WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Вплив внутрішніх факторів на ріст рослин - Реферат

Вплив внутрішніх факторів на ріст рослин - Реферат

пазушної бруньки, а затемнена - ні, так само як і при відрізуванні. Під дією краплі розчину 2-метил-4-хлорфеноксиоцтової кислоти, нанесеної на верхівку збереженої сім'ядолі, ріст бруньки в її пазусі гальмується. Посилений ріст бруньки в пазусі ампутованої сім'ядолі, спостерігається при культивуванні піддослідних рослин у червоному світлі, а також при позбавленні піддослідних рослин корінців, або інакше: сім'ядоля рослин з коренями стимулює ріст своєї бруньки, а без коренів - гальмує її ріст. Дальшими дослідженнями доведено, що гальмівний вплив сім'ядоль пов'язаний з відносним збільшенням у рослинах цукрів, а їх стимулюючий вплив - з відносним переважанням у них амінокислот, що утворюються в коренях.
Гальмівний вплив листків на розвиток своєї бруньки, аналогічний до впливу сім'ядоль у гороха, спостерігав Достал у Деяких рослин з супротивним листорозташуванням. На ізольованих частинах стебел, позбавлених одного листка, брунька в його пазусі проростає звичайно сильніше, ніж у протилежного залишеного листка. Іноді й у цілої рослини досить видалити один листок, щоб в його пазусі брунька росла сильніше.
Подібно до сім'ядоль гороху та асимілюючих листків деяких інших рослин діють і запасні органи. Якщо весною, на початку росту стебла ранника (Scrophularia nodosa), видалити поздовжнім розрізом одну половину бульби або залишити бульбу цілою, але видалити з одного боку корені, то можна спостерігати на ростучому стеблі листки більших розмірів з боку, де корені залишені або з видаленою половиною бульби. Якщо поставити такий самий дослід, але ампутувати головну бруньку, швидше проростають бруньки з боку, де корені залишені або з видаленою половиною бульби. При цьому затримується ріст бруньок з протилежного боку. Якщо на молодому, що ще росте, стеблі ранника залишити лише один листок і видалити всі інші, то спостерігається ріст бічних бруньок, який очевидно, не гальмує вплив термінальної бруньки. Пізніше ріст бруньок, розташованих під залишеним листком, затримується, а бруньки на протилежному боці ростуть швидше, тоді як бруньки, розташовані над залишеним листком, ростуть сильніше, ніж на протилежному боці. Отже, кожний ростучий на стеблі листок у базипетальному напрямі гальмує, а в акропетальному стимулює ріст пазушних бруньок. Цікавий ще один дослід з живцюванням ранника. На живцях із залишеним одним листком спостерігається неоднакова реакція залежно від того, який був листок - нижній, середній чи верхній. У живця з нижнім, старим листком гальмується ріст своєї пазушної бруньки і утворюються корінці з боку, де розташований листок. У живця з середнім листком, який закінчив ріст, гальмується лише ріст своєї бруньки, а кoрінці не утворюються. У живців з верхнім, молодим листком стимулюється як ріст свого меживузля, так і своєї пазушної бруньки і утворюються корінці з боку, де розташований листок.
Це саме спостерігається у Bryopohyllum crenatum. Якщо видалити одну ще дуже молоду пару листків, то на нижньому вузлі будуть рости пазушні пагони і значно збільшаться листкові пластинки. На вузлі з видаленими листками бруньки не збільшуються, тому що вони ще недостатньо ембріонально розвинені. У цих рослин на листках,, розташованих посередині, на які впливають стимулююче нижні і гальмуюче верхні листки, збільшуються по краях листової пластинки так звані виводкові бруньки.
Різні приклади кореляції вивчені Р. Досталем також при утворенні квіток та бульб у ряду вищих рослин, та у неклітинної морської водорості Caulerpa prolifera.
В. Луміс (1953) розрізняє такі типи кореляцій росту: живильні, конкурентні, компенсаційні, стимуляційні і пригнічуючі.
