WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Характеристика вегетаційних станів у залежності від пір року - Реферат

Характеристика вегетаційних станів у залежності від пір року - Реферат

вилазять наверх. У відлигу на снігу часто з'являються маленькі безкрилі комахи, які не повзають, а стрибають. їх називають сніговими блохами. Живуть вони під снігом і живляться перегнилими частинами рослин.
У підводному царстві взимку тихо. Риби живуть біля дна, де завжди зберігається стала температура - не нижча від +4 °С. Маса води найбільша при цій же температурі. Більш холодна або тепла вода має меншу масу і спливає над шаром, температура якого +4 °С. У такій воді риби звичайно зимують, але при цьому часом виникає загроза їх життю від нестачі кисню. Крига, що вкриває товстим шаром поверхню ставків і річок, заважає при-пливу й розчиненню вільного кисню у воді, внаслідок чого трапляється замор риби. Рятуючи риб від замору, у льоду прорубують ополонки, вставляють у них снопи з очерету, соломи, щоб сприяти поповненню кисню. В Україні є риби, що у люті морози почувають себе чудово. Так, минь взимку відкладає ікру.
Земноводні і плазуни взимку перебувають у стані заціпеніння. У земляних нірках, де вони ховаються, температура не зазнає різких коливань і не буває набагато нижча від 0°С.
Зимівля птахів пов'язана з труднощами добування необхідної і більшої проти літа кількості поживи. Це зумовлюється як зменшенням кількості їжі (зникнення багатьох комах, обсипання насіння, ягід), так і меншою можливістю добути її у зв'язку із зменшенням світлової частини доби, наявністю снігового покриву, замерзанням більшості водойм.
Деякі з наших зимуючих птахів (горобці, галки, ворони, граки) тримаються поблизу житла людей і живляться різними відходами. У холодні дні вони сидять, настовбурчивши пір'я, а у відлигу купаються, влаштовують бійки.
Зерноїдні лісові птахи (снігурі, омелюхи) взимку блукають у пошуках корму. Омелюхи взимку живляться виключно ягодами, які ковтають цілими. М'якуш ягід перетравлюється в шлунку, а кісточки птах викидає. Заносячи на значну відстань насіння, омелюхи сприяють поширенню багатьох порід ягідних дерев і кущів.
Зовсім інакше їдять ягоди горобини снігурі. Вони викидають м'якуш, а споживають кісточки. За залишками ягід можна впізнати, хто гостював на горобині.
Озброєні міцним дзьобом дятли добувають комах з-під кори або довбають ялинові чи соснові шишки. На пеньку або в розгалуженні гілок дятел влаштовує "кузню", в якій закріплює шишки.
Роздовбуючи їх, він виймає насіння, яким живиться. Часто біля "кузні" дятла підгодовуються дрібні пташки - синиці, чечітки.
Осілі птахи - тетеруки, глухарі, куріпки - взимку переміщуються по угіддях.
Шишкарі взимку виводять пташенят. Така особливість пов'язана з тим, що у зимовий час вони не мають нестачі в кормі - насінні хвойних дерев. А навесні, коли вилітають молоді пташенята, насіння легко добувати з шишок, які розкриваються.
Взимку під час ожеледі маленьким пташкам важко добути корм і вони часто гинуть від голоду і холоду. Великі птахи - тетеруки, куріпки інколи стають жертвами сніжного полону. Ховаючись від холоду, вони зариваються на ніч у сніг. Якщо утворюється міцний наст, вони не можуть вибратися з-під нього й знесилені гинуть.
Багато звірів узимку ведуть діяльний спосіб життя. У сніговій товщі роблять численні галереї миші. Тут вони ховаються від морозу й пернатих хижаків. До молодих сходів озимини добираються полівки. Ці гризуни так добре почувають себе взимку, що у товщі снігу споруджують теплі гнізда.
