WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Тропічні рослини (їстівні) (пошукова робота) - Реферат

Тропічні рослини (їстівні) (пошукова робота) - Реферат

висоті 1500-3000 м над рівнем моря. Його плоди, 10-15 см завдовжки, споживають вареними.
Динне дерево кундинамарське, або хамбуру, зустрічається на півночі Південної Америки в Андах. Зростає воно на висоті 1800-3000 м над рівнем моря. Це невисоке дерево з пальчастороздільними, знизу сизуватими, до 40 см завдовжки листками і дрібними зеленкуватими квітками, зібраними у суцвіття, що розвиваються прямо на стовбурі. Плоди гранчасті, гострокінцеві, яскраво-оранжеві, зовні схожі на плоди какао, до 10 см завдовжки. Дерево широко культивується у тропіках заради смачних, з тонким ароматом плодів, які споживають вареними.
Та найбільш цінним і поширеним є динне дерево звичайне, за яким і закріпилася назва "папайя". Воно було відомо майя і ацтекам, його здавна культивують в усій тропічній Америці. У Полінезію папайя попала, можливо, ще до Колумба. У XVI ст. вона з'явилася на Сході, де знайшла свою другу батьківщину.
Більшість вчених вважають, що папайя має гібридне походження. Проте дехто з дослідників доводить, що папайя зрідка зустрічається в дикому стані на узліссях лісів у північній частині Аргентини.
Головними центрами культури папайї являються Великі Антильські острови,
Шрі-Ланка, Індія, Малайзія, Гавайські острови, Мексика, Бразилія, Індонезія, Таїті, Ямайка.
Промислові плантації папайї, що дають високоякісні плоди, закладають у тропіках не вище 1000 м над рівнем моря. Динне дерево за своєю природою надзвичайно ніжне і тому погано росте там, де ночі бувають вогкі та прохолодні. Воно гине не лише від морозу, а навіть від низьких позитивних температур. До ґрунтів ця рослина невибаглива, але не витримує болотних і надмірно сухих ґрунтів.
Х. Авокадо
Звичай прикрашати лавровим вінком людей, що відзначилися в різних сферах людської діяльності, дістався сучасному людству від древніх еллінів, у яких лавр був присвячений Аполлону - богу мудрості, покровителю мистецтв. Листя лавра благородного (Laurus nobilis ) здавна широко відоме як прянощі, його застосовують при виготовленні м'ясних та рибних консервів та для інших цілей.
А от родича лавра благородного мексіканське вічнозелене дерево персею американську (Реrsеа аmеrісаnа), що також належить до родини лаврових (Lauraceае), мало хто знає. А між тим персея відома з глибокої давнини: при розкопках усипальниці фараона Рамзеса II, що правив Єгиптом близько 3000 років тому, знайдено ритуальні гірлянди з листків персеї.
Рід персея (Реrsеа) включає 50 видів рослин, поширених переважно в тропічних і субтропічних країнах Америки та на Канарських островах. Цей рід представ-лений в основному деревами і лише зрідка кущами. Листки у персеї прості, чергові, більш-менш шкірясті. Квітки дзвоникуватої форми, двостатеві, з простою оцвітиною, 8-12 тичинок розміщені у 3-4 колах, є стамінодії (редуковані тичинки), пиляки відкриваються клапанами. Плід - однонасінна ягода грушовидної або круглястої форми.
Найцікавішим і широко розповсюдженим видом є персея американська, дерево авокадо або, як ще кажуть, алігаторова груша, що в дикому стані зустрічається у Мексіці, Центральній та Південній Америці до Південного Перу.
Росте авокадо у лісах на схилах гір, у вологих районах з рівномірним розподіленням опадів, головним чином на висоті від 600 до 1500-1800 м над рівнем моря. У Гватемалі воно іноді підіймається до висоти 2400- 2700 м і росте у дубово-соснових лісах разом з лузітанським кипарисом (Сuprеssus lusitаnіса). Авокадо тіньовитривале, але гине на надмірно зволожених грунтах.
