WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Дослідження видового складу лускокрилих на території Івано-Франківської області - Реферат

Дослідження видового складу лускокрилих на території Івано-Франківської області - Реферат

Гусениця має цікаві пристосування для відлякування ворогів: у неї є дві довгі мішковидні залози, що при порушенні вивертаються назовні за головою у вигляді довгої червоної вилки і видають різкий неприємний запах. Лялечка зелена або бура, підперезана.
АПОЛЛОН (Parnassіus apolo) звичайний у нас із усіх кавалерів, що не мають хвостиків на задніх крилах. Він досягає в розмаху крил 7-9 см; передні крила білі, по краях прозорі, як скло, з чорними плямами; задні крила білі з двома червоними з білою серединою вічками, облямованими чорним. Метелика зазвичай не чіпають птахи. Про свою "неїстівність" він попереджає сам: якщо його потривожити, він падає на землю і розпинає крила, демонструючи червоні плями. При цьому він скребе ніжками по нижньому боці крил, відтворюючи шиплячий звук.
МНЕМОЗИНА
Parnassius mnemosyne (Linnaeus, 1758)
Ряд Лускокрилі - Lepidoptera
Родина Парусники - Papilionidae
Таксономічна характеристика. Один з 60 видів роду; один з 2 європейських видів роду у фауні України. Поширення. Вся тер. України, крiм Кримського п-ва. Ареал охоплює бiльшу частину Європи, Малу i Зх. Азiю, гiрськi райони Кавказу, Серед. Азiї i Пд. Алтаю, Казахстан i пд. райони Зх. Сибiру.Місця перебування. Узлісся та галявини листяних і мішаних лісів, гірські луки, долини річок.Чисельність. Подекуди звичайний вид. На окремих ділянках у пік льоту кількість метеликів досягає 50 - 200 особин на 1 га, місцями (в лісостеповій і степовій зонах) зменшується.Причини зміни чисельності. Руйнування місць перебування виду (вирубування лісів, лісонасадження монокультур, викошування трави, рекреаційне навантаження, обробка місцевості пестицидами).Особливості біології. Літ метеликів у зоні мішаних лісів починається наприкінці травня, у лісостеповій та степовій - наприкінці квітня і триває до серед. червня, окремі особини зустрічаються до кін. червня. В Українських Карпатах літ починається пізніше і завершується у липні. Тривалість життя імаго бл. 14 днів. Самки відкладають яйця на стебла трав або на поверхню грунту, де вони зимують. Гусениці розвиваються у квітні - травні. Живляться у сонячну погоду листками родини рястових та рутки лікарської. Заляльковуються у коконах серед листя на поверхні грунту; лялечки розвиваються 2 - 5 тижнів.Розмноження у неволі. Не проводилось.Заходи охорони. Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Охороняється у Луганському і Канівському природних заповідниках та Карпатському біосферному заповіднику. Доцільно створювати ентомологічні заказники у місцях зі значним антропогенним навантаженням - біля великих міст, у Донбасі, на півдні лісостепової зони.
ПОДАЛІРІЙ
Iphiclides podalirius (Linnaeus, 1758)
Ряд Лускокрилі - Lepidoptera
Родина Парусники - Papilionidae
Таксономічна характеристика. Один з 2 видів роду; єдиний вид роду у фауні України. Поширення. Майже по всiй тер. України. Ареал охоплює помiрнi й субтропiчнi широти Європи, Зх. Азiї, Пн. Африки.Місця перебування. Степові яри з чагарниками й дикими плодовими деревами, узлісся й галявини листяних лісів, захисні лісосмуги, парки, сади тощо.Чисельність. На Пд. України - звичайний вид; на окремих ділянках кількість метеликів досягає 20 - 80 особин на 1 га (частіше 1-5).Причини зміни чисельності. Порушення породної структури лісу, зокрема, знищення диких плодових дерев і чагарників, застосування пестицидів, виловлення метеликів і гусениць тощо.