдає, бо виявлено, що цих птахів є незначна кількість. 25 березня 2002 p. я помітила одинокого білого лелеку, що кружляв біля ставка. У квітні (було досить холодно) лелеки з'явились у гнізді біля школи. З 17 видів лелек світової фауни у Передкарпатті гніздяться два: лелека білий (Сісоnіа сісоnіа) і лелека чорний (Сісоnіа nigra). Ці птахи поширені в цілому світі. Немає їх тільки в Австралії і в Америці. Цей великий довгоногий птах, білий з чорними крилами і червоним довгим дзьобом, так здружився з людиною, що найчастіше мостить свої великі, незграбні, на перший погляд, гнізда на дахах будинків (найбільше критих соломою), на деревах у населених пунктах, а іноді на опорах високовольтних електроліній. У кладці лелеки 2-5 яєць. У гніздах, як ми спостерігали за - одним у Коршевубуля школи (Коломийський р-н), буває як двоє, таку троє-четверо лелечат. В народі кажуть, що лелеки викидають з гнізда непарне пташеня. Це я спостерігала в селі Михалкову (Коломийський р-н) у садибі своє бабусі. Проте спостереження це заперечують: лелеки здебільшого позбавляються слабких, нерозвинених нащадків. Білий лелека - єдиний наш птах, що немає голосу (чується тільки клекіт). Правда, пташенята випрошуючи їжу, подають звуки, але тільки до місячного віку.
В нас, в Передкарпатті, твердять: 19 березня - день прильоту білих лелек. Най ранніший приліт було зафіксовано 2 березня, найпізніший - 25 травня, масовий - між 20 у 25 березня. Бувають випадки, коли після масового прильоту птахи попадають у скрутне становище залежно від кліматичних умов (1962 p., 1996 p.). Були випадки, що виснажену холодом у голодом лелеки гинули. В більшості ж люди підгодовували лелек вареною картоплею, хлібом, різними об'їдками.
Перші пташенята білого лелеки з'являються в кінці травня і на початку червня.
Традиційно в Передкарпатті вважають: відліт лелек розпочинається на Спаса (19 серпня). Зафіксовано найранніший відліт - 5 серпня, найпізніший - 12 листопада, масовий - кінець серпня. Незабутнє враження справив на мене Хотимирський ліс (Тлумацький р-н), що неподалік р. Чорняви. На вікових грабах у лісі - лелечі гнізда. Таку картину я бачила у в Голядинському лісі, що неподалік заповідника Шацькі озера. Живляться лелеки дрібними тваринами: мишами, ящірками, комахами, молюсками, жабами, іноді дрібною рибою.
Найближчий родич білого лелеки - чорний лелека. Оселяється в малодоступних болотистих лісах, далеко від населених пункту в. Гніздується на високих деревах у глухих ділянках лісу, в гірських районах - на скелях. На відміну від лелеки білого дорослу птахи подають нескладні звуки голосом. Найчастіше лелеку чорного можна побачити, як він високо летить над лісом. Помилково населення вважає, що лелека чорний - шкідливий для рибного господарства птах, спостерігаюч, як він здобуває собі їжу на рибних ставках. Тому його не слід змішувати з сірою чаплею. Осінь і зиму чорний лелека проводить у далекій Центральній Африці, а також у басейні Гангу та на південному сходу (з кінця жовтня до квітня). Свою мандрівку до екватора у назад здійснюють поодинці, долаючи понад 12 тис. км. У наших лісах з'являється значно пізніше свого білогопобратима, від якого відрізняється переважанням чорного з мідно - червоним металічним відблиском кольору в оперенні і дещо меншими розмірами (маса білого лелеки близько 4, чорного -приблизно 3 кг). У травні самка відкладає 3-5 великих брудно-білих яєць із зеленуватим відтінком і гніздо (діаметр - 1.5 м, висота 0.6 - 0.8 м), складене із сучків і гілок, де немає спеціальної підстилки, але викладене дрібними прутиками. Насиджує їх почергово з самцем. Через 45 діб вилуплюються пташенята, які вже на сорокову добу мають оперення і стають на ноги, а у двомісячному віці залишають гніздо. Зрілість наступає у трирічному віці. Норець великий (Columbus cristatus) - звичайний гніздовий птах, що оселяється на ставках, озерцях, зарослих водяною, рослинністю, яка чергується з плесами. Навесні прилітає в кінці квітня або на початку травня.
Кладка з 5 яєць прослідковується в першій декаді червня, вилуплювання пташенят - між 10 у 20 червня. Свої
Loading...

 
 

Цікаве