Авокадо - високе дерево, до 20-30 м заввишки, з довгастими або еліптичними, 10-12 см завдовжки і З-10 см завширшки, темно-зеленими, наче лакованими, листками. Суцвіття розташовані у пазухах листків.
Плоди авокадо дуже оригінальні і варіюють за своєю формою, розмірами та кольором. Форма їх найчастіше буває грушовидною, яйцевидною або сферичною, завдовжки 7-20 см, а колір - зелений, каштановий, пурпурний, пурпурно-чорний і навіть фіолетовий. Важать вони залежно від сорту 50-600 г. Жовтувато-зелений м'якуш плодів має маслянисту консистенцію.
Плоди авокадо надзвичайно цінні, високохарчові, дієтичні та лікувальні за своїми властивостями. Вони складаються з 60-70% води, 5-10% вуглеводів, 10-30% жирів, які засвоюються організмом людини так само, як і вершкове масло, і 1,2-1,8% протеїну. В них є вітаміни В, В2, С, Е, РР, К і Н, а також провітамін А. У складі зольних речовин міститься 14 елементів, серед них калій, натрій, фосфор, залізо та кальцій, необхідні для організму людини.
100 г плодів авокадо еквівалентно 218 калоріям. Ці плоди перевищують за калорійністю у 2 рази нежирне м'ясо, калорійніші за яйця, але поступаються перед рисом та пшеничним хлібом.
Плоди авокадо відрізняються від усіх знайомих нам овочів та фруктів. У них, як вже зазначалось, незвично багато жирів, білків, різних мінеральних солей, є великий набір вітамінів, проте мало цукру, тому вони дуже корисні для діабетиків. А деякі спеціалісти взагалі додержуються думки, що плоди авокадо можуть замінити людині всю їжу і людина зможе нормально існувати, якщо вона їстиме лише ці плоди та питиме воду. За своїмхімічним складом плоди авокадо скоріше овочі, ніж фрукти. їх вживають в їжу сирими, приправляючи такими гострими спеціями, як перець, оцет тощо. Найчастіше з плодів авокадо роблять салат або використовують як приправу у вигляді пюре, іноді готують супи. Застосовують їх також для приготування різних сортів морозива. Авокадова олія цінується як високоякісна приправа для салатів. Вона використовується в косметиці та медицині, зокрема з неї виготовляють різні мазі, якими лікують опіки та різні захворювання шкіри. Невелику кількість її одержують в основному з дикорослих дерев або з понівечених плодів культурних сортів рослини. Листки, гілки та шкірку плодів рекомендують вживати при шлункових захворюваннях, а плоди - при катарах шлунка та для зниження кров'яного тиску.
Авокадо розводять вирощуванням прищеплених саджанців у розсадниках з наступною висадкою їх на плантації. Рослини розташовують на відстані 6-8 м одна від одної так, щоб на одному гектарі було 200-300 дерев авокадо. Одне дерево дає за сезон понад 100 плодів. Різні сорти авокадо мають різну шкірку плодів, яка найчастіше буває тонша за 1 мм. Сорти, які дозрівають влітку та восени, мають тоншу шкірку, а в тих, що дозрівають взимку та весною, вона буває трохи дерев'янистою.
Аборигени Центральної Америки та Вест-Індії задовго до відкриття Америки протягом багатьох століть вирощували авокадо. Було відомо понад 500 сортів трьох географічних рас: мексиканської, гватемальської, вест-індської. У Мексиці, Центральній та частково Південній Америці плоди авокадо є одним із найпоширеніших харчових продуктів.
Велика увага культурі авокадо поза межами її ареалу приділяється в США, особливо у Каліфорнії та Флориді. В посушливих районах ця культура потребує зрошення.
Авокадо досить добре пристосувалося до континентального клімату Мексики, і тому це дерево може переносити незначні зниження температури. І все-таки морозостійкість його незначна - така, як у апельсина та лимона. У Західному Закавказзі в районі Зеленого Мису, Сухумі, Гагри та Сочі вирощують персею дрімісолисту (Реrsеа drymifoliа), яка є древньою мексиканською
Loading...

 
 

Цікаве