WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Родина в'юркові (Fringillidae) - Реферат

Родина в'юркові (Fringillidae) - Реферат

великими зграями поблизу водойм, особливо охоче сідають на вільхи. Живляться навесні і влітку переважно комахами і ними вигодовують пташенят. Восени їдять насіння різних дерев, особливо вільхи, а також насіння різних бур'янів. Гніздяться в ялинових лісах високо на деревах. Гнізда - ретельно сплетені з трави, тоненьких гілочок і моху кошики, вимощені шерстю, пухом, пір'ям, добре замасковані мохом і лишайниками. Повна кладка з 5-6 зеленуватих, з темними крапками яєць, двічі на літо, в кінці квітня - на початку травня і в кінці червня. Насиджує самка, 13-14 днів. Пташенята залишаються у гнізді 13-15 днів. Після закінчення гніздового періоду збираються у великі зграї і кочують всю осінь і зиму, аж до середини березня.
Птахи корисні, декоративні, знищують багато комах-шкідників. Потребують охорони.
В'ЮРОК
FRINGILLA MONTIFRINGILLA L.
За розмірами такий як зяблик. Маса 27-28 г. У дорослих самців яскраве строкате оперення. Голова з боків, тім'я, потилиця, шия і передня частина спини чорні. Після линяння на перах голови, шиї і спини широкі світлі плями, які потім зникають. Поперек і надхвістя білі. Груди, воло, горло й боки руді, черево біле і жовтувато-біле, на череві з боків чорні плямки. Махові і стернові пера чорні, на крилах руді смужки. Самки менш яскраві, темні частини оперення не чорні, а бурі, рудий колір нижньої частини тіла блідо-вохристий. Молоді птахи, схожі на самок, але ще тускліші. Поширені в тайговій зоні Європи на схід до Камчатки. Птахи перелітні. Зимують у південних областях Європи й Азії. На Україні бувають лише під час перельотів і на зимівлі, але в різні роки їх кількість і дати прольоту змінюються.
Живляться насінням. Улюблені місця перебування - узлісся, лісові галявини, зруби тощо. Часто утворюють мішані зграї із зябликами та іншими в'юрковими.
ЗЕЛЕНЯК
CHLORIS CHLORIS (L.)
Птахи трохи більші за чечевицю звичайну. Маса до 35 г. У дорослих самців верхня частина тіла зеленувато-сіра, з буруватим відтінком, поперек і надхвістя зеленіші, голова і шия сіріші. Нижня частина тіла жовтувато-зелена, з буруватим відтінком. Самки забарвлені не так яскраво, нижня частина тіла білувата, плямиста. Верхня - зеленувато-бура, з темними плямками. Молоді птахи схожі на самок, але з темнішими плямками.
Поширені майже в усій Європі, на північ до Білого моря, на схід до Уралу, на Кавказі, в Малій і Середній Азії, у Північно-Західній Африці. Птахи частково перелітні в північних районах області поширення частково осілі і кочові.
В Україні гніздові, перелітні і кочові птахи в усіх областях. Гніздяться у листяних і мішаних лісах Полісся і Лісостепу, в байрачних острівних лісах, парках і садах населених пунктів.
У природі визначаються за характерним зеленим забарвленням (за що дістали українську і російську назви) і голосом, який добре відрізняється від голосів інших птахів. Позивні крики - дзвінке "дьюжьюіі" і "тю-тю-тю-тю". Пісня самця складається з тих самих звуків, але закінчується дзвінким "лінг-лінг-лінг". Живляться переважно рослинною їжею - насінням, особливо насінням різних маслянистих рослин, бруньками, ягодами. Пташенят у перші дні їх існування годують комахами.
На місця гніздування прилітають у березні, іноді навіть у лютому. Гніздяться на деревах хвойних і листяних порід, як правило, невисоко над землею. Гнізда роблять із стебел трав, тоненьких гілочок і корінців, вимощують шерстю, мохом, кінським волосом, пір'ям тощо. Повна кладка з 4-6 зеленуватих, з буро-фіолетовими плямками яєць, двічі за сезон, в кінці квітня - першій половині травня і в другій половині червня. Насиджує самка, 13-14 днів. Самець в цей час її годує. Пташенята перебувають у гнізді 13-14 днів і залишають його, ще не повністю вміючи літати (як у більшості нагніздних птахів). Батьки ще понад тиждень годують їх біля гнізда.
Осінні кочування починають із серпня. Пізніше іноді об'єднуються в спільні зграї з іншими в'юрковими. Зграйки невеликі, 20-25 особин.
Корисні і декоративні птахи. Потребують охорони.
Канареєчний в'юрок
Serinus serinus L.
Загальним виглядом здалека нагадує чижа, але не моє чорної "шапочки" і характеризується великим розвитком жовто-зеленуватого кольору знизу і на голові й буруватими ряботинами по спині й боках. Зблизька (в бінокль) можна побачити, що дзьоб досить товстий, а не тонкий, як у чижа. Оселяється в рідких лісах, зокрема, ялинових гаях, садах, парках, виноградниках навколо населених пунктів. Звуки - довга, дзвінка, дзюркотлива трель, що нагадує тріскотняву цикад. Співає часто, навіть в найбільшу спеку опівдні. В Україні - гніздовий птах Карпат і Прикарпаття. Має тенденцію розселятись на схід; є вже звичайним на північному Поділлі (Тернопільська область), на Поліссі, в Києві.
ЧЕЧІТКА ЗВИЧАЙНА
ACANTHIS FLAMMEA (L.)
Маленькі птахи. Маса до 15 г. У дорослих самців на голові червона "шапочка". Верхня частина тіла коричнево-сіра, з темними поздовжніми плямками. Поперек і надхвістя сірі, з рожевим відтінком і темними поздовжніми плямками. Нижня частина брудно-біла, на її грудях з домішкою рожевого. На горлі темно-бура пляма. У самок немає рожевого відтінку на грудях і попереку. Молоді птахи схожі на самку, але без червоної "шапочки".
Поширені в зоні тундри і в північній частині лісової зони Європи, Азії і Північної Америки. Птахи частково перелітні, частково кочові. На Україні бувають пізно восени і взимку, під час зимових кочувань. Тримаються великими зграями, іноді разом з іншими в'юрковими, найчастіше на відкритих місцях, де є бур'яни, насінням яких чечітки живляться. Голос - щебетання і в польоті, і коли сидять у заростях бур'янів; "чі-чі-чі" або "чив-чив-чив-чив", за що пташки дістали свою назву.
Птахи корисні, оживляють зимовий ландшафт.
Чечіток часто виловлюють і тримають у клітках, де вони, як правило, гинуть. Потребують охорони. Крім чечітки звичайної, взимку як рідкісні залітні птахи, іноді трапляються ще два види чечіток: чечітка біла, або тундрова (Acanthis hоrnemanni (Holb.), схожа на чечітку звичайну, але всі тони забарвлення значно світліші (гніздиться в тундрах Євразії), і чечітка гірська (Саnnаbіnа flaviristris L), схожа на чечітку звичайну, але на голові у дорослих птахів немає червоного кольору; гніздиться в горах Північної і Середньої Європи, Малої, Середньої і Центральної Азії.

 
 

Цікаве

Загрузка...