WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Шпак (Sturnus vulgaris) - Реферат

Шпак (Sturnus vulgaris) - Реферат


Реферат на тему:
ШПАК (Sturnus vulgaris)
ШПАК (Sturnus vulgaris) невеликий птах довжина якої близько 230 мм, а вага 75 р. Тіло в птаха масивне, шия коротка, отчого птах здається трохи важкій й незграбний. Чотирипалі порівняно довгі ноги товстими й сильними, постаченими більшими вигнутими пазурами. Гострий дзьоб тонкий і довгий, злегка вигнутий униз. Хвіст короткий, майже прямий на кінці. Оперення дорослої недавно полинялого птаха чорне з яскравим металевим відливом. На загальному чорному тлі контрастно виділяються білі плями, більші на тілі й на надкрилах і дрібні на голові. Металевий відлив неоднорідний. Голова, область вух і горла відливають фіолетовим цвітом, спина й поперек - зеленим, черево - фіолетово-синім. Тому птах, особливо в променях сонця, переливається дуже гарними "холодними" квітами спектра. До весни металевий відлив блякне, а білі плями зменшуються або зовсім зникають. Молоді птахи одноманітні темно-бурі. Розповсюджено звичайного шпака в Європі (до півночі до полярного кола), на південно-заході Сибіру (до сходу до Байкалу), у Середній і Передній Азії до Західної Індії включно, а також на півночі Африки - на території півночі Марокко, Алжиру й Тунісу. З північних меж ареалу на зиму шпаки летять у теплі країни; птаха, що гніздяться на півдні, ведуть осілий спосіб життя. Зимують на півночі Африки, у Західній і Південній Європі, на півдні Середньої Азії й у Передній Азії. У Росії зграйки зимуючих шпаків можна зустріти місцями на Північному Кавказі. Останнім часом вони зимують і північніше, дотримуючись міських смітників.
Звичайний шпак - одна з найбільше що рано з'являються в місць гніздування птахів: у середню смугу Росії навесні прилітає в березні, коли на полях ще тільки починають з'являтися перші таловини. Прилетівши на батьківщину, шпаки негайно займають свої улюблені місця перебування: розріджені ліси, лісостепу, степу, передгір'я. При цьому птаха повсюдно тяжіють до культурного ландшафту й берегів водойм. Перші дні після прильоту птаха тримаються зграями. Щодня багато часу шпаки витрачають на відшукування підходящих для пристрою гнізд місць, а знайшовши, починають співати біля них. Пісня в шпака голосна й повесняному весела.
Шпаки - митецькі пересмішники: у їхній пісні можна почути уривки з пісень інших птахів, квакання жаб, ляскіт батога й навіть ричання й гавкіт собак. У пісні шпака чуються й звуки, які він чув на зимівлях в Африці й під час перельоту через південні країни. Наслідують шпаки й людський голос, а деякі, що досить довго прожили в неволі птахи, навчаються вимовляти окремі слова й навіть цілі фрази. Шпаки можуть гніздитися як окремими парами, так і більшими колоніями.
Ці птахи надзвичайно невибагливі у виборі місця для гнізда. Вони гніздяться в дуплахдерев, в ущелинах скель, в уступах кам'янистих обривів, у підставах більших гнізд хижих і великих воронових птахів, у розширених норах щуриків, у норках щурок, під дахами будинків, у порожнечах напіврозвалених глиняних будівель і т.п. Охоче заселяють шпаківниці. У тих випадках, коли шпаківня виявляється зайнята горобцями, шпаки, нерідко діючи спільними зусиллями декількох пар, буквально "виживають" непрошених квартирантів. Порожнина дупла або іншого обраного птахами місця обидва птахи пари рясно вимощують м'якими матеріалами, що складаються з ніжних стеблинок трав, що висохнули листів злаків, пір'я птахів. Кладка складається звичайно з 5-6 яскраво-блакитних яєць. Протягом 13 - 15 днів самець і самка по черзі насиджують кладку. пташенят, що вилупилися, також вигодовують обидва батька, прилітаючи до гнізда з кормом близько 300 разів у день (разом). Тритижневі пташенята залишають гніздо й починають перепурхувати з дерева на дерево. У цей час їх звичайно догодовує один самець, а самка приступає до другої кладки. Втім, друга кладка буває не скрізь. Через тиждень після вильоту із гнізда пташенята стають цілком самостійними й переселяються в долини рік, а самець повертається до самки, що годує в гнізді під час насиджувания кладки (як і при першому висновку пташенят), а після вилуплення пташеняти разом із самкою вигодовує їх. Після вильоту із гнізд пташенят другої кладки шпаки поєднуються в більші зграї. Наприкінці серпня - початку вересня відбувається відліт птахів на зимівлі.
Годуються шпаки частіше на землі. Відшукуючи їжу, птаха ходять більшими кроками, усюди всувають свій довгий дзьоб і, розкриваючи його, розсовують рослинне дрантя в пошуках різних безхребетних. На землі вони схоплюють різноманітних жуків (травневих і червневих хрущів, чорнотілок, жужелиць, довгоносиків, щелкунов), гусениць совок, різних прямокрилих і т.п. Навесні шпаки разом із граками "ходять за плугом" під час оранки полів, вибираючи з перевернених шарів землі дощових хробаків і личинок жуків, що живуть у ґрунті (проволочників і ін.). Шпаки охоче поїдають також і рослинну їжу, особливо часто наприкінці літа й восени, коли птаха нерідко прилітають у сади покормитися соковитими ягодами вишень, черешень, а також ягідних чагарників. Під час осінніх перельотів і на зимівлях часто харчуються виноградом. У деяких випадках вони "знімають" у саду майже весь урожай. Однак шкода їх у цьому випадку носить місцевий і тимчасовий характер. Поїдаючи у великій кількості різних шкідливих для сільського господарства комах і ними ж вигодовуючи пташеняти, шпаки приносять безсумнівну користь.
Loading...

 
 

Цікаве