WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Тропічні рослини (їстівні) (пошукова робота) - Реферат

Тропічні рослини (їстівні) (пошукова робота) - Реферат

довгих гілках-плодоніжках звисають численні плоди, що мають форму дині або якогось величезного товстого, по 3-4 кг кожен, жовтувато-зеленого огірка. Зовні вони густо вкриті короткими волосками, мов замшею, всередині трохи волокнисті, соковиті, кисло-солодкі. Ними ласують мавпи, звідки й умовна назва плода - "мавп'ячий хліб". А на-укова назва дерева, на якому вони розвиваються,- баобаб, або адансонія пальчаста (Аdansonia digitata ), з тропічної родини дводольних рослин, близької до наших мальвових,- родини бомбаксових (Воmbасеае). Ця родина об'єднує понад 140 видів, що належать до 22 родів тропічної флори. Серед них, крім баобаба, харчове плодове дерево дуріан (Durio zibethinus), бавовняне, або шерстяне, дерево-сейба (Сеіba реntandra) та ін.
До роду адансонія, крім баобаба, входить ще 9 інших тропічних видів, поширених в Африці, Північній Австралії, на Мадагаскарі, але ті не досягають таких великих розмірів.
Уявіть собі безкраї трав'янисті простори, подібні до наших степів, з розкиданими деревами справжніх акацій, в яких крона має вигляд величезної парасольки (звідси і назва - "зонтиковидні акації"), пальм, деякими чагарниками. А серед них - поодинокі дерева-велетні. Такий вигляд має африканська савана. Зупинишся біля баобаба і здається, що то не одне дерево, а цілий дім перед очима. Висота його не така вже й велика- 18-25 м, але стовбур у нижній частині дуже товстий - до 40-45 м в окружності. Це одне з найтовстіших і найдовговічніших дерев у світі.
Ботанік М. Адансон, на честь якого названо рід адансонія, знайшов 1794 р. у Сенегалі (західній частині Африки) дерево баобаба, що мало у діаметрі 9 м. Підрахувавши річний приріст дерева, він визначив, що вік його - 5150 років.
Видатний німецький природознавець і мандрівник О. Гумбольдт (1769-1859) назвав баобаб "найстарішою органічною пам'яткою нашої планети".
Ботанік Палгрейв, котрий 1956 р. подав опис дерев Центральної Африки, поставив під сумнів визначення віку баобаба, оскільки річні кільця у баобаба чітко не виявлені. Його стовбур не має закономірних щорічних потовщень, а річний приріст залежить від кількості вологи - тропічних опадів. Коли її недосить, стовбур зсихається і зменшується в окружності, а коли багато дощів - він розширюється, начебто "бубнявіє".
Взагалі стовбур баобаба, як і його корені, що нерідко розростаються на сотні метрів від дерева, є резервуаром для запасної води. Деревина його м'яка, пориста і є надійним вмістилищем для запасної вологи. У стовбурі легко зробити дупло, де може розміститися 20-30 осіб.
Туземці клали у дупла баобаба трупи, і там вони, без будь-якого попереднього оброблення або бальзамування, муміфікувалися, що свідчить про антибіотичні властивості дерева.
Десь від середини і до самого верху стовбур баобаба досить галузистий. У той час коли у наших широтах і взагалі у Північній півкулі стоїть зима, у тропіках - літо з властивими цьому сезону дощами. Трав'яний покрив савани тоді зелений, і баобаб також стоїть у зеленому вбранні. Всі його гілки густо вкриті довгочерешковими великими пальчасто-складними, як у кінського каштана, листками, поміж яких видніються численні плоди - той самий "мавп'ячий хліб".
На сухий (зимовий) сезон листя баобаба і плоди і його опадають, і тоді дерева набувають дуже химерних форм, схожі на "гігантські воронячі гнізда",- пише про них Е. Уілсон.
Кора баобаба зовні сіра, гладенька, а всередині - волокниста, завдяки цьому вона широко використовується для виготовлення грубих тканин та дуже міцних мотузків. Після зрізування кора легко поновлюється, так само як і в коркового дуба ((Quercus suber) та бархата амурського (Рhеllodendron amurense).
