WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Лікарські рослини (золототисячник, конвалія звичайна, шишпина) - Реферат

Лікарські рослини (золототисячник, конвалія звичайна, шишпина) - Реферат

Лікарські рослини
(золототисячник,
конвалія звичайна,
шипшина)
Золототисячник звичайний - Centaurium erithraea Raf..
Російська назва - золототисячник обыкновенный.
Родина тирличеві - Gentianaceae.
Дворічна трав'яниста рослина. Стебло чотиригранне, заввишки 20-55 см, голе, вгорі - розгалужене. Листки цілокраї, біля прикореневої розетки - обернено-яйцеподібні, стеблові - супротивні. Квітки яскраво-рожеві, зібрані в суцвіття, які утворюють щиткоподібні віяла. Цвіте рослина з середини червня до середини вересня. Поширений золототисячник зви-чайний на сонячних .галявинах, узліссях, сухих луках, пагорбах, сіножатях. Райони поширення - Європа, Кавказ, Середня Азія.
Сировина. Збирають усю рослину під час цвітіння, зрізую-чи її ножем. Сушать у затінку, в теплих приміщеннях.
Хімічний склад. У рослині виявлено глікозиди еритроцен-таурин, еритрамін, алкалоїди генціанін (близько 1 %), ерит-рицин, олеанову та аскорбінову кислоти, смоли, дубильні ре човини, солі органічних кислот.
Застосування. Препарати золототисячника звичайного стимулюють секрецію залоз травного каналу, виявляють анесте зуючі та жарознижувальні властивості, посилюють жовчови' ділення.
Наукова медицина використовує золототисячник звичайний як засіб, що збуджує апетит при анацидному та гіпоацидно-му гастритах, а також при атонії кишечника. У народній медицині золототисячник звичайний застосовується як засіб . для стимуляції виділення шлункового соку, при хворобах печінки, нирок, цукровому діабеті. У суміші з травою бобівника трилистого, чебрецю звичайного і материнки звичайної його використовують для лікування алкоголізму.
При гіперацидному гастриті, що супроводжується печією, готують настій 2 столових ложок трави золототисячника зви-І. чайного і 2 столових ложок кореня або листків алтеї лікарської на 3 склянках окропу. Настоюють 4 год. П'ють по 50 мл , 4 рази протягом доби за 30 хв. до їди.
При холециститі ми застосовуємо траву золототисячника
звичайного, цмину ліскового, меліси лікарської, корінь цикорію дикого і листки берези бородавчастої у співвідношенні 1:2:2:2:2. Беруть 4 столові ложки суміші на 2 склянки води, кип'ятять 10 хв і настоюють 4 год. П'ють по 50-70 мл,
натщесерце, а далі по 70 мл через 1 год після їди. Для лікування хворих на алкоголізм ми застосовували траву золототисячника звичайного, бобівника трилистого, чебрецю звичайного і материнки звичайної у співвідношенні 1:1:3:3. Беруть 4 столові ложки суміші, заливають 2 склянками окропу, настоюють 10 хв. П'ють по 100 мл 3 рази на день за 30 хв до їди і 4-й раз - перед сном. Курс лікування триває 1,5-2,5 міс. На початку лікування хворому належить відмовитися не лише від алкоголю, а й від куріння.
Неодмінною умовою успіху лікування є активна психотерапія шляхом навіювання у стані гіпнозу огиди до алкоголю та надії на повне видужання.
Конвалія звичайна (травнева) - Convallaria Majatis L.
Російська назва - ландыш майский.
Родина лілійні - Liliaceae.
Багаторічна трав'яниста рослина з повзким кореневищем. Стебла прямі, невеликі, листки піхвові. Квітки білі, надзвичайно запашні, на дугоподібних квітконіжках. Плід - яскраво-червона ягода з трьома насінинами. Починає цвісти конвалія в травні і цвіте до середини червня. Рослина поширена в листяних та мішаних лісах, на галявинах та узліссях. Росте в європейській частині колишнього СРСР, на Кавказі, у Східному Сибіру, на Далекому Сході.
Сировина. З лікувальною метою використовують квітки, листки і всю рослину. Під час цвітіння їх обережно зрізують ножем на відстані 10-15 см від землі. Сушать у теплих і темних приміщеннях. Зберігають сировину в герметичне упакованій тарі.
Хімічний склад. З рослини виділено 13 серцевих глікозидів, 22 речовини карденолідної природи, сапоніни. Хімічний склад конвалії звичайної вивчено ще не досить.
Застосування. Препарати конвалії травневої застосовують як серцеві і сечогінні засоби. Вони досить ефективні при кардіосклерозі, неврозах серця, вегето-судинній дистонії, гострій та хронічній серцевій недостатності, нервових захворюваннях, зокрема при істерії, неврастенії, виснаженні нервової системи, при стресових станах, сильному хвилюванні і переживаннях.
Медичною промисловістю випускаються такі препарати з конвалії:
а) корглікон. Містить очищені серцеві глікозиди листків конвалії. Застосовується при гострій і хронічній серцевій недостатності І і III ступеня. Випускається в ампулах по 0,06. Вводять по 0,5-1 мл внутрішньовенне;
б) настойка конвалії на 70% спирті (1 : 10). Містить серцеві глікозиди. Застосовується при серцевому неврозі, порушеннях серцевої діяльності. Приймають по 15-20 крапель 2-3 рази на добу;
в) конвафлавін.
