WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Рослини: визначення, історія походження - Реферат

Рослини: визначення, історія походження - Реферат


Реферат на тему:
Рослини: визначення, історія походження
ЩО ТАКЕ РОСЛИНА?
Так і хочеться відповісти на це запитання: рослина - це те, що росте. Це, звичайно, не наукова відповідь, але одну з найважливіших рис усіх рослин ви вгадали правильно. Рослина постійно збільшує масу свого тіла. Клітини, розташовані на кінчиках стебел та коренів, діляться постійно, вони "працюють" упродовж цілого життя рослини.
З досвіду ми знаємо: досягнувши певної товщини, дерево перестає рости. Але таке обмеження життєвого простору рослині не вигідне: клітини камбію все одно діляться, хоча й можуть надовго завмирати.
Усі рослини мають подібні "пристрої" для живлення. Вони всмоктують мінеральні речовини з водних розчинів. Чим більше галузиться і росте коріння, тим краще воно живить рослину.
Рослини, на відміну від тварин, малорухомі. Вони можуть пересуватися, але в інший спосіб. Ліани обвивають опори та іноді "перелізають" з одного місця на інше. Соняшник повертає свою квітку слідом за сонцем. Квітка розкриває та закриває свої пелюстки. Але у більшості рослини живуть на одному місці все своє життя (а це іноді сотні, і навіть тисячі років, як секвоя).
Та головна відмінність рослини від усього живого, головне її призначення на Землі -це здатність до фотосинтезу. У процесі фотосинтезу при взаємодії сонячного світла, води та вуглекислого газу утворюються кисень та складні органічні речовини, такі, як білки та нуклеїнові кислоти. Фотосинтез відбувається лише вдень, при сонячному світлі, у кожному зеленому листочку, травинці і навіть у водоростях, що плавають у товщі води в океанах або прикріплені до дна. До фотосинтезу здатні всі організми, що містять зелений пігмент хлорофіл і групу жовтих пігментів каротиноїдів.
Життя на Землі забезпечується впливом Сонця на рослини суші та океану.
Але й після своєї загибелі рослини продовжують підтримувати життя на Землі. Розкладаючись, рештки рослин виділяють вуглець, який у вигляді вуглекислого газу надходить в атмосферу. При розкладанні утворюється також і вода. Ці елементи знову використовуються новими поколіннями рос-лин.
Відмерлі рослини за тисячоліття утворили і ґрунт, і корисні копалини: торф, кам'яне вугілля, нафту. У процесі еволюції утворився і світ тварин, який існує виключно завдяки життєдіяльності рослин.
КОЛИ НА ЗЕМЛІ З'ЯВИЛИСЯ РОСЛИНИ?
Більшість сучасних учених вважають, що планета Земля сформувалася трохи раніше за чотири з половиною мільярди років тому. Найдавніші рештки вимерлих організмів знайдено в породах, що мають вік 3,8 мільярда років. Першими мешканцями Землі були бактерії-анаероби, тобто організми, що не використовували, та й не могли використовувати для дихання кисень, якого ще не було в атмосфері.
Вважається, що вперше процес фотосинтезу "пішов" у бактеріях. Фотосинтез - це найважливіший природний процес, коли при взаємодії сонячного світла, води та вуглекислого газу утворюється органічна речовина та вільний кисень.
Перші найпростіші одноклітинні водорості та гриби з'явилися близько 2 мільярдів років тому. їхні рештки знайдено у відкладах протерозойської ери на території Гренландії та Канади. У той самий час з'явилися і перші багатоклітинні рослини. Розвиток життя на Землі, поява і рослин, і тварин були тісно пов'язані з процесом фотосинтезу.
Учені вважають, що синьо-зелені водорості (це їх назва, а не просто позначення кольору) і гриби - перші представники рослинного світу на Землі. Це нижчі рослини.
Більше 2 мільярдів років тому перші наземні рослини нагадували моховиння, яке ми можемо бачити зараз у сирих тінистих
місцях.
Близько 400 000 000 років тому виникли складніші рослини. Вони нагадували сучасні папороті. Папороті першими мали коріння, стебло та листя. Це вже ознаки вищих рослин.
На час появи динозаврів Земля вже була вкрита лісами. Ці рослини розмножувалися насінням.
Сосни та інші хвойні дерева з'явилися пізніше - 300 000 000 років тому. Ця група дерев складається з численних представників, таких, як сосна, ялина, смерека, кедр, модрина та ін. Всі ці дерева ховають своє насіння у шишках.
Перші квітучі рослини з'явилися 150 000 000 років тому. їхнє добре захищене насіння дало їм великі переваги порівняно з рослинами, чиє насіння захищене не так добре. Тому їх стало більше і за кількістю, і за видами. У наші дні квітучі рослини поширені всюди.
ЯКИМИ БУЛИ НАЙПЕРШІ РОСЛИНИ НА ЗЕМЛІ?
Восени 1912 р. біля селища Райні в Шотландії сільський лікар У. Маккі, що задля власного задоволення займався також геологією, зробив зріз у породі і раптом побачив чудово збережені рослинні рештки. На голо-му тонкому стеблі сиділи подовгасті кульки з товстими стінками. Як з'ясувалося згодом, це була найдавніша на Землі рослина. Вона жила близько 415 млн. років тому. її назвали куксонія.