Взагалі баобаб вважається однією із найцінніших африканських рослин, його зелені листки використовуються для виготовлення закваски, їх вживають у свіжому вигляді як салат, добавляють до інших страв. Вважається, що листки діють прохолоджуюче і зменшують пітливість. Висушені і потовчені кору і листки баобаба туземці застосовують так, як європейці перець і сіль. Плоди з мучнистим кислуватим м'якушем і великою кількістю насіння за смаком нагадують імбир (Zіngiber officsnale). Баобабом - цілими його гілками з листям та плодами - харчуються і слони, які нерідко з'їдають і величезні стовбури дерева.
VIII. Прославлений дуріан
Важко сказати, які плоди найсмачніші. Ніжний м'якуш мають деякі груші, розпливається у роті серцевина кавунів, дуже смачні деякі сорти динь, славетні ананаси, духмяні апельсини, плоди манго тощо.
Та є плоди, які по праву вважаються одними із найніжніших та найсмачніших у цілому світі. В Індо-Малезійській області зростає майже 15 видів роду дуріан (Durio) з родини баобабових (Воmbaceae). Один вид цього роду - дуріан цібетиновий (Dуrіо zіbеthinus) - здобув всесвітню славу. Цей вид представлений величними тропічними плодовими деревами до 30 м заввишки з яйцевидними великими листками на гілках, їх батьківщина - Індонезія. У дикому стані вони зараз не зустрічаються, а культивують їх у багатьох тропічних країнах (в Індонезії, Індії), на півдні Китаю, Філіппінах, в Африці та Південній Америці тощо.
Вирощують ці дерева заради великих яйцевидно-кулястих плодів до 30 см у діаметрі та вагою до 2-3 кг. Такий плід можна побачити в одній із вітрин Ботанічного музею . Зверху він вкритий товстою шипуватою шкіркою. По суті, це - п'ятигнізда коробочка. У кожному гнізді є по кілька досить великих насінин, які смажать або варять і вживають в їжу, подібно до їстівних каштанів. Нестиглі плоди використовують вареними.
Після достигання насінини оточені біло-жовтим м'якушем - кровелькою. Власне це і є основна їстівна частина плодів -найніжніший та найсмачніший у світі плодовий м'якуш. Знавці плодів так описують його: м'якуш дуріана, наче сиркова маса найвищої якості, розтерта із солодкими вершками, до яких додано найвишуканішого крему та рідкого морозива з розтертим мигдалем. Погодьтеся, що така суміш справді здатна танути у роті й може задовольнити найвишуканіші смаки.
^
Але попри такі достоїнства цими надзвичайно смачними плодами можуть ласувати далеко не всі люди. Тут ми стикаємось з дивовижним явищем: найніжніший у світі м'якуш плодів має найнеприємніший аромат. Цей запах важче описати, аніж смак плодів: уявіть собі суміш запахів гнилого часнику та підгнилої цибулі з додатком "аромату" зіпсованих яєць та залежалого сиру, ще й з домішкою терпентинового духу. Недаремно один, із вчених, який набрався рішучості і з'їв шматок кровельки, висловився приблизно так, що за смаком це найкраще французьке кремове тістечко, але вся біда у тому, що його наче витягнули з каналізаційних труб. Цікаво відзначити, що саме завдяки сполученню такого "аромату" та смаку стиглі плоди дуріана страшенно полюбляє майже все тваринне населення тропічних лісів.
При бажанні й певній рішучості можна поласувати цими плодами. Та після такого бенкетування розпочинається найгірше: кілька годин підряд у людини, що з'їла смачного плодового м'якуша дуріана, триває відрижка і з рота тхне сумішшю усіх тих запахів, про які згадувалось вище. Незважаючи на цей недолік, місцеве населення вважає ці плоди за делікатес. Та ось найголовніше: їм приписують омолоджуючу дію на людський організм.
^Неприємний запах
Loading...

 
 

Цікаве