WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Рослинна клітина - Реферат

Рослинна клітина - Реферат

захищають хлорофіли від яскравого освітлення і від окислення киснем, що виділяється при фотосинтезі.
Хлоропласти мають різноманітні форми і різне забарвлення. Останнє залежить від пігментів каротиноїдів, які бувають жовті, оранжеві або червоні. Вони синтезуються рослинами, бактеріями і грибами. Найбільш поширеними каротиноїдами є каротини і ксантофіли. Каротиноїди частково відіграють роль додаткових фотосинтезуючих пігментів, а також виконують біологічну роль: яс асирове забарвлення пелюсток квіток приваблює комах-запильників, а дозрілих плодів - тварин і птахів, які поїдають плоди, розповсюджують їх насіння. Хромопласти - кінцевий етап у розвитку пластид. У них можуть перетворюватись лейкопласти і хлоропласти.
Хроматофори - пластиди водоростей. Вони мають різну форму: стрічки, закрученої стрічки, пластинки, кухля і ін. У хроматофорах можуть бути Дерлянти, Фнобіліни, які беруть участь у фотосинтезі. Вони поглинають енергію світла і переносять її до хлорофілу.
Види пластид: а) лейкопласти;
б) хлоропласти;
в) хломопласти;
г)хроматофори.
Ядро Нарівні з цитоплазмою ядро становить основну складову протопласта всіх еукаріотних клітин. При видаленні ядра в клітині порушуються життєві процеси і вона гине. Звичайно клітина містить одне ядро кулястої, яйцеподібної, рідше ін. форми. Зверху воно вирито подвійною оболонкою, що складається з двох лямбран з порами, через які проходить обмін речовин між ядром і цитоплазмою. Під оболонкою знаходиться нуклеоплазма (ядерний сік), в якій розміщені хроматин, одне або кілька ядерець і різні хімічні речовини.
Хроматин складається з витків ДНК зв'язних з пістонами.
Ядерце має кулясту форму. У ньому міститься 5% РНК і іде синтез рибосомної РНК, яка через пори в ядерній оболонці надходить у цитоплазму.
Ядро регулює всі життєві процеси клітини, несе в собі генетичну інформацію, що знаходиться в ДНК.
3. а) Вакуолі - порожнини в протопласті, заповнені розчином різних речовин, що відокремлені від цитоплазми одинарною мембраною - тонопластом. Вони притаманні еукаріотичним клітинам. Вакуолі утворюють ЕПС. У молодих клітин вакуолі невеликі, але їх багато.
По мірі старіння клітини вони збільшуються, зливаються і зрештою утворюють одну велику вакуолю, що займає 70-90% об'єму і центральне положення в клітині. Цитоплазма, ядро і ін. органоїди клітини відтискуються вакуолею до стінок клітинної оболонки і займають постійне положення. У вакуолях міститься клітинний сік, що являє собою водяний розчин різних органічних і неорганічних речовин з рН -2-5. Лише у невеликої кількості рослин рН лужна (огірки).
До складу клітинного складу входять. Вода (70-95%) азотисті та без азотисті органічні речовини, вітаміни, фітонциди, неорганічні сполуки тощо.
Азотисті органічні речовини представлені простими білками, а.к., алкалоїдами.
Прості білки - білки, що розчиняються у воді (альбуміни. В соляній кислоті (глобуліни), в розчинах лугів (лютеїни).
Амінокилости - продукти розпаду білків і також вважаються продуктами запасу. У багатьох рослин зустрічається така а.к, як аспарагін; препарати аспарагіну заспокійливо діють на роботу серця і стимулюють роботу серця.
Алкалоїди - складні органічні сполуки, до складу яких входять азот. Вони становлять рослинні основи із кислотами утворюють солі. Майже всі алкалоїди отруйні, і цим обумовлено отруйність рослини. У рослині може синтезуватись один, кілька або багато алкалоїдів. Наприклад у молочному соці маку міститься 22 алкалоїди, у тому числі морфін і кодеїн.
Без азотисті речовини представлені розчинними вуглеводами, Нептуновими речовинами, орган.к-ми, глікозитами, тощо.
Із вуглеводів - найголовніше в клітинному соці зустрічаються глюкоза, фруктоза, сахароза, які зумовлюють солодкий смак клітинного соку.
Глюкоза (виноградний цукор) С6Н12О6 моносахарид) звичайно виявляються в плодах рослин, у нектарі. В медицині використовують при захворюванні серця, печінки ін.
Фруктоза (плодовий цукор) пере даток в стиглих плодах.
