WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Морфо-функціональні особливості лімфатичної системи у ссавців в онтогенезі - Дипломна робота

Морфо-функціональні особливості лімфатичної системи у ссавців в онтогенезі - Дипломна робота

частина кислих мукополісахаридів - сульфовані, тобто ті, яким належить провідна роль в процесахсклерозування тканин.
Недостатність лімфовідтоку може бути гострою і хронічною. Гостра недостатність - порівняно короткотривалий процес, який швидко завершується завдяки компенсаторно-пристосувальним механізмам, головним чином завдяки розкриттю колатералей. Хронічна недостатність проявляється в вигляді набряку тканин разом із морфологічними змінами в самій стінці лімфатичних судин (гіпертрофія м'язових клітин, варикоз), збільшенням кількості лімфатичних капілярів, набряком строми органів. Хронічна недостатність лімфовідтоку в кінцівках, статевих органах веде до лімфодеми і слоновості. При блокаді грудної протоки може розвиватися хилоперитонеум, хилоторакс [21, 26, 44].
При запальних захворюваннях органа в більшості випадків спочатку спостерігається розширення лімфатичних капілярів, потім їх деформація. Перехід в хронічне запалення, пов'язане із проліферацією сполучної тканини, веде до різного ступеня облітерації лімфатичного русла і редукції лімфатичних капілярів. Найбільш поширеними захворюваннями лімфатичних судин є їх запалення, лімфостаз, що призводить до слоновості. Лімфатичні судини беруть участь в процесах при туберкульозі лімфатични вузлів, а також при злоякісних новоутвореннях.
Навколо раковпх пухлин виникає деформація і розширення лімфатичних капілярів і утворення нових. Сітка лімфатичних капілярів стає густішою, вона втрачає властиву її форму, зникає орієнтація петель, збільшується їх резорбційна поверхня. Це пов'язано із змінами обміну речовин в тканинах,що оточують вогнище злоякісного росту. Зміни лімфатичних капілярів в самих пухлинах залежить від специфіки взаємовідносин паренхіми і строми пухлини [8, 10, 11, 35, 42].
1.2.2. ПАТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ
Найчастіше в лімфатичних вузлах спостерігається картина реактивних змін, які виникають у відповідьна різні патологічні процеси, що розвиваються в організмі (запальні зміни в органах, бластоматозний ріст, стан після вакцинації). Збільшення лімфатичного вузла може бути виражено різним ступенем. На розрізі тканина лімфатичного вузла виглядає набряклою, сіро-розового кольору.
Мікроскопічно виявляється комплекс морфологічних ознак, що свідчать про імунну відповідь. Остання протікає по типу гуморальної чи клітинної реакції з характерною гіперплазією лімфоїдної тканини. При гуморальному типі імунної реакції розширення кіркової зони зумовлені збільшенням числа фолікулів з реактивними центрами, багатьма клітинами. Серед цих клітин звертають на себе увагу великі клітини з нуклеолями, які називають плазмобластами, імунобластами, добре помітні макрофаги, що містять в цитоплазмі ядерні включенння, лімфоцити і лімфобласти, клітини в стані мітозу. В розширених мозгових тяжах збільшена клькість плазматичних клітин [41-43,47].
Реакція імунної відповіді по клітинному типу характеризується переважаючим розширенням білякіркової зони. Реактивні центри в фолікулах можуть бути зменшенні в розмірах а бо повністю відсутні, внаслідок чого складається враження суцільної маси лімфоцитів. Для цього стану характерне розширення синусів з накопиченням в їх просторах і міжсинусному просторі гістіоцитів, лімфоцитів, макрофагів, можуть також виявлятись нейтрофільні та еозинофільні лейкоцити. Просвіти посткапілярних венул білякіркової зони заповнені лімфоцитами. Імунна реакція може протікати по змішаному типу з морфологічними ознаками клітинної і гуморальної відповіді.
На фоні імунної реакції можуть виявлятися морфологічні зміни, характерні для того чи іншого захворювання. Так, наприклад, при метастазах раку імунна реакція протікає найчастіше по типу клітинного імунітету. Клітини злоякісного росту з'являються насамперед в субкапілярному шарі, а потім в глибоких синусах. Заміщення тканини вузла пухлинними клітинами нерідко супроводжується розвитком некрозу і фіброзу[17, 22, 41].
Лимфаденит - запальні зміни лімфатичних вузлів, зазвичай починається з збільшення одного чи декількох лімфатичних вузлів. Морфологічні зміни на ранніх стадіях лімфаденіту незначні, що викликає труднощі в диференційній діагностиці. При гострому лімфаденіті різко виражені набряк і руйнування капсули. Можуть з'являтися окремі ділянки абсесів і багаточисельні мікроабсцеси. Гнійний лімфаденіт характеризується розвитком вогнища запалення з масивною лейкоцитарною інфільтрацією, ділянки некрозу досягають значних розмірів [8, 10, 11, 20].
Хронічні лімфаденіти морфологічно значно різноманітні, що пов'язано із різною етіолгією та різними фазами захворювання. Капсула вузла може бути ущільнена, спаяна з оточуючими тканинами.
На відміну від реактивних і первинно-запальних захворювань, злоякісні проліферативні ураження лімфатичних вузлів характеризуються різким порушенням структури вже на ранніх стадіях хвороби, а з розвитком її - повним стиранням малюнка лімфатичного вузла. Стають нерозбірливими фолікули синуси, мозгові тяжі, лімфоїдна тканина замінюється проліферуючими клітинами, що визначають тип пухлини. Інфільтрація пухлинними клітинами капсули лімфатичного вузла і навколишньої жирової клітковини є ознакою агресивності пухлинного росту, нерідко утворюються конгломерати збільшених вузлів. При макрофолікулярній лімфобластомі порушення структури лімфатичного вузла пов'язане з масивною проліферацією фолікулів, що складаються в основному з різко розширених багатих на клітини реактивних центрів і вузької зони лімфоцитів [23, 25, 44, 47].
Збільшення окремих груп лімфатичних вузлів може відбуватися при позакостномозговому кровотворенні, що характеризується появою в тканині лімфатичного вузла кровотворних клітин.
Атрофічні зміни в лімфатичних вузлах, що розвиваються при імунодефіцитних станах, характеризуються порушеннями імунітету гуморального чи змішаного типу, при дослідженнях дімфатичного вузла знайдено звуження зони кіркової речовини із зменшенням числа фолікулів або їх повною відсутністю. При тяжких порушеннях імунітету також відмічають ущільнення капсули, розвиток фіброзу з облітерацією периферичного синусу, відсутність плазматичних клітин, різке зниження кількості клітин строми [17, 25, 26, 35].
Лімфатичні вузли можуть брати участь в різноманітних патологічних процесах. Незалежно від етіології патологічний процес в лімфатичних вузлах призводить до їх збільшення, іноді утворення конгломератів вузлів; найчастіше збільшуються регіонарні вузли, але ураження може бути і генералізованим. Лімфатичні вузли стають рихлими, набряклими та болючими; нерідко шкіра над ними червоніє. Розвивається набряк, наростання якого викликає болючість через невелику еластичність капсули. Однак, клітини лімфоїдної тканини зазвичай швидко знешкоджують і руйнують мікроби, тому нагноєння лімфатичного вузла спостерігається рідко.
Злоякісне новоутворення лімфатичних вузлів може бути двох видів: розвиток первинного вогнища ураження в одному із лімфатичних вузлів із
Loading...

 
 

Цікаве