Вегетативний ріст та генеративний розвиток рослин мають різне співвідношення. При надмірному розвитку вегетативних органів не завжди максимально розвиваються генеративні органи. Іноді різні вегетативні органи рослини ростуть неоднаково, наприклад, значно росте гичка чи бадилля у буряків або картоплі внаслідок недостатнього розвитку коренеплодів чи бульб. Так може мати місце так звана компенсація. В цьому випадку, щоб стимулювати ріст бульб, треба послабити ріст стебла. Для цього в практиці застосовують так зване тренування, коли стебло пригинають спеціальними катками до землі.
Досить поширеною серед внутрішніх факторів росту рослин є регенерація (від лат. regeratio - відродження, відновлення), яка полягає у відновленні рослиною втрачених або виснажених частин, наприклад, при механічних пошкодженнях рослин рани заростають. Розрізняють різні способи регенерації. Найчастіше у рослин відбувається так звана реституція, коли замість втрачених органів на тому самому місці утворюються такі самі за формою і функцією нові органи. Наприклад, морські сифонові водорості відновлюють відрізану верхівку на тому самому місці новим "стебельцем" і через кілька днів нову рослину не можна відрізнити від старої. Папоротеподібні і вищі рослини можуть відновлювати так лише молоді ембріональні клітини. Корені, як це показали дослідження Б. Нємеца (1934) з кінськими бобами, можуть відновлюватись лише тоді, коли відрізати 0,5-0,75 мм, а якщо більше, то утворюється калюс і формується нова точка росту.
Як правило, при реституції утворюється той самий орган, але іноді може утворюватись й інший - гетероморфоз
У Bryopsis muscosa в звичайних умовах відновлюється та частина, яка була відрізана. Якщо ж відрізати ризоїдальну частину і місце зрізу добре освітити, то утворюється не ризоїдальна, а пір'їста частина. Замість відрізаної пір'їстої частини в темряві утворюється ризоїдальна. Якщо відрізати обидві частини від стебельця, то при інтенсивному освітленні з обох боків утворюються пір'їсті частини. У деяких рослин легко відновлюються корені , а листки погано, у інших , навпаки, легко відновлюються листки, а корені погано.
Розрізняють ще так звану регенерацію у вузькому розумінні слова, коли перед утворенням нових органів виникає калюс, у якому раніше чи пізніше утворюється камбій, що ендогенно дає нові органи (стебельце і корені). При цьому ніколи не утворюються листки, перед утвореннямяких виникає стеблова точка росту. Регенерація спостерігається у більшості трав'яних рослин і дерев; немає її лише у хвойних рослин.
З різних типів регенерації розрізняють ще так звану репродукцію, коли замість втрачених частин виростають уже існуючі органи, ріст яких був корелятивно затриманий. Так, зокрема, розселяються найзлісніші бур'яни: пирій, осот, хвощ та ін.
В фізіології рослин важливою є також експлантація
Експлантацією називають культуру клітин, тканин або органів окремо від рослини в стерильних культурах при умовах, створених спеціально з певною метою. Основоположниками цього методу вважають Ф. Уайта і Р. Горте. В Україні в цьому напрямі провадяться дослідження в багатьох лабораторіях, в тому числі і в Інституті ботаніки ім. М. Г. Холодного у Києві та ін.
В результаті проведених численних досліджень з'ясовано, що для того щоб неорганізовану тканину калюсу спонукати до закладання первинних пагонів, необхідно в її клітинах змістити рівновагу між нуклеїновим і ауксиновим обміном до синтезу нуклеїнових кислот і білків. Це здійснюється за допомогою нуклеотидів, РНК, амінокислот і кінетину, які додають до середовища, а також послабленням ауксинового обміну, наприклад, за допомогою ауксиноксидази.
Бруньки, які утворюються в цих умовах з тканин калюсу, впадають у період спокою. Для того щоб спонукати їх далі розвиватися і рости, треба різко змінити співвідношення між нуклеїновим і ауксиновим обміном в бік ауксинів. У цих умовах сплячі бруньки починають рости і з часом перетворюються в нову рослину. Так, зокрема Р. Г. Бутенко виростила моркву.
З інших внутрішніх факторів, що впливають на ріст рослин, слід назвати періодичність. У однорічних і багаторічних трав'яних рослин, а також у багаторічних деревних рослин періодичність росту добре помітна тоді, коли вони інтенсивно вегетують або перебувають у стані спокою. Це пояснюється
Loading...

 
 

Цікаве