WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Адаптивна система контролю забур’яненості ріллі - Реферат

Адаптивна система контролю забур’яненості ріллі - Реферат

періоди, загибель проростків, що не утворили сходів (24%), витрати на утворення сходів(7%).
Зрозуміло, що в різних умовах виробництва величини річного балансу насіння у ґрунті будуть неоднаковими. Проте, такі дані можуть бути корисними при розробці системи заходів, спрямованих на зниження потенційної засміченості ріллі. Друга частина життєздатного насіння бур'янів у ґрунті крім того, що перебуває у спокої, належить до схожого. В практичному землеробстві важливо передбачити екологічні умови, за яких насіння бур'янів проростає, а також знати величину польової схожості останніх.
У дослідах з однорічними бур'янами встановлено, що в перший рік проростає близько 9% їхньої кількості у пробі, на другий - 5, третій - 23, четвертий - 13, п'ятий - 7, шостий - 6, сьомий - 8, восьмий - 12, і на дев'ятий - 2% (Шиффер Ф., Торнау О., 1953).
Оптимальними умовами для проростання схожого насіння більшості бур'янів є наявність у ґрунті 60-80% вологи від його повної вологоємкості, встановлення необхідної температури, доступ повітря, а для деяких видів - також освітлення. Оптимальні температури для проростання насіння ранніх ярих бур'янів - це +5 - 10 ?С, пізніх ярих +27 - 27 ?С, озимих і зимуючих +10 - 12 ?С, багаторічних +25 - 30 ?С.
Для фоточутливого насіння повне затінення поверхні ґрунту виключає можливість його проростання, а легке затінення, на 25% променевого потоку, підсилює проростання на 30%. Одним із сигнальних факторів, які стимулюють проростання насіння бур'янів у ґрунті, є також вміст у ньому нітратів.
Дослідники вказують на неоднакове співвідношення весняного та осіннього проростання насіння різних бур'янів. Так, насіння ярих бур'янів проростає восени лише на 18% і весною - на 36-65, озимих і зимуючих - відповідно 34-60 і 9-48, багаторічних - 4-31 і 9-44%.
Встановлено, що насіння бур'янів у ґрунті проростає по всій глибині, на якій воно знаходиться. При цьому у верхньому шарі проростає здебільшого весною, а в глибині орного шару - весь теплий період року, причому у 8-10 разів більше, ніж з'являється сходів бур'янів.
Оптимальна глибина, з якої з'являється основна маса сходів більшості видів бур'янів, становить від 3-4 до 10-15 см. Якщо насіння проростає глибше, то паростки через 10-20 днів після проростання відмирають, не утворивши сходів. Активність проростання насіння бур'янів у глибині орного шару зростає після чергового розпушування протягом 3-4 тижнів після його проведення.
Чимало сходів бур'янів з'являються протягом 3-4 тижнів після настання оптимальних умов для проростання їх насіння. При цьому основна кількість бур'янів сходить весною. Так, в умовах Лісостепу України на травень припадає до 70% річних сходів бур'янів і 80% від кількості за вегетаційний період. Величина польової схожості насіння бур'янів коливається залежно від видів та умов у межах від 10-15 до 50-60 % від їх лабораторної схожості.
Виживання сходів бур'янів у конкретних агроценозах залежить від біологічних особливостей сільськогосподарських культур, технологій їх вирощування та погодних умов. При впровадженні сучасних технологій і відмови від гербіцидів співвідношення, що визначає виживання сходів бур'янів, у різних агроценозах становить 17-88 % від кількості всіх сходів. При застосуванні ефективних гербіцидів цей показник знижується до 5-15%.
Входження багаторічних бур'янів в агрофітоценози зумовлене, головним чином, їхньою здатністю до вегетативного розмноження і меншою мірою наявністю насіння у ґрунті. Ця здатність полягає в утворенні можливої кількості бруньок на органах вегетативного розмноження, які нагромаджуються в орному шарі. За даними спостережень, кількість бруньок становить для осоту рожевого 5,3 млн., осоту жовтого - 166,1 млн., пирію повзучого - 259,8 млн. шт./га (Корсмо, 1930). Ці бур'яни розмножуються внаслідок відростання пагонів від кореневої системи, розміщеної нижче від глибини обробітку ґрунту (76-100%), і меншою мірою - через відрізки вегетативних органів розмноження, що знаходяться на глибині орного шару ґрунту (0-24%).
Збільшення глибини і багаторазовості підрізування перелічених видів призводить до пригнічення й виснаження бур'янів. Для практичного землеробства важливо дослідити здатність багаторічних бур'янів до повторного відростання паростків із відрізків органів вегетативного розмноження при систематичному підрізуванні. Ця здатність залежить від довжини відрізків та глибини розміщення в ґрунті. При довжині відрізків 8-10 см, і загортанні на глибину 20 см відростання пагонів та поява сходів припиняються після 3-4 підрізувань (Манько Ю.П., 1991). Здатність до відростання знижується, коли довжина відрізків зменшується, а глибина загортання їх у ґрунт збільшується. Кількість підрізувань збільшують для того, щоб виснажити дорослу рослину і припинити відростання пагонів від неї. Як правило, проводять 7-8 підрізувань протягом двох вегетаційних сезонів. Багаторічні бур'яни легко виживають в агроценозах завдяки описаним вище біологічним особливостям, які потрібно враховувати при розробці системи заходів у боротьбі з ними. Велике значення має також тривалість життєздатності органів вегетативного розмноження багаторічних бур'янів у ґрунті. Відрізки цих органів відмирають у природних умовах протягом року, а материнські екземпляри можуть жити кілька років. Наприклад, тривалість життя материнської рослини пирію повзучого сягає п'яти років.
До запобіжних належать такі заходи контролю забур'яненості ріллі:
Регулювання екологічних умов на агроландшафтах. Для зменшення чисельності видів бур'янів, адаптованих до перезволожених територій, кислих і засолених ґрунтів, проводять відповідні їх меліорації - осушення, вапнування, гіпсування. Ці заходи спрямовані на створення несприятливих екологічних умов для таких видів бур'янів, як хвощ польовий, зірочник, сухоцвіт болотний, щавель, лобода, гірчак водяний та ін.
Фітоценотичні заходи. Ці заходи передбачають впровадження раціональних сівозмін з протибур'яновим спрямуванням чергування культур. У схемі науково обґрунтованих сівозмін треба чергувати агрофітоценози слабкої протибур'янової ефективності (льон, однорічні трави, картопля, кукурудза) з посівами висококонкурентних культур (озимі зернові, гречка, просапні культури за умови ретельного догляду за ними). Порівнюючи з безмінними посівами, забур'яненість посівів у сівозмінах знижується в 3-4 рази, особливо злісними багаторічними бур'янами (Доспєхов Б.А., 1967; Мартиненко В.І., Ушакова Л.Т., 1976).
Сівозміна - ефективний захід проти спеціалізованих видів бур'янів та бур'янів-паразитів - вовчка соняшникового, різних видів повитиць. Чергування посівів озимих і ярих культур запобігає поширенню озимих і зимуючих видів бур'янів. Є опрацьовані й апробовані у виробничих умовах заходи ефективного впливу на злісні світлолюбні види бур'янів за допомогою послідовного вирощування кормових
Loading...

 
 

Цікаве