Пізніше залишки куксоній та схожих на них рослин (хлорнеофіта, рінії, псилофіта) знайшли в Чехії, у США, у Західному Сибіру. Всіх їх назвали рініофітами, за назвою шотландського селища Райні.
Припускають, що перші вищі рослини населяли вологі багнисті місця і були схожі скоріш на водорості, ніж на сучасні рослини. Вони не мали коріння і листя, у багатьох не було твердого стебла з опорними тканинами. Кульки зі спорами мали товсті стінки, до 4 мм. У стеблі знайдено продихи.
Найбільшою була рінія. її висота - до 50 см, а товщина стебла - близько 5 мм. Вочевидь, на болотах були справжні хащі ріній. Стебло у рінії завершувалося маківкою, де містилися спори. Ці "ємності" для спор досягали 12 мм завдовжки.
Від рінії пішли псилофіти. У них уже було рівне, пряме стебло. Псилофіт був у декілька разів вищий за рінію. Від голого стебла відходили розгалужені бічні гілки. У шкірці стебла містилися продихи, а його поверхня була вкрита шипами довжиною 2-2,5 мм. Бічні гілки завершувалися "ємно-стями" у формі еліпса, де були спори.
ЯК РОСТУТЬ ДЕРЕВА?
Як і всьому живому, деревам для росту необхідне живлення. Як дерево його одержує? З ґрунту рослина одержує воду і мінеральні солі. З повітря - двоокис вуглецю, а зелене листя дерева переробляє сонячну енергію на крохмаль, цукор і целюлозу. При цьому в атмосферу виділяється кисень. Тобто відбувається хімічний процес, що забезпечує ріст і розвиток дерева.
Між деревиною і корою дерева існує тонкий шар клітин - камбій. У цьому шарі створюються нові клітини. Ті, що виникають на внутрішній частині камбію, утворюють деревину, на зовнішній - кору.
Діаметр дерева збільшується постійно, але цього не відбувається з корою. Вона тріскається, відмирає та відвалюється.
Дерево росте вгору і вшир. На кінчику кожної гілки є клітини, що діляться. Вони утворюють нові листочки, а самі гілочки подовжуються.
З часом ріст гілок уповільнюється. Нові клітини стають твердими, схожими на лусочки, поступово перетворюючись на бруньку. Ці бруньки легко помітити на дереві взимку. Навесні бруньки розкриваються або опадають, і паросток знову починає рости.
На зрізідерева видно послідовно розташовані світлі й темні смуги. Світлі смуги складаються з більших за розміром клітин, утворених навесні та раннім літом. Темні смужки складаються з менших клітин, розташованих дуже щільно. Вони утворилися наприкінці літа. За їх розміром можна виз-начити об'єм деревини, що утворилася за рік, а кількість кілець відповідає вікові дерева.
Щоб рослина була здоровою, їй, виявляється, не досить доброго живлення та освітлення. Дуже важливими є стосунки між рослинами в угрупуванні. Дерева ростуть значно краще, якщо на їхніх коренях посе-ляються гриби: підберезники - у березовому лісі, білі - в діброві, а маслюки - в ялиннику. Така взаємно корисна співдружність називається симбіоз.
Листя і коріння деяких дерев, наприклад, черемхи, ялини, сосни, дуба, виділяють речовини, що пригнічують ріст їхніх сусідів. Тому соснові ліси й діброви такі прозорі, підлісок там зовсім не густий.
Більшість вічнозелених дерев не скидають свій покрив повністю із наближенням холодів. Це відбувається поступово протягом усього року, тому вони завжди залишаються зеленими.
Осінній листопад надзвичайно важливий у житті лісу. Опале листя служить добривом, запобігає вимерзанню коренів.
ЧОМУ ВОСЕНИ ЛИСТКИ ПО-РІЗНОМУ ЗАБАРВЛЕНІ?
Який же гарний ліс наприкінці вересня! На тлі ще зеленого горішника жовтіє листя молодої берізки. А клен і дуб стоять чепурні у зелених та червоних шатах.
Чому восени листки набувають різного забарвлення? Згадаймо, що своїм зеленим кольором вони зобов'язані наявністю у них зеленого пігменту - хлорофілу. Але в листках є ще й інші речовини. Наприклад, речовина ксантофіл складається з вуглецю, водню та кисню і надає листкам жовтого кольору. Каротиноїди також присутні у листі. (Особливо багато каротину у моркві. ) Яскравих червоних, багряних відтінків надають листкам клена і дуба пігменти антиціаніти.
Влітку ці пігменти не помітні, ми бачимо лише зелений хлорофіл. Із настанням холодів поживні речовини, накопичені у листках дерев, надходять у гілки та стовбур. Оскільки взимку вироблення поживних речовин при-пиняється, хлорофіл розкладається. З його зникненням інші пігменти, що постійно були у листку, стають помітними. І ми насолоджуємося розмаїттям забарвлення дерев.
Ближче до осені біля основи кожного листка утворюється тонкий шар легкороз'ємних клітин. Порив вітру зриває листя. На пагоні залишається шрам, що вказує на колишнє місцеположення листка.
Loading...

 
 

Цікаве