WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Вплив внутрішніх факторів на ріст рослин - Реферат

Вплив внутрішніх факторів на ріст рослин - Реферат

впливом зовнішніх факторів, які протягом року зазнають значних змін (температура, вологість, тривалість дня тощо). Крім того, існує ще добова періодичність.
Період спокою відіграє важливу роль у розвитку різних рослин і проявляється неоднаково. Багато тропічних дерев та кущів за рік мають по кілька періодів росту. Рослини чаю, наприклад, мають 4-5 таких періодів росту. А. Клінгер (1899) зазначав, що дерево Eugenia bambos, яке росте у тропіках, плодоносить на рік 3-4 рази. При цьому одна половина його густо вкрита листками і квітками, а друга - позбавлена листків та вкрита плодами. Через деякий час роль обох половин змінюється.
В зв'язку з цим Г. Клебс (1915) висловив припущення, що період спокою у тропічних рослин може зумовлюватись тимчасовою нестачею мінеральних речовин. Проте це не основна причина, бо періодичність спостерігається у сіянців навіть тоді, коли вони мають достатню кількість поживних речовин. Так, у деяких рослин (лимонів, апельсинів, какао та інших тропічних і субтропічних рослин і деяких рослин помірного поясу), що вирощуються в оранжереях або вегетаційних будинках з достатньою кількістю води і мінеральних речовин, сіянці і окремі пагони ростуть певний час, потім ріст їх припиняється і через деякий час знову відновлюється. Таке спостерігається 3-4 рази протягом сезону. Тепер вважають, що під час росту рослин накопичуються певні речовини - інгібітори росту- або рослини потребують якихось речовин, потрібних для їх росту.
Деякі дерева помірного клімату ростуть не безперервно, а мають досить чітко виражених 2-3 періоди росту з настанням періоду спокою між ними. Цей період називають тимчасовим, літнім, або періодом інертності. Він продовжується від кількох днів до кількох тижнів. Другий період спокою, що настає восени, називають постійним або органічним періодом спокою. Він триває досить довго, доти, поки рослина не зазнає впливу низької температури протягом 1-2 місяців або не буде вжито спеціальних заходів, що переривають цей період спокою.
Період органічного спокою настає не тільки при несприятливих погодних умовах. Наприклад, якщо яблуні перенести з помірних широт у південні, де температура підвищена, опадання листків і період спокою все-таки матиме місце. Тривалість росту тільки частково пов'язана з факторами середовища, але частіше пояснюється спадковими особливостями рослин.
Деякі тропічні рослини ростуть з невеликими перервами протягом року, а рослини холодного клімату не більш як 2 місяці. Навіть тоді, коли кліматичні умови сприяють росту, гілки дерев ростуть всього кілька тижнів. У деяких деревних порід (ясен білий, бук, дуб червоний, сосни - смолиста, Веймутова, звичайна і Банкса) приріст у висоту за один місяць становить 90% загального річного приросту. У інших деревних порід (осика, граб, береза паперова і тюльпанне дерево) ріст починається повільно і так триває 3-4 тижні, потім активізується і через 60 днів активного росту досягає 90% річного приросту. Навіть у різних сортів одного виду, наприклад у яблуні, ріст триває неоднаково довго. У одних сортів пагони швидше досягають свого максимального розміру, у інших - пізніше, хоч розмір їх буде приблизно однаковий. Дослідження, проведені в Науково-дослідному інституті садівництва НДР в Пільнітці (Дрезден) показали, що перші сорти будуть більш урожайними. Це пояснюється тим, що у більшої листкової поверхні фотосинтез відбувається протягом тривалішого часу.