Хоч як затишно у снігових нірках, однак і тут гризунам загрожують вороги. У сніжних галереях переслідує мишей, полівок хижа ласка. Вздовж річок і річечок полює на гризунів горностай. Маленькі землерийки забираються у підсніжні кубла полівок, у стіжки сіна й нападають на мишей, які часом у 2-3 рази більші за них. Гризуни, що мешкають у товщі снігу, дуже бояться холоду. Коли їм доводиться, рятуючись від переслідування, морозного дня вибігти на відкрите повітря, вони швидко гинуть.
Білки у великий мороз майже не залишають своїх гнізд, коли ж морози невеликі - вони активно рухаються, відшукують свої запаси - горіхи, жолуді, насіння хвойних.
Лисиця, вбравшись узимку в пухнасте руде хутро, виходить ввечері на полювання, добуваючи найчастіше дрібних гризунів --мишей і полівок, але при нагоді не обминає птахів і зайців. Своїми досконалими органами чуття лисиця добре відчуває під снігом мишу і, миттю зарившись у сніг, добуває собі поживу.
Голодні вовчі зграї блукають полями, заходять у села, щоб поживитися худобою або свійською птицею. Наприкінці січня у вовків починаються шлюбні ігри. У ведмедиці у барлозі народжуються малята.
У листяних лісах взимку трапляються лосі, козулі, дикі кабани. Від морозів їх захищає густе хутро і запас жиру. Живляться вони здебільшого гілками дерев - осик, травою. Дикі кабани добувають з-під снігу бульби, кореневища, жолуді.
Зимовий сезон можна розділити на три періоди. Перший період (безсніжний) - початок зими- настає від моменту остаточного замерзання водойм до встановлення постійного снігового покриву. Другий період ("справжня зима) триває до початку танення снігу на сонці. Третій період (передвесняний) триває до появи перших проталин.
Взимку на полях, у лісах і на луках життя рослин завмирає до весни. Проте рослини добре підготувалися до-зими: під корою дерев і чагарників є міцний корковий шар, який уберігає їх від випаровуваннями коливання температури, маленькі бруньки сховані під товстими лусочками, опало листя.
За способами перезимівлі можна виділити кілька груп рослин: дерева й чагарники, у яких бруньки знаходяться зверху і надійно захищені, чагарники й напівчагарники, в яких бруньки знаходяться на приземних частинах, які захищає сніг; багаторічні травині рослини, в яких бруньки,, зимують під сніговим покривом; трав'яні рослини, в яких бруньки знаходиться на кореневищах коренях, бульках; однорічні рослини, в яких перезимовує тільки, насіння,
У водних рослин зберігаються або тільки підземні органи г (кореневища, цибулини, бульби), або зимуючі бруньки, які відокремлюються від рослини і занурюються на дно, а навесні спливають.
Вічнозелені рослини перезимовують разом із стеблом, листками й плодами (журавлина, брусниця).
Усі зимуючі бруньки - надземні або підземні - восени поринають у глибокий спокій, з якого вивести їх дуже важко. З настанням справжньої зими осінній спокій змінюється змушеним ;зимовим. Здатність насіння і бруньок впадати в передзимовий глибокий спокій допомагає їм нормально перенести зимові холоди.
Зимові гілки тільки на перший погляд здаються однаковими. Якщо придивитись уважніше, вони всі різні. У бруслини гілки зеленого кольору, черемухи - блискучо-коричневого, горобини - білувато-сірого, калини -жовтуватого. Багато гілок мають специфічні ознаки: колючки в .шипшини й глоду, вузлуваті тільки дуба з дрібними бруньками, кострубаті гілки яблунь з бруньками-плодушками на зморщених ніжках. Можна навчитися розріз-няти дерева взимку за силуетами.
Розглянуті сезонні зміни рослинності середньої смуги можуть (бути орієнтиром для проведення спостережень у природі. Тривалість періодів у різні роки різна, тому можна лише гадати про те, наскільки одні явища запізнюються, а інші йдуть швидше. Взимку явища природи одноманітні, тому періоди більш тривалі, зате навесні і влітку природа швидко змінює свій зовнішній вигляд, на зміну одним явищам приходять інші, тому періоди коротші.
Loading...

 
 

Цікаве