WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Флора заповідного урочища “Станіславівка” (Придністровське Покуття) - Курсова робота

Флора заповідного урочища “Станіславівка” (Придністровське Покуття) - Курсова робота


Курсова робота
Флора заповідного урочища "Станіславівка" (Придністровське Покуття)
Зміст
Вступ
1. Огляд літератури.
2. Фізико-географічна характеристика території досліджень
Географічне положення
Геологічна будова
Геоморфологія
Грунти
Водні ресурси
Клімат
Рослинний покрив
3. Методика, матеріали та об'єкти дослідження.
4. Результати та обговорення досліджень
Конспект флори
Систематичний аналіз флори
Еколого-ценотичний аналіз
Географічний аналіз
5. Біоекологічна характеристика флори
Біоекологічні особливості рідкісних видів рослин
Біоекологічні особливості лікарських, медоносних, кормових видів рослин.
Висновки
Література
Виживання людства в техногенному періоді найчастіше пов'язане з можливостями вирішення проблем охорони й ощадливого використання природних ресурсів. Одним з основних ресурсів природи є флора. За своєю сутністю вона є наріжним каменем існування усього живого. Ощадливе природокористування неможливе без пізнання сутності об'єкта використання, у зв'язку з чим зростає роль флористики як науки про флору [29].
Мета роботи полягає у вивченні флори урочища "Станіславівка".
Для реалізації мети ставили перед собою такі завдання:
- скласти перелік видів рослин даного урочища та систематизувати їх по родинах, класах та відділах;
- провести систематичний, еколого-ценотичний, географічний аналізи;
- виявити червонокнижні, раритетні види рослин та групи видів господарських рослин (лікарські, медоносні, декоративні, кормові, з корисною деревиною);
- розробити заходи щодо використання рослин та їх охорони.
Актуальність. У зв'язку з інтенсифікацією різноманітних форм антропогенного впливу на навколишнє середовище істотно порушується природній процес розвитку фітобіоти: спостерігається подальше збіднення автохтонної флори, зменшення площ природних рослинних угрупувань і спрощення їх ценотичної структури. У результаті екологічної дестабілізації природнього середовища знижується рівень ценотичної різноманітності рослинного покриву, порушується рівень натурального філоценозу. Для усвідомлення процесів і явищ, які відбуваються на сучасному етапі та їх прогнозування виникає необхідність комплексного вивчення флори цього регіону.
Наукова новизна: територія урочища у флористичному плані малодосліджена, про що свідчить відсутність літературних джерел; не проводився локальний перелік видів рослин, не встановлено відсоток раритетності. Також, досліджувана територія лежитоь в межах Коломийського району, точніше, в межах Придністровського Покуття, яке у флористичному плані є найменш ваивчене в Івано-Франківській області і саме в цьому регіоні недостатньо розроблена система природно-заповідних територій (процент заповідності - 0,6).
У практичному аспекті результати досліджень цінні для обгрунтування покращення фітоценотичної репрезентативності природньо-заповітного фонду.
Збереження фітоценотичної різноманітності рослинного покриву необхідне для підтримання філоценотичного потенціалу, формування біологічно стійких угрупувань, стабілізації екологічної ситуації.
1. Огляд літератури.
Сучасна флористика виникла на стику природознавчих наук: систематики та екології рослин, ботанічної географії, геоботаніки, цитології, палеоботаніки.
Систематичний підхід дозволяє вирішувати головне завдання флористики вивчення організації флористичних систем, їх структури, походження та еволюції. Флористика тісно пов'язана з народним господарством. Застосування флористичних підходів дозволили вирішувати питання ощадливого використання, охорони та збагачення рослинного світу [29].
Вивчення лісової рослинності України почалось ще у ХVІІІ ст. Проте дослідження ХVІІІ та першої половини ХІХ ст. були епізодичними і охоплювали незначні площі. Зміст одних робіт був флористичний, інших - лісогосподарський.
У другій половині ХVІІІ ст. дослідження рослинності стають частішими, охоплюють більшу територію і тісніше пов'язуються з практичними завданнями [23].
Уже першими роботами була визначена основна мета досліджень: встановлення таксономічних спектрів і виявлення особливостей розповсюдження окремих видів. Дослідження велися переважно в напрямі вивчення рослинного населення адміністративни і регіонально-адміністративних виділів. У цей же час інтенсивні дослідження в Коломийському повіті вели A.Slendzinski і L.Wajgl [29]. У 19884р. S.Sachano видав узагальнену працю про флоронаселення Станіславського і Коломийського повітів [29]. Варто відзначити, що багато праць дослідників ХІХ ст надруковані під загаоловками списків видів або флор околиць тих чи інших міст, які на той час були переважно адміністративними (повітовими) центрами: Станіслав, Коломия, Чернівці. Під околицею дослідники цього періоду розуміли усю територію того чи іншого повіту з однойменним центром. Тому цінність для сучасних досліджень мають лише ті праці, в яких вказівки на конкретні місцезнаходження видів. Такою, зокрема є праця А.Смедзінського, яка містить анотований список 432 видів, зібраний біля Коломиї, Печеніжина, Яблунева, Космача та ін. населених пунктів Покутського Прикарпаття [29].
Вивчення рослинності України, особливо перед світовою війною, стало пов'язуватись з інтересами різних організацій (земствами, науковими товариствами). Однак і в цих дослідженнях в радянський період вивчення рослинності УРСР набуло планового характеру і стало витікати з практичних завдань господарств [23].
Вивчення лісової рослинності окремих районів, округ та областей України займались геоботаніки. Окремі дані про широколистяні ліси є в працях З.Н.Горохової, Б.Р.Шлягер-Сосонка [34]. Зокрема, Ю.Р.Шеляг-Сосонко вперше висунув і обгрунтував існування трьох рівнів еволюції рослинності і на цій основі запропонував генетичну класифікацію широколистяних лісів України, розробив ієрархічну класифікацію фітоценотипів та популяційну структуру ареалів видів, розробив наукові принципи створення перспективної мережі збереження гено- і ценофонду України [5].
Питання історії розвитку флори та рослинності лісів, особливо широколистяних, України за даними сучасного поширення рослин і на підставі палеоботанічних досліджень, висвітлені в працях Ю.Д.Клепова [15], Ф.О.Гриня [6] [7], В.В. Осичнюка, Т.А.Андрушенка [35], Є.М.Кондратюка [11]. Відомості про лісову рослинність західних областей наводять М.І.Косець [13], [14], З.Ю.Герушинський [3].
Багато праць, які вийшли в радянський період, присвячено вивченню рослинності Карпат І Прикарпаття. В них наведена загальна характеристика рослинності лісів Українських Карпат і висвітлені закономірності розподілу їх на території. Таким чином, ліси окремих районів Карпат описано К.А.Малиновським [18], С.М.Стойком [25], В.І.Чопиком [30].
Питаннями господарського використання рослинності високогір'я та розробкою природоохоронних заходів займалися С.М.Стойко, Л.І.Мілкіна [26], В.І.Чопик [32].
У повоєннийперіод центром вивчення флори
Loading...

 
 

Цікаве