Звідси можна зробити такий висновок: у більшості деревних порід ріст починається на початку весни, коли температура досягає певної величини, але припиняється у різний час і причому задовго до настання тієї температури, при якій ріст не може відбуватись. На ріст дерев впливає також вік: як правило, молоді сіянці ростуть довше, ніж дорослі дерева. Ріст сіянців розпочинається також раніше, ніж у дорослих дерев (тут, напевне, основну роль відіграє вища температура повітря навколо сіянців). Пагони на пнях зрізаних дерев ростуть швидше і мають вдвоє довший період росту, ніж сіянці. Швидкість і тривалість росту неоднакові навіть у різних гілок однієї рослини. Головний пагін у більшості рослин починає рости раніше і росте довше, ніж бічні пагони, а гілки, розташовані біля верхівки дерева, починають рости часто раніше і ростуть довше, ніж нижні. Період спокою у гілок верхніх ярусів крони дерева яблуні і груші більш тривалий, порівняно з нижніми. Якщо зрізати гілки з перших днів грудня і до середини квітня і тримати їх у воді, то процент бруньок, що розпустились у гілок нижніх ярусів крони більший і лише в гілок, зрізаних в квітні, він однаковий. Ріст стовбура дерев по діаметру розпочинається пізніше і триває довше, ніж ріст у висоту. Загальна тривалість росту стовбура дерева по діаметру більша, ніж тривалість росту пагонів.
П. О. Генкель та Є. 3. Окніна (1945-1968) створили концепцію про глибокий спокій як процес відособлення протоплазми. За їхніми уявленнями, при підготовці рослин до зими, спочатку в них нагромаджуються запасні поживні речовини, припиняється ріст і знижується інтенсивність фізіологічних процесів. Обмін речовин змінюється в бік нагромадженняжирів і ліпоїдів, при зменшенні температури нижче нуля, плазмодесми відокремлюються і цитоплазма відокремлюється від оболонки. Місце цитоплазми в більшій частині простору в оболонках, очевидно, займають вода і фосфатиди.
П. О. Генкель та Є. 3. Окніна (1964) розрізняють три фази спокою: 1)органічний спокій, пов'язаний із змінами у білковому, і нуклеїновому обміні; 2)глибокий спокій, що характеризується відособленням протоплазми і відокремленням плазмодесм; 3)вимушений спокій, коли відособлення закінчується і протоплазматичний зв'язок між клітинами частково відновлюється.
Однак не в усіх тканинах рослин, які замерзають, протоплазма відособлюється. Там, де це явище спостерігається, ступінь його може бути неоднаковим. Рослини впадають у стан спокою не лише в осінньо-зимовий період, а й влітку під час посухи та сильного засолення ґрунту. При цьому спостерігається подібне відособлення протоплазми.
Переривання органічного спокою має велике практичне значення і застосовується при так званій вигонці рослин, коли квіти (троянди, азалії, бузок тощо) вирощують в оранжереях взимку. Раніше з цією метою використовували теплі (37-39° на 9-12 год.) ванни. Тепер найчастіше застосовують етилен-хлоргідрин - С1СН2 - СН2ОН (6,7 см3/100 л об'єму повітря протягом 24 год). Етиленхлоргідрин застосовують також для виведення з стану спокою бульб картоплі (40 см3/і л води протягом 5-30 хв), особливо при літньому висаджуванні картоплі (при цьому застосовують також тіосечовину, гібереліни, солі роданистоводневої кислоти, бромистий етил, дихлоретилен, три-хлоретилен та ксантогенати лужних металів).
Вегіс (1932) проводив досліди з виведення із стану спокою зимових бруньок Hydrocharis за допомогою теплих ванн різної температури і встановив незвичайно високий температурний коефіцієнт. Подібні коефіцієнти виявлено у пагонів різних деревних порід та при ранній вигонці зимових бруньок ін. рослин. Такі високі коефіцієнти характерні лише для теплової денатурації білків і розчинення жирів. На основі цього автор дійшов висновку, що причиною ранньої вигонки слід вважати розчинення ліпоїдів клітини і саме теплі ванни сприяють розчиненню фосфатидного шару, що покриває цитоплазму клітини.
Хрістіансен і Тіман (1950) встановили, що індолілоцтова кислота прискорює розпад жирів та засвоєння органічних кислот. Інгібітори - йодацетат, арсеніти, Nа-флюорид діють цілком протилежно: вуглеводи і продукти їх розпаду перетворюються в жири або ліпоїди. На підставі дослідів Вегіс (1955) припустив, що швидка вигонка бруньок спокою внаслідок обробки їх ІОК відбувається в результаті прискореної дії IOК на розпушування поверхні ліпоїдного шару цитоплазми внаслідок окислювального розпаду ліпоїдів. Таким чином, знову відновлюється нормальна проникність для води, кисню і поживних речовин.
Loading...

 
 

Цікаве