WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Рослинна клітина - Реферат

Рослинна клітина - Реферат

промінні і сприяють підвищенню tо клітин, що важливо в холодні періоди, при весняних похолодання. Антоціанам притаманні фітонцидні властивості.
Вітаміни - солодкі органічні сполуки різного складу. Вважають, що вітаміни відіграють роль каталізаторів в організмі і беруть участь у синтезі деяких ферментів у клітині. Vit., які розчиняються у воді (В, С.Р) знаходяться в клітинному соці. Решта (розчинних в олії) міститься в цитоплазмі.
Vit. гр. В є: В1 (тіамін), В2 (рибофлавін), РР (нікотинова кислота, фолієва кислота, (Вс) і В12 (ціанокоболомін)
Vit. В1 - міститься в пивних і мінеральних дріжджах, зародках і зовнішніх оболонках насіння злаків: бобових, у гречаних і вівсяних крупах шипшині, білокачанній капусті, моркві, картоплі, зеленому горошку. Нестача Vit. В1 в організмі спричинює нервове захворювання бері-бері.
Vit.В2 - міститься в дріжджах, горосі, цибулі, в зародках пшениці, кукурудзі і ін. Його нестача в організмі призводить до дерматитів запалення язика і губ, послаблення зору.
Vit.РР (В5) У значних кількостях міститься в дріжджах, грибах, помідорах, картоплі, моркві, гречаній крупі, арахісі, кропиві, квасолі, шпинаті і ін. Його нестача приводить до захворювання на пелагру, що характеризується нервовим інтенсивним розладом, запаленням слизової оболонки рота і язика, полосами, появою плям на шкірі.
Фотієва кислота (Вс) міститься в дріжджах, листях шпинату, салату, зеленої цибулі, щавлю, петрушки, селери, в суницях. Нестача в організмі є причиною недокрів'я (анемії).
Vit.В12 В основному міститься в продуктах тваринного походження - печінці і ін. внутрішніх органах. Нестача спричинює порушення координації руху, шлунково-кишкових розладів, запальні процеси в ротовій порожнині, втрату апетиту.
Vit.С (аскорбінова кислота) дуже поширений рослинах. Найбільше його міститься у плодах шипшини, чорної смородини, червоного перцю, в корінні хрону, листках петрушки, щавлю, шпинату, салату, кропиви, капусти всіх видів, кабачках, порічках, кизилі, обліписі, помідорах, суницях. Vit.С підвищує імунітет, його нестача спричиняє захворювання цингою.
У клітинному соці містяться також токсини - дуже отруйні сполуки, що утворюються в процесі життєдіяльності рослин. Наприклад, токсин рицин знаходиться в насінні рицини, токсин робін - у корі білої акації. Тому, не знаючи рослин, не можна її не лише їсти, й жувати, бо це може призвести до отруєння і навіть смерті.
Фітонциди - рідкі або леткі сполуки, отруйні для бактерій, найпростіших, грибів, деяких видів вищих рослин, комах, молюсків, земноводних і не отруйні для людини.
Фітонциди притаманні лише насінним рослинам і проявляють вибіркову дію. Леткі Фітонциди мають велике значення при озелененні міст. Повітря яких наповнене не хвороботворними бактеріями. Фітонциди застосовують для лікування гнійних запальних процесів шкіри, карбункулів, стоматитів, опіків, використовують проти стафілококів, патогенних грибів, кишкової палички, дизентерії, бруцельозу.
Антибіотики - складні органічні сполуки, які утворюють в процесі життєдіяльності клітин нижчих організмів - бактерій (граміцидин), грибів (пеніцилін, аспергілін). Вони згубно діють на організми інших нижчих рослин, що дозволяє використовувати їх у медичній практиці.
Мінеральні речовини - потрапляють у клітину разом з водою. Це різні неорганічні сполуки. Деякі із елементів, що потрапляють у клітину, життєво необхідні рослині (Са, К, N, Р,Fе тощо) ін. не використовуються рослиною і залишаються в клітині.
Значення вакуоль важливе: вони формують внутрішнє водне середовище клітин, з їх допомогою відбувається регуляція водно-сольового обміну, підтримується тургорно-гідростатичний тим внутрішньо клітинної рідині, в них накопичуються запасні речовини, відкладаються кінцеві продукти обміну речовин.