Флавоноїдний препарат трави конвалії травневої далекосхідної. Застосовується як спазмолітичний і жовчогінний засіб при гострих та хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів. Приймають по 0,02 г 3 рази на добу за 80 хв. до їди. Курс лікування до 1 міс.
У народній медицині рослину здавна використовують при серцевій недостатності, серцевих та ниркових набряках, хворобах щитовидної залози, епілепсії, стресових станах, виснаженні нервової системи, депресії, шизофренії, порушенні сну, гіпертонічній хворобі.
Ми застосовуємо конвалію травневу в суміші з квітками глоду колючого, коренями синюхи блакитної, травою собачої кропиви серцевої, листками і квітками меліси лікарської, шишками хмелю звичайного у співвідношенні 1 : 3 : 2 : 2 : 2 : 2. 1 столову ложку суміші заливають 1 склянкою окропу, настоюють 1 год. Дають хворому по 1 столовій ложці 4-5 разів на добу за 30 хв. до їди. Рекомендується приймати 1 ложку настою перед сном.
Препарати конвалії не рекомендуються при гострому ендокардиті та міокардиті, а також при значному кардіосклерозі.
З метою лікування запальних процесів у сечостатевих органах ми поєднуємо препарати конвалії травневої з препаратами трави вересу звичайного, вероніки лікарської, квіток глоду колючого, шишок хмелю звичайного, бруньок тополі чорної у співвідношенні 1:3:2:3:2:2. 2 столові ложки суміші заливають 1 склянкою води, кип'ятять 10 хв., настоюють 1 год. П'ють по 1 столовій ложці 4-5 разів на добу за 30 хв. до їди. Через 3-4 доби у хворих зникають біль у попереку, піурія, гематурія, протеїнурія, минають напади ниркової кольки.
Шипшина корична-Rosa cinnamomea L.
Шипшина травнева - Rosa majalis Hermann.
Російська назва-шиповник коричный.
Родина рожеві - Rosaceae.
Шипшина корична - кущова рослина заввишки 2 м і більше. Гілки її густо усіяні серпоподібними колючками. Цвіте шипшина в травні - на початку червня. Квітки великі, блідо-рожеві, запашні. Росте рослина на кручах, узбіччях шляхів, канав, між заростями терну, по берегах річок та ставів. Поширена в Європі, на Кавказі, у Східному Сибіру, Середній Азії.
Сировина. Використовують квітки, листки та корені рослини, але найбільше - плоди (гіпантії). Плоди збирають, коли вони достигли, але ще тверді(у кінці вересня - жовтні). Сушать їх у печах при температурі 70-90 °С. Сухі плоди легко подрібнюються. Вони оранжево-червоного кольору, без запаху, на смак кислуваті.
Хімічний склад. Гіпантії шипшини - справжня комора вітамінів. У їх м'якуші виявлено аскорбінову кислоту, рибофлавін, каротин, філохінон та біофлавоноїди. У насінні знайдено токофероли (а-токоферол).
М'якуш плодів містить каротин (9,76 мг/100 г), пектинові речовини (14,1 %), цитринову кислоту (1,68 %). Кількість аскорбінової кислоти коливається в сухих плодах від 2 до 6,2 %. Олія насіння шипшини містить у своєму складі токофероли (170-200 мг/100 г), каротин (10 мг/100 г), ненасичені жирні кислоти - лінолеву, ліноленову, олеїнову та ін. У свіжих плодах виявлено, окрім того, близько 4 % вітамінів групи Р, флавоноїди, катехіни. В листках, коренях та корі шипшини знайдено дубильні речовини. Квітки містять флавоноли та антоціани.
Застосування. Плоди шипшини коричної широко застосовуються як у народній, так і в науковій медицині. Фармацевтична промисловість виготовляє кілька препаратів холосас. Застосовується при холециститі та гепатиті по 1 чайній ложці 2-3 рази на добу; сироп з плодів шипшини. Призначається для профілактичних цілей як вітамінний препарат (по 0,5-1 чайній ложці 2-3 рази на добу); шипшинова олія. Застосовують для лікування тріщин сосків, трофічних виразок, дерматозу, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки; каротолін - олійний екстракт каротиноїдів із м'якуша плодів шипшини. Застосовують зовнішньо для лікувандя екземи, трофічних виразок, ран, які погано гояться.
У народній медицині використовують плоди шипшини коричної для приготування відвару. Беруть 1 столову ложку подрібнених висушених гіпантіїв, заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять на малому вогні 5 хв і настоюють 30 хв. П'ють по 2 склянки протягом доби, ковтками, до їди. Застосовують плоди шипшини у суміші з листками кропиви дводомної, кореневищами перстачу прямостоячого та родовика лікарського при матковій і шлунковій кровотечах. Беруть по 1 столовій ложці названих рослин на 3 склянки води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. і настоюють 4 год. П'ють відвар холодним по 100 мл 3 рази на день за 30 хв. до їди 1 4-й раз - перед сном.
Відвар плодів шипшини коричної - полівітамінний природний продукт. Його вживають для лікування сечокам'яної та жовчнокам'яної хвороб, виразок, опіків, для стимулювання кровотворення, лікування атеросклерозу, анацидного та гіпоацидного гастриту; для відновлення сил у хворих, виснажених тяжкими інфекційними хворобами та внаслідок перенесених операцій, травм, переломів кісток, для ущільнення стінок судин при гіповітамінозі, підвищеній радіації, капіляротоксикозі. Відвар гіпантіїв діє сечогінно і має фітонцидні властивості.
Loading...

 
 

Цікаве