WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Тропічні рослини (їстівні) (пошукова робота) - Реферат

Тропічні рослини (їстівні) (пошукова робота) - Реферат

відцвітання утворюється збірний плід, який складається з чотирьох-п'яти зірчасто розташованих листянок. У кожній з них знаходиться від двох до шести великих насінин (2,5-4 см завдовжки та до 3 см завширшки, масою близько 8 г). В цілому зірчастому складному плоді міститься 10-12 і навіть 16 насінин. За забарвленням шкірки насіння виділяють чотири підвиди: червоний, білий, змішаний та блідий (rubra, aiba, mixta, pallida). Слід зазначити, що насіння білого підвиду цінується найдорожче.
Саме це насіння в побуті називають "горіхи" коли, або "гуру". Із стиглих плодів виймають насіння, очищають від оболонок та зачатків корінців і бруньок, залишаючи лише сім'ядолі, й після цього висушують. При цьому червоний колір сім'ядолей набуває темного червоно-рудого забарвлення. Саме в такому вигляді насіння коли надходить у продаж на місцевих ринках Африки та на експорт. На смак гіркувато-в'яжуче, проте при жуванні цей смак поступово звикає і воно стає солодкуватим.
Стимулююче-тонізуючі властивості "горіхів" коли зумовлені їх своєрідним складом. Насамперед в них міститься від 0,8 до 2,5% кофеїну, 0,5% специфічного алкалоїду колатину та невелика кількість теоброміну (0,01%). Окрім цих стимулюючих речовин, вони багаті на крохмаль (46%), містять у собі жири (3%), дубильні речовини (1,5-2%)"'.
У природному стані кола блискуча поширена в тропічних лісах Західної Африки: в Ліберії, на Березі Слонової Кістки, де зростає в тропічних лісах. Проте в наш час цей вид широко культивують у багатьох тропічних країнах: у всій тропічній Африці, Індії, Індокитаї, на Антильських островах, у Гвіані, Бразилії.
Розмножується кола свіжозібраним насінням. Висівають його у плетені кошички із землею. Сіянці через 5-6 місяців, під час чергового сезону дощів, обережно, щоб не пошкодити кореневу систему, висаджують на постійне місце. Розроблена техніка, і вегетативного розмноження укоріненням живців та щепленням.
Так само, як і колу блискучу, використовують колу загострену [Соlа асuminata (Веаuv.) Shоtt et Endi]. Це гарне вічнозелене тропічне дерево, лише 6-12 м заввишки з шкірястими, яйцеподібно-ланцетними, цілокраїми листками 7-22 см завдовжки. П'яти- або шестипелюсткові квітки роздільностатеві, жовтуваті, пелюстки з червонястими жилками. П'ятизірчастий складний плід з листянок наповнений червоними насінинами. Цікаво, що останні мають по 4-8 сім'ядолей.
У природному стані росте в тропічних лісах Західної Африки: в Того, Дагомеї, Нігерії, Камеруні, Конго, аж до Анголи. Поширений цей вид і в культурі у всій тропічній Африці, а також у Південній Америці.
"Горіхи" коли дає також кола кільчаста [Соlа vеrticillata (Stарf.). Сhеv.], яка зростає в тропічних лісах Гани та Конго. Культивується у Західній тропічній Африці, як і попередні види. Окрім згаданих напоїв, із насіння коли виготовляють ще спеціальний тонізуючий шоколад-колу для туристів, альпіністів, а також тонізуючі таблетки.
Насіння використовують африканці в народній медицині, а також і в офіційній медицині у вигляді екстракту, настою та олії як тонізуючий та збуджуючий засіб.
Деревця коли можна вирощувати в оранжереях але тут вони не цвітуть і не плодоносять.
IV. Чудодійні плоди