Особливості біології. Дає дві генерації на рік, у сприятливі роки - три. Літ імаго у травні - червні і з серед, липня по серпень, у степовій зоні - майже безперервно з середини квітня до поч. жовтня. Самка відкладає по 1 - 2 яйця на поверхню листків кормових рослин - диких або культурних розоцвітих (найчастіше гусениць знаходять на терені, глоді, абрикосі). Розвиток яєць триває 10 - 14 днів, гусениць - 5 - 8 тижнів. Зимує лялечка.Розмноження у неволі. Не проводилось.Заходи охорони. Охороняється, зокрема, в Українському степовому та Луганському природних і Чорноморському біосферному заповідниках. Доцільно створити ентомологічні заказники у місцях перебування виду.
ПОЛІКСЕНА
Zerynthia polyxena (Denis et Schifermuller, 1775)
Ряд Лускокрилі - Lepidoptera
Родина Парусники - Papilionidae
Таксономічна характеристика. Один з 4 видів роду; єдиний вид роду у фауні України. Поширення. Майже по всiй тер. України. Ареал охоплює Пд., Пд.-Сх. i Сх. Європу, Зх. Кавказ та Зх. Казахстан.Місця перебування. Узлісся і галявини лісів, береги водотоків, надзаплавні тераси - місця зростання хвилівника звичайного.Чисельність. Подекуди звичайний вид, на окремих ділянках (площею 5 - 10 га) кількість метеликів у пік льоту становить 30 - 100 особин на 1 га.Причини зміни чисельності. Скорочення місць перебування виду внаслідок затоплювання й осушування заплав, рекреації, випасання худоби, вирубування лісів тощо. Негативно впливають різкі коливання рівня води у водоймах протягом доби, що може спричинити загибель гусениць та лялечок.Особливості біології. Дає одну генерацію на рік. Літ метеликів з кін. квітня по травень (окремі особини зустрічаються до серед. червня). Самха відкладає яйця (від 1 до 32) на листки, квітки та гілки верхньої частини хвилівника звичайного. Гусениці з`являються через 8 - 9 днів, їхній розвиток триває 4 - 5 тижнів (травень - червень). Лялечки прикріплюються до гілок рослини і зимують, іноді 2 - 3 сезони.Розмноження у неволі. Не проводилось.Заходиохорони. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980) та Європейського Червоного списку (1991). Слід створити ентомологічні заказники у долинах річок, особливо поблизу великих міст, через посилення рекреаційного навантаження на екосистеми.
Родина КОКОНОПРЯДИ (Lasіocampіdae) До родини відносяться великого або середнього розміру метелики з товстим волосистим тілом. Передні крила в них більші ніж задні; хоботок вкорочений, тому метелики не харчуються. Вусики гребінчасті, у самців пір'ясті. Великі, 16-ногі, покриті волосками гусениці живуть переважно на деревних рослинах, іноді "спільнотами". Лялечка в павутинному коконі, і тому на практиці представників цієї родини часто називають шовкопрядами. Деякі види можуть завдавати великої шкоди лісовому господарству.
ЕНДРОМІС БЕРЕЗОВИЙ, шовкопряд березовий
Endromis versicolora (Linnaeus, 1758)
Ряд Лускокрилі - Lepidoptera
Родина Шовкопряди-ендромідиди, Березові шовкопряди - Endronudidae
Таксономічна характеристика. Єдиний представник палеарктичного роду. Поширення. Зони мiшаних лiсiв (Волинська, Житомирська, пн. частина Київської та Чернiгiвська областi) i лiсостепова (Львiвська, Хмельницька, Вiнницька, пд. частина Київської та Харкiвська областi). Ареал охоплює лiсову i лiсостепову зони Євразiї.Місця перебування. Молоді мішані ліси, особливо березняки, іноді вільшняки (з березою) вздовж річок.Чисельність. Незначна (поодинокі особини).Причини зміни чисельності. Хімічна обробка лісів протягом тривалого часу.Особливості біології. Дає одну генерацію на рік. Літ самців у квітні - травні; самки малорухливі, увечері та вночі відкладають яйця. Гусениці у травні - липні тримаються на гілках берези, іноді - граба, ліщини й липи, живлячись їхнім листям. Дорослі гусениці прядуть кокони, в яких
Loading...

 
 

Цікаве