WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Види грибів, їх характеристика - Реферат

Види грибів, їх характеристика - Реферат

від метеорологічних умов, складу грунту, утворення мікоризи тощо. У деяких грибів шапка може досягати 72 см у діаметрі, а маса гриба (наприклад, грибабарана) - 20 кг.
Поняття "їстівні" та "отруйні" гриби досить умовні. Одні й ті самі види грибів в одній місцевості вважають їстівними, в іншій - неїстівними. В Україні росте близько 200 видів їстівних грибів, однак у їжу практично використовують не більш як 40 видів. Нині промисловим способом розводять печериці, літніопеньки.
Використовувані в їжу гриби поділяють на безумовно і умовно їстівні. До безумовно їстівних відносять: білі, підосичники, підберезники, маслюки, рижики, печериці, лисички, опеньки справжні та ін. Використання цих грибів у їжу не потребує додаткової і попередньої їх обробки перед кулінарною. До умовно їстівних належать гриби, які перед кулінарною обробкою потрібно тривалий час варити і видаляти відвар (сироїжки, свинушки, строчки, зморшки, вовнянки тощо) або вимочувати в проточній воді з періодичною її заміною (хрящімолочники та ін.). Якщо умовно їстівні гриби приготувати неправильно, використання їх у їжу може призвести до харчових отруєнь.
Є чимало грибів, підозрілих щодо отруйності та отруйних. Особливо небезпечні бліда поганка (подібна до печериці), деякі мухомори, несправжні опеньки й лисички. Бліда поганка - найотруйніший гриб. Смерть внаслідок отруєння блідою поганкою настає більш ніж у 50 % випадків. До смертельно отруйних належить мухомор гадючий. Він має зелену або білу без лусок шапку, а пеньок у нижній частині потовщений І обгорнутий вільною піхвою. Отруєння мухоморами спостерігається рідше, оскільки вони добре помітні І чітко відрізняються від їстівних грибів.
У разі отруєння грибами слід терміново викликати швидку медичну допомогу. Медпрацівники Інтенсивно промивають шлунок з використанням активованого вугілля, дають проносні та Інші препарати.
Використовуючи гриби в їжу, потрібно уважно оглядати кожний гриб, відкидаючи всі підозрілі. Білки грибів досить швидко розкладаються з утворенням отруйних азотистих основ, тому отруїтися можна І не отруйними, але несвіжими грибами.
Роль грибів у природі і народному господарстві. Основне значення грибів у природі полягає в руйнуванні й мінералдзаци органічних сполук. Тут вони виконують майже ту саму роботу, що й бактерії. Особливо велике значення має їхня діяльність у тундрі, де цьому сприяють низька температура, значна затшеність у лісах І кисла реакція грунтів. Багато видів грибів знищують у грунті деяких збудників хвороб. Велика роль грибів у створенні мікоризи, особливо в лісі, де гриби найчастіше вступають у симбіоз з вищими деревними породами, та в утворенні лишайників - піонерів рослинності.
Дріжджові гриби використовують у пивоварінні, виноробстві та хлібопеченні. Пивні дріжджі використовують у медицині.
Кормові дріжджі спеціально вирощують на соломі, відходах деревини І разом з комбікормами або концентратами згодовують різним видам сільськогосподарських тварин. Багато видів грибів людина використовує в їжу, оскільки енергетична цінність свіжих грибів більша, ніж багатьох овочів. Гриби багаті на білки (до 70 % сухої маси) та мінеральні солі. Клітковина грибів містить багато фосфорних сполук та Інші цінні для організму речовини. У грибах є також вітаміни кальцифероли (віт. D), ретинол (віт. А), вітаміни групи В, аскорбінова кислота (віт. С).
З деяких грибів добувають антибіотики.
Сапрофітні гриби не лише знищують до 10-30 % заготовленої деревини, а й руйнують фанеру, шпали, дерев'яні будівлі (домовий гриб), книги тощо.
Опеньок луговий (Marasmius oreades (Bolt. ex Fr.) Fr.)
З родини Marasmiaceae. Шапка 2-5(6) см у діаметрі, конусоподібно-опукло- або плоскорозпростерта, кремова, сіра-жовтувата, вохряно-кремова, рудувато-коричнювата, гола, з гладеньким або рубчастим краєм. Пластинки білі, згодом кремові або вохряно-кремові, рідкі, широкі. Спорова маса біла. Спори 7-9 Х 4-5(6) мкм. Ніжка 4-7 Х 0,3-0,5 см, щільна, білувата, кремова, волокниста. М'якуш білуватий, при підсиханні з приємним запахом.
Зустрічається по всій Україні. Росте на відкритих трав'янистих місцях, луках, пасовищах; з травня по листопад. Добрий їстівний гриб (їстівна лише шапка). Використовують свіжим та сушеним. Містить лікарські речовини.
Мухомор зелений, бліда поганка (Amanita phalloides (Vah1 ех Fr.) Secr.) Місцева назва - гадючка, блекітниця, мухомор гадючий. З родини мухоморових - Amanitaceae.
Шапка 4-10 см у діаметрі, напівсферична, згодом опуклорозпростерта, зеленувата, оливкувата, кольору бронзи, зрідка оливкувата-коричнювата, гола, з гладким плоским краєм, під впливом їдкого калію не змінюється. Пластинки білі. Спорова маса біла. Спори 8-10,5 Х 7-8 мкм, безбарвні, гладенькі, широкоовальні, майже кулясті, з великою флуоресціюючою краплею. Ніжка 5-10 Х 0,8-2 см, донизу поступово потовщується, біла або оливкувата-мережчата, з порожниною, з широким, зверху гладеньким жовтуватим, з внутрішнього боку рубчастим білим кільцем, внизу з вільною, мішкуватою, з нерівним, лопатеподібним краєм білою піхвою. М'якуш білий, солодкий, спочатку без особливого запаху, пізніше з неприємним запахом.
Смертельно отруйний гриб, який іноді помилково збирають замість печериць та зеленої сироїжки.
Росте мухомор зелений у листяних і мішаних лісах, під дубами, буками, часто під кущами ліщини; в окремі роки у великій кількості, у серпні - вересні, іноді з липня по жовтень включно. Поширений по всій Україні.
Використовують у гомеопатії проти холери. Мухомору зеленому властиві дуже отруйні речовини - аманітин, фалін, фалоїдин та інші.
Сироїжка різнопластинчаста (Russula heterophylla (Fr.)
З родини сироїжкових - Russulaceae. Шапка 5-10(12) см у діаметрі, товстощільном'ясиста, напівкуляста, потім опуклорозпростерта, коричнево-оливкова, у центрі темніша, іноді жовтувато-зелена, клейкувата. Шкірка не знімається. Край тонкий, з часом короткорубчастий. Пластинки білі, потім жовтуваті, пізніше по краю трохи рудіють. Спорова маса біла. Спори 5-6(7) мкм. Ніжка 3-6 Х 1,8-3,5 см, щільном'ясиста, біла або рудувата. М'якуш білий, солодкий, щільний, без особливого запаху.
Поширена у Прикарпатті та на Поліссі. Росте у листяних (переважно букових), зрідка хвойних лісах; у липні - вересні. Їстівний гриб. Використовують свіжим та сушать.
Список використаної літератури
1. Біологія: Навч. посіб. / За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. - 3-е вид., випр. і допов. - К.: Вища шк., 2002. - 622 с.: іл.
2. Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. - К.: "Урожай", 1999
3. Зерова М. Я., Єлін Ю.Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1989
4. Словник-довідник юного біолога. - М., 1990.
Loading...

 
 

Цікаве