У тропічних лісах Західної Африки в дикому стані росте невелике дерево до 4,5м заввишки, а іноді кущ. Це путерія солодкувата (Роuteria dulcsfsa (Sсhum. еt Тhоnn.) Ваесhni), у якої є й інша синонімна назва - сінсепалум солодкотворний (Synsepalum dulcificum Dannell). Місцеві назви його також різні: так, у Конго цю рослину називають діка, а в Нігерії ассаа. Це деревце охоче культивують у Гані, Нігерії, Конго та інших тропічних країнах заради великої кількості плодів, які формою та величиною схожі на наш терен. Кісточка плода оточена нетовстим шаром їстівного м'якуша, посереднього на смак. Спочатку плоди зелені, а в міру достигання вони стають матово-червоними. Та вирощують путерію солодкувату не заради смаку плодів, а заради чудодійного впливу їх на смаковий апарат людини. Європейські поселенці в Африці нерідко їх називають чародійними або чудотворними ягодами. Таке найменування дається цим плодам зовсім недаремно. Справа в тому, що вони мають справді унікальні властивості, єдині серед всіх рослин світу: після того як людина з'їсть кілька плодів, усе, що б вона не вживала в їжу пізніше, буде здаватись надзвичайно солодким. Такий стан три-ває протягом однієї-двох годин, а часом і довше, залежно від кількості спожитих плодів. Встановлено, що речовини м'якуша плодів путерії солодкуватої притупляють чутливість сосочків язика, які сприймають кислий та гіркий смак. Навіть дуже гіркі та надзвичайно кислі дикі лимони здаються людині після вживання плодів путерії вельми солодкими, а тим більше редька чи квашений огірок. Цікаво використовують ці плоди місцеві жителі. У тропічній Африці охоче вживають пальмове вино, але само по собі воно досить-таки кисле. Тому спочатку з'їдають трохи плодів путерії, а тоді вже вволю п'ють вино, яке здається дуже смачним і солодким. Чудодійні плоди вживають і з найрізноманітнішими кислими фруктами. Такий дивовижний вплив плодів на смакові органи людини довгий час залишався загадкою для науки. Вчені не знали, які саме речовини мають таку неймовірно унікальну дію. Лише порівняно недавно в цих чудо плодах відкрито речовину, яка так чудодійно впливає на сприйняття смаку. Нею виявилась особлива речовина - глюкопротеїн, тобто специфічне поєднання білків з цукрами. Назвали цю невідому раніше сполуку міракуліном. Так була розкрита ще одна таємниця дивосвіту рослин. Вчені вважають, що при багатьох захворюваннях, при яких протипоказано вживання солодощів, міракулін може виявитись справді цілющим замінником, бо в людини лише виникає відчуття солодкого, а насправді цукри в організм не надходять.
Цікаво зазначити, що путєрія солодкувата має ряд близьких родичів, поширених у Південній Америці, на Антільських островах. Проте плоди жодного з них не мають таких чудодійних властивостей. Інші види роду під назвами антільські абрикоси, каіміто, каністель, лу-кум та інші вирощують у Південній Америці як плодові культури. Всі вони дають досить смачні плоди, які уза-гальнено називають мармеладовими сливами.
V. Найважливіші та найбільші горіхи в світі
Усім добре знайомий хрестоматійний малюнок узбережжя тропічних морів: на самому березі, біля припливної лінії, понад бірюзовими хвилями прибою дугою вигнуті височезні стовбури з пучком перистого листя на вершині. Дуже образно івлучно називають цю чудову тропічну рослину королевою океанських берегів.
Кокосова пальма (Сосоs nuсіfеrа L.) з великої родини пальмових, яка поширена по морських узбережжях всієї тропічної зони землі.
Вона досягає 20-25 м заввишки при діаметрі стовбура в нижній частині 50-60 см, Цей стовбур не має гілок ї листя, гладенький і лише на верхівці увінчаний розкішним віялом з 20-30 перистих листків. Кожен з них досягає 3-6,5 м завдовжки та понад 1 м завширшки. Там же на верхівці розвиваються суцвіття з тичинкових та маточкових квіточок завдовжки до 1,5 м. Спочатку відцвітають тичинкові квітки на верхівці суцвіть і тільки потім починають квітувати маточкові. Цвітіння триває цілий рік, відповідно розтягнуте і плодоношення. Запилення відбувається завдяки комахам.
Плід кокосової
Loading...

 
 

Цікаве