Сахароза (тростинний цукор) - дисахарид С12Н22О11. Вона звичайна для коренеплодів цукрових буряків (до 26%), стебел цукрової тростини (до 20%), плодів кавунів, динь, тощо. Для рослин сахароза є продуктом харчування.
Інулін знаходиться в коренях (цикорій), бульбах (зелена груша) і становить для рослин продукт запасу. Використовують для заміни цукру при діабеті.
Пектинові речовини знаходяться в клітинному соці і в міжклітинній речовині, що склеює клітини. Багато їх міститься в плодах апельсинів, яблук, айви, слив і ін, в коренеплодах буряків, моркви, в бульбах топінамбура. Використовують в медицині для виведення з організму отруйних і радіоактивних речовин.
Органічні кислоти. Зумовлюють кислу реакцію клітинного соку. Найчастіше зустрічаються щавлева кислота, яка з'єднується з кальцієм і утворює нерозчинну у воді сіль оксалату кальцію. Вона утворюється як один із побічних продуктів дихання.
Яблучна кислота є найбільш розповсюдженою в різних плодах (яблука, горобина, вишня. Помідори, брусниця, журавлина) зумовлюючи їх кислуватий смак.
Лимонна кислота характерна для плодів лимона (6%), лимонника (10%), журавлини (3%).
Вишня -кислота переважає в плодах винограду (0,3%) і малини.
Бензойна кислота зустрічається в плодах брусниці (800,1%), журавлини. Для неї характерні консервуючі властивості, що зумовлює здатність цих плодів зберігатись як у натуральному так і в замоченому вигляді.
Органічні кислоти підтримують тугор клітини.
Глікозиди - складні органічні речовини, до складу яких входить глюкоза або ін. Цукор, зв'язаний по типу складних ефірів з несахаристими речовинами (аглюконами). Глікозиди, особливо серцеві - отруйні сполуки, які зумовлюють отруйність всієї рослини.
У медицині глікозити мають досить широке застосування. Наприклад, глікозиди таких рослин, як конвалія, наперстянка, горицвіт,застосовують при серцевих захворюваннях. Глікозид амигдалін під впливом ферменту емульсину розщеплюється на глюкозу, безолійний альдегід і дуже отруйну синильну кислоту. Він знаходиться в насінні гіркого мигдалю, тому не насіння не можна використовувати як їжу, бо кілька насінин можуть спричинити сильне отруєння. Амигдалін є також у насіннях сливи, вишні, абрикоса, персика, яблуні, груші, але в невеликих кількостях, то обумовлює їх гіркуватий смак.
Гіркоти - речовини глікозидної природи, вони характерні для полину, золототисячника, тирличу. Гіркоти використовують для поліпшення апетиту і покращення травлення.
Таніди (або дубильні реч.) Особливістю їх є в'яжучий смак, кисла р-а, здатність осаджувати більше і алкалоїди. Таніди містяться в значних кількостях в усіх органах і частинах рослин. Наприклад, у дубових голок їх вміст досягає 75%, у корі дуба - 20%, верби - 13%. Вміст дубильних речовин у плодах під час їх зберігання, достигання, а також внаслідок дії низьких tо знижується. У медицині мають широке застосування. І використовують як в'яжучий засіб при запаленні слизових оболонок, шлункових маткових кровотеч ін.
Пігменти - безбарвні розчинні речовини. Найпоширенішими рослинними пігментами є антоціани і флавони. Вони знаходяться в пелюстках квіток, у листках, стеблах, плодах і насінні. Антоціани органічні сполуки, здебільшого феномені глікозиди. Їх забарвлення залежить від реакції клітинного соку. Якщо останній має кислу реакцію, актоціани набувають червоного кольору різних відтінків, при нейтральній реакції - фіолетового, а при лужній - синього або блакитного. У рослинах реакція клітинного соку може змінюватися, а тому і забарвлення рослин також змінюється. Наприклад: у медунки на початку цвітіння пелюстки квіточок червоні, з часом їх забарвлення змінюється на фіолетове, а в кінці цвітіння вони синіють. Флавон - пігмент жовтого чи оранжевого кольору. Звичайно на нього багато пелюстки жовтих жоржин, маку, жовті і оранжеві плоди мандаринів, лимонів, апельсинів.
Пігменти відіграють велику біологічні роль. Забарвлюючи квітки, вони приваблюють комах і таким чином сприяють перехресному запиленню. Антоціани вбирають сонячне
Loading...

 
 

Цікаве