Б) Клітинна оболонка. Наявність клітинної оболонки - характерна особливість рослинної клітини. Оболонка відділяє клітини і надає їм повної форми. Не мають клітинної оболонки лише статеві клітини - гомети, зооспори водоростей і ін. Більшу частина оболонки клітина отримує від материнської під час поділу (цитопінезу), меншу - добудовує самостійно внаслідок життєдіяльності протопласта за допомогою апарату Голоджі. Оболонка, яка утворюється при поділі клітини, називається первинною.
У період росту клітини її оболонка збільшу3ється і потовщується. Збільшення розмірів оболонки зумовлене тим, що нові її частинки (целюлоза) вводяться в проміжки між частинками, утвореними раніше. Такий спосіб росту називається упровадженням. Нові шари оболонки, що накладається на первинну, називаються вторинною оболонкою. Вона накладається на первинну нерівномірно, а таким чином, що в потовщеній оболонці залишаються тонкі, не потовщені місця. Їх називають парами Пори є прості і складні.
До простих належать прямі,косі, --подібні і розгалужені, до складних - облямовані і напівоблямовані.
Прямими називаються пори, якщо в суміжних клітинах вони знаходяться одна проти одної, а їх порові канали мають однаковий напрям, розміри і форму.
Прямі пори з видовженим поровим каналом називаються щилино-подібними, а з видовженими і розгалуженим канатом - розгалуженими.
Косими називаються пори, якщо в суміжних клітинах вони знаходяться одна проти одної, але їх порові канали мають різну форму, розміри. Форму, розміри.
Щілиноподібні, розгалужені і косі пори притаманні клітинам механічних тканин.
Облямовані пори характерні для провідних тканин (судин, трахеїд). На їх замикаючій перетинці спостерігається потовщення - торус, а внутрішні нашарування оболонки нависають над перетинкою з торусом, утв.порожнину - порову камеру. Якщо розглядати облямовані пори зверху, вони матимуть вигляд подвійного кільця.
Напівоблямовані пори сукупність простої і облямованої пор суміжних клітин.
До хімічного складу клітинної оболонки входять клітковина (С6Н10О5)n, напівклітковина, лептинові речовини.
Целюлоза формує структуру клітинної оболонки, структурними одиницями якої є фібрили.
Напівклітковина легше гідролізується з утворенням глюкози і галактози. Вона може відкладатись у вигляді запасної речовини в насінні і споживається зародком при проростанні.
Пектинові речовини за хімічним складом наближаються до напівклітковини. При відповідних умовах пектинові речовини можуть утворювати желе. У рослині вони зв'язують клітини в багатоклітинних організмах.
Вторинні зміни клітинної оболонки. До них належать: здерев'яніння, опробковіння, кутилізація, гумоз, ослизнення, хітинізація і мінералізація.
Здерев'яніння зумовлюються відкладанням плям в оболонці лігніну, завдяки якому, оболонки стають міцнішими, твердими, але менш еластичними, менш поглинають воду (деревина, кісточка вишні, шкаралупа горіха).
Опробковіння - просочування оболонки суберином. Опробковілі оболонки не змочуються водою, не пропускають воду і гази, протистоять гниттю. Клітини з такими оболонками швидко відмирають, їх протопласт руйнується, п порожнини заповнюються повітрям. Опробковілі клітини входять до складу вторинних покривних тканини - пери дерми і кірки.
Кутинізація - при кутинізації оболонки клітини просочуються соскоподібною речовиною - кутином. Звичайно кутином просочуються оболонки, які межують із зовнішнім середовищем, то характерне для епідерми. Кутинізація перешкоджає випаровуванню води і газообміну, але клітини залишаються живими, тому що просочується лише частина їх оболонки.
Ослизнення при ослизненні клітинна оболонка нічим не просочується. В ній відбувається внутршіньомолекулярні перегрупування, то веде до утворення слизу. Ослизнення сприяє проростанню насіння. Спостерігається у водоростей, насінні багатьох рослин (айва, кавун, огірки...)
Гумус - хворобливе перетворення клітковини з утворення камеді. Спостерігається при природному або штучному пошкодженні рослини, коли з ранки витікає слиз. Підсихаючи слиз утворює камедь.
Камеді належать до групи вуглеводів. Для рослин вони виконують захисну дію: вони затягують ранку, запобігаючи попаданню до неї бактерій і грибів.
Loading...

 
 

Цікаве