WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Тропічні рослини (їстівні) (пошукова робота) - Реферат

Тропічні рослини (їстівні) (пошукова робота) - Реферат

Та, певно, не всі знають, що у тропічних країнах зростає дерево, яке дає людині хліб, йдеться про хлібне дерево (Atrocarcuc altilis) поширене на островах Тихого океану, яке також зустрічається в культурі у тропіках обох півкуль. Хлібне дерево належить до роду артокарпус (Atrocarcuc) родини шовковичних (Моrасеае). Рід артокарпус включає до 40 видів, розповсюджених переважно в Індо-Малезійській флористичній області.
Хлібне дерево надзвичайно красиве і своєю розложистою пишною кроною здалека нагадує наш каштан. Його розводять тепер майже у всіх країнах тропічної смуги: воно годує багато людей у світі.
Хлібне дерево невисоке, до 10-20 м заввишки, довговічне, з великими овальними від 0,3 до 0,6 м завдовжки шкірястими, біля основи цільнокраїми, на верхівці розділеними на 3-9 загострених лопатей листками схожими на листки фікуса. Рослина однодомна, але чоловічі та жіночі квітки зібрані в окремі суцвіття: чоловічі-в густі жовті дубиноподібні сережки, а жіночі- у досить великі колючі голівки, кожна з яких за фор. мою нагадує булаву. Після запилення квітки протягом кількох місяців розвиваються, а потім зростаються у суцільну м'ясисту масу, яка і є "плодом", а насправді- супліддям хлібного дерева.
Отже, плід хлібного дерева формується так само, як і супліддя шовковичного дерева, але замість цукру та соку в ньому міститься крохмаль. Плід збірний і складається з великої кількості дрібних плодиків, має круглу або овальну форму, у діаметрі досягає 10-25 см. Незрілі плоди - зелені, а стиглі набувають буроватого відтінку з жовтими смужками. Плід хлібного дерева дещо нагадує плід маклюри (Масіига), яка вирощується у нас на півдні. Зовнішня оболонка плоду часто вкрита невеличкими восьмикутними випуклинами, проте є й бородавчасті плоди, і такі, що вкриті лусками або шпичками, трапляються також і гладенькі. М'якуш волокнистий, білий та твердий у незрілих плодів і жовтий, м'який та тістоподібний у стиглих. Плоди розміщуються на дрібних гілках і коротких товстих плодоніжках, часто групами по два-три.
Культура хлібного дерева, можливо, виникла в Малайзії і є дуже древньою. До цього часу тут у лісах зустрічається чимало диких форм хлібного дерева, супліддя яких містять насіння, подібне до каштана. Кращі культурні різновидності цього дерева насіння не утворюють і їх розмножують вегетативним способом. Зустрічаються напівкультурні форми з насінням.
Плоди хлібного дерева містять у середньому близько 55% води, 12 цукру, 19 крохмалю, 1,5 білку, 0,2 жиру та 1 % клітковини. їх вживають у їжу в сирому, вареному та печеному вигляді. Напівстиглі плоди йдуть на приготування різних напоїв, а стиглі - на пудинги, випічку хліба та бісквітів тощо. Крім того, стиглі плоди обгортають листям і запікають у вогні, після чого одержують паляниці, що за своїми властивостями не поступаються перед тим хлібом, який ми, європейці, споживаємо. Насіння хлібного дерева, як і м'якуш, остров'яни вживають в їжу.
Хлібне дерево відіграє велику роль у харчуванні народів Океанії: одне восьмирічне дерево дає 700-800 плодів щороку. Відомо понад 100 форм хлібного дерева, які культивуються у багатьох тропічних країнах світу.
Чимале значення мають й інші два види: хлібне дерево кемпедак (Аrtocarpus integer) та індійське хлібне дерево, дерево джек, або джекфрут (Аrtocarpus heterophyllus).
