WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Флора долини р. Чорний Черемош в середній течії - Курсова робота

Флора долини р. Чорний Черемош в середній течії - Курсова робота


Курсова робота
Флора долини р. Чорний Черемош в середній течії
Зміст
Вступ с. 3-4
1. Методика і матеріали досліджень с. 5-6
2. Огляд літератури с. 7-9
3. Фізико-географічна характеристика району
дослідження с. 9
3.1. Географічне положення с. 9
3.2. Геологічна будова с. 9-12
3.3. Геоморфологічна будова с. 12
3.4. Грунти с. 12-13
3.5. Клімат с. 13
3.6. Поверхневі води с. 13-14
3.7. Рослинний покрив с. 14-15
4. Флора долини р. Чорний Черемош в середній течії с. 16
4.1. Конспект флори с. 16-26
4.2. Систематична структура флори с. 26-28
4.3. Еколого-ценотична структура флора с. 28-30
4.4. Біоекологічні особливості найбільш поширених видів с. 30-35
5. Охорона та перспективи використання видів флори
долини р. Чорний Черемош в середній течії с. 36-37
Висновки с. 38
Список літератури с. 39-41
Додатки с. 42
Вступ
Природа - такий же унікум,
як картина Рафаеля. Знищити
її легко, відновити неможливо.
І.П. Бородін
Значення рослин в природі, народному господарстві та житті людини визначається, перш за все, їх здатністю до фотосинтезуючої діяльності. Завдяки фотосинтезу рослин впродовж усієї історії Землі забезпечували та забезпечують можливість життя на планеті у всіх його проявах.
Рослини відіграють провідну роль в кругообігу мінеральних та органічних речовин, що забезпечує безперервне існування життя на Землі.
Рослинність істотно впливає на клімат, формує температурний режим планети. Кисень, що виділяють рослини, захищає біосферу від короткохвильових ультрафіолетових променів, які згубно впливають на біологічні об'єкти.
Рослинність бере активну участь у формуванні грунтів, попереджає їх змивання та вітрову ерозію. Деякі рослинні формації зумовлюють накопичення води на поверхні землі та сприяють утворенню боліт. Поклади таких корисних копалин, як кам'яне та буре вугілля, сланці, торф, є безпосереднім результатом фотосинтетичного процесу рослин різних геологічних епох. Таким чином, в цілому рослинні організми і утворюваний ними покрив є важливим ланцюгом оточуючої нас природи. Вони мають величезне значення як первинний трофічний ланцюг.
На землі залишилось небагато місць, які зберегли свій первісний вигляд. Записи на сторінках Червоної книги засвідчують сумні факти скорочення чисельності рослин. Зникнення того чи іншого виду флори - втрата не лише для науки, а й для всього людства. Адже властивості, притаманні кожному виду рослин передавались з покоління в покоління. Саме вони дали їм можливість пристосуватись до умов навколишнього середовища і зайняти своє місце у тісносплетеному ланцюгу життя. Зникає один якийсь вид - втрачається шанс використати якщо не тепер, то в майбутньому його неповторні властивості, випадає ланка з ланцюга живої природи.
Темою моєї роботи є: "Флора долини р. Чорний Черемош в середній течії".
Верховинщина - цінний в природоохоронному відношенні край. Вона зазнає все більше антропогенного впливу: екстенсивне природокористування, нехтування екологічними факторами у сфері лісогосподарського виробництва, вирубування лісів, розорювання заплав і схилових земель сприяли збільшенню антропогенного навантаження, що може призвести до руйнування природних комплексів, деградації багатьох її складових, зменшення чисельності видів рослин. У зв'язку з цим проблема збереження природного середовища, раціонального природокористування набули особливої актуальності.
Метою моєї роботи є вивчення флори долини р. Чорний Черемош в середній течії. Цій меті підпорядковані такі завдання:
1) зробити опис флори;
2) провести систематичний аналіз флори по родинах;
3) зробити еколого-ценотичний аналіз флори;
4) описати біоекологічні особливості найбільш поширених видів.
Наукова новизна даної роботи полягає в тому, що на сьогодні флора долини р. Чорний Черемош не вивчалась і даних в літературі немає.
Практичне значення полягає в тому, що флору, яка є досить багатою можна використовувати в перспективі, оскільки тут є цінні лікарські рослини, медоносні, кормові та декоративні, які можна вводити в озеленення.
1. Методика і матеріали досліджень.
Вивчення флори долини р. Чорний Черемош проводилось протягом двох вегетаційних періодів 2001-2003 рр. Вивчення флори ми розпочали із встановлення переліку видів. Для цього використали маршрутний метод дослідження. Маршрут прокладали таким чином, щоб якнайповніше і об'єктивніше дослідити флору території. Оскільки рельєф досліджуваної території горбистий і рівнинний ми використали метод профільних ліній. Закладали профілі на відстані 0,2 км один від одного. В окремих місцях закладали пробні ділянки, де досліджування проводились більш детально.
При дослідженні річкових долин маршрут прокладали вздовж ріки по долині. Під час маршруту записували всі види, які зустрічалися. При цьому вказували їх рясність і місцезростання, збирали гербарій. Всі виявлені види рослин впорядкували у конспект флори, комплектували по родах, родинах, вказували фітоценотичну приуроченість, екологічні умови зростання, кількість місцезнаходжень.
Об'єктом дослідження виступала флора долини р. Чорний Черемош в середній течії.
Види рослин визначались за: "Визначником рослин Українських Карпат (1977)" 3 та"Определителем высших растений Украины (1987)" 18 .
2. Огляд літератури
В історії вивчення флори Карпат слід розрізняти такі періоди: 1) довоєнний; 2) післявоєнний.
У довоєнний період рослинний покрив Карпат в цілому й окремих частин вивчали багато дослідників Австро-Угорщини, Чехословаччини, Польщі, Румунії. Зокрема, Pawlowski B. 1948 детально вивчав флору і рослинність Чивчин, Tokarski J. (1934) 38 . Польський вчений Kozij G. Вивчав флору Чорногірського пасма (1932). Madalski J. (1936) 35 , Pax F. (1908) 37 теж займалися вивченням флори Карпат.
У післявоєнний період з 1946 р. починається інтенсивне дослідження флори Карпат російськими та українськими ботаніками. Так, флору і рослинність західної частини Українських Карпат вивчав Чопик В.І. (1958) 33 . У праці 9 автор вивчав гірські луки Східних Карпат та їх походження.
Праця 31 є спробою критичного перегляду видового складу флори високогір'я Карпат та узагальнення флористичних і ботаніко-географічних досліджень. Особливу увагу у цій книзі приділено ендемізму флори Карпат.
Коліщук В.Г. (1966) 10 досліджував динаміку приросту гірської сосни (Pinus mughus Scop.) в зв'язку із сонячною активністю.
Рослинність високогір'я Українських Карпат вивчав Малиновський К.А. (1980) 14 .
Кобів Ю.Й. Екологія та популяційно-онтогенічні особливості Arnica montana L. (Asteraceae) в Українських
Loading...

 
 

Цікаве