Хлібне дерево кемпедак - високе довговічне вічнозелене дерево з густою кроною темно-зелених, опушених довгими волосками простих еліптичних листків, кожний із яких буває від 4 до 25 см завширшки. Стовбур дерева прямий, з сірувато-коричневим відтінком, деревина жовта, при надрізанні витікає клейкий білий молочний сік. Квітки одностатеві, однодомні, з простою оцвітиною, зібрані у кауліфлорні (що ростуть на стеблах) суцвіття, які з'являються на стеблах і гілках. Супліддя до 20- 25 см завдовжки і 10-15 см завширшки, видовжено-циліндричні, кремово-жовті або злегка коричнуваті, мають неприємний запах. Пульпа плодів схожа з плацентою гарбуза, вона золотисто-жовтого кольору, напівпрозора, хрумка. Плоди їдять сирими, варять або печуть. Вони нагадують гарбуз або картоплю. Насіння за своїм смаком нагадують каштани. На одному дереві у середньому дозріває понад 100 плодів.
Хлібне дерево кемпедак - культурний вид, поширений у Малайзії, на островах Океанії, Антільських островах і в Бразилії. Проте у лісах півострова Малакка і Молуккських островів зростає дике хлібне дерево, дикий кемпедак (Atrocarcuc integer var. sylvestris), що має сіруваті листки і видовжено-еліпсоподібні без запаху плоди. Пульпа у них кислувато-солодка. Цей вид хлібного дерева надзвичайно цінується завдяки твердій деревині, яка йде на виготовлення меблів, різних музичних інструментів, використовується для будівництва. Деревина не пошкоджується білими мурашками та грибками.
Близьким родичем кемпедака є хлібне дерево джек (джекфрут), що зростає переважно в Індонезії і рідше- у Полінезії. Хлібне дерево джек відрізняється від кемпедака меншою вибагливістю до умов вирощування і значно кращою пристосованістю до мусонного клімату. Воно велике, красиве, до 15-20 м заввишки, з видовженими овальними або еліпсоподібними до 10-18 см завдовжки і 7-8 см завширшки листками, блискучими, шкірястими, темно-зеленими. Листки та молоді пагони опушені дрібними волосками. На міцних гілках або просто на самому товстому стовбурі виростають гігантські довгасті кремово-золотисті плоди, які за своєю формою нагадують диню або величезну грушу. За розміром вони бувають 30-100 см завдовжки і 25-50 см у діаметрі. Це, власне, і є "хлібини", які важать 8- 16 кг кожна, а інколи навіть і 32 кг.
Зовнішня оболонка (шкіра) плодів джекфрута блідо-зелена у недозрілому стані та кремова або кремово-жовта у стадії стиглості. Зверху вона вкрита твердими шпичками. Всередині плід розділений на окремі плодики, кожний із яких має насінину, оточену пульпою. Пульпа напівпрозора, приторно солодка, має своєрідний гострий, досить приємнийзапах. Насінини у цьому Плоді 2-3,3 см завдовжки і 1,1-2,3 см завтовшки. Відомий американський- ботанік Корнер називає плід хлібного дерева джек "найбільшим і найскладнішим у світі".
Походження цього культурного дерева дов'язують з Індією, хоча воно широко поширене в усіх тропічних країнах. Плід джекфрута складається із 75% води, 20 крохмалю, 15 цукру, 0,5 жирів при 1% клітковини. 7 насінні міститься 49% води, до 24 крохмалю, 2 цукру, 5 білків та 0,25 жирів при 2% клітковини.
Населення Індії дуже любить ці плоди, особливо їм подобається підсмажене на кокосовій олії насіння.
Росте дерево джек надзвичайно швидко і інколи починає плодоносити на третьому році життя, досягаючи при цьому до 9 м заввишки.
Достигають плоди хлібних дерев протягом тривалого часу, з листопаду по серпень місяць. Починаючи з серпня дерево продовжує рости, цвіте, щоб знову дати плоди. Хлібні дерева плодоносять понад 70 років. Жителі острова Таїті кажуть, що три хлібні дерева можуть прогодувати двох-трьох чоловік, а 5-7 дерев забезпечують їжею велику сім'ю протягом цілого року.
VII. "Мавп'ячий хліб"
Навіть коли бачиш його фотографію або читаєш докладний опис у книжці, то й тоді важко уявити, наскільки дивовижним є дерево, на якому рясніють великі, до 20 см у діаметрі, білі квітки, а пізніше на
Loading...

 
 

Цікаве