WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Районування культур у підзонах за режимом зволоження - Реферат

Районування культур у підзонах за режимом зволоження - Реферат

знижували врожай на 10-11%.
Озимі жито і ячмінь мають широкий спектр рівнозначних попередників, які забезпечують практично однакові врожаї. Це зернобобові, кукурудза на силос, гречка, картопля рання, овес, озима пшениця. Ярий ячмінь в підзоні достатнього зволоження краще розміщувати після просапних. Проте, за даними Хмельницької (1983-1991), Рівненської (1975-1981) дослідних станцій, Чарторийського дослідного поля (1974-1982), різниця в урожаї ячменю після цукрових буряків, кукурудзи на зерно і силос, картоплі, озимої пшениці,зернобобових не перевищувала 2-5,7%.
Ярі стерньові менш придатні попередники. Період повернення ярого ячменю на попереднє місце вирощування не менше двох років. У підзонах нестійкого і недостатньго зволоження ячмінь найкраще розміщувати після кукурудзи, картоплі і озимої пшениці. За даними Верхняцької, Іванівської, Драбівської станцій урожайність ячменю після цукрових буряків на 7,5-7,7 ц/га нижча в порівнянні з кращими попередниками.
Ріпак озимий менш зимостійкий, ніж озимі зернові, тому потребує ретельного районування з урахуванням погодно-кліматичних умов. До попередників ця культура також дуже вимоглива. Кращими з них є горох , конюшина, картопля рання, кукурудза на силос, озима пшениця. Ріпак озимий витримує повторні посіви без істотного зниження врожайності. Висока вимогливість ріпаку озимого до родючості ґрунтів. Кращими з них є чорноземи, темно-сірі і сірі опідзолені з високим вмістом поживних речовин.
Горох досить поширена культура в підзоні достатнього зволоження і розміщувати його можна по цукрових буряках, картоплі, кукурудзі на зерно і силос, озимій пшениці, ячменю, гречці. За даними Чернівецької (1972-1980), Тернопільської (1974-1981), Рівненської (1975-1984) і Хмельницької (1973-1981) станцій різниця в урожаї гороху після просапних і озимої пшениці не перевищувала 2,9 ц/га. Щодо ячменю за даними Тернопільської і Хмельницької станцій урожайність гороху по ньому була нижчою на 3,7 і 6,7 ц/га, ніж після цукрових буряків.
Для гороху у підзоні нестійкого зволоження найкращим попередником є цукрові буряки. Проте сталі і високі врожаї може забезпечувати ця культура при розміщенні після кукурудзи на зерно і силос, озимої пшениці, картоплі, гречки, ячменю. За даними Верхняцької та Драбівскої дослідних станцій в середньому за 13-18 років урожайність гороху становила 25,9 - 29,6 ц/га, а максимальна - 40-48 ц/га. У підзоні недостатнього зволоження горох краще розміщувати після кукурудзи на зерно і силос та озимої пшениці. Продуктивність гороху після цукрових буряків знижується на 4,5-5,0 ц/га. Знижується врожайність також при збільшенні його частки в сівозміні до 30%. За даними Веселоподолянської станції збільшення частки цукрових буряків до 20% і зернових до 60% за рахунок гороху, який замінює поле зайнятого пару, не знижує продуктивності цукрових буряків.
Сою за даними Хмельницької дослідної станції (1992-1996) краще розміщувати після озимої пшениці та кукурудзи на зерно. Цукрові буряки взагалі і особливо в посушливі роки є гіршим попередником для неї. Основна круп'яна культура гречка негативно реагує на кислі ґрунти. В сівозмінах підзони недостатнього зволоження можна розміщувати після просапних (картопля, цукрові буряки, кукурудза), озимих, зернобобових. Розміщувати посіви гречки на попередньому місці вирощування доцільно не раніше як через рік.
В підзоні нестійкого зволоження гречку вирощують після удобрених просапних, озимої пшениці, а по можливості після зернобобових і багаторічних трав, якщо вони не зайняті іншими культурами. В умовах недостатнього зволоження кращими попередниками для гречки є трави, зернобобові, удобрені картопля і кукурудза та озимі по пару. У зв'язку з значним висушуванням ґрунту цукровими буряками розміщувати гречку після них недоцільно.
Просо, як і гречка в межах підзон, вимагає аналогічних підходів щодо розміщення в сівозміні. Ця культура дуже реагує на забур'яненість посівів внаслідок повільного його розвитку на початку вегетації. Кращими попередниками є пласт багаторічних трав, картопля, цукрові буряки, озимі. Гіршими є ярі колосові. Повернення на попереднє місце вирощування не раніше, ніж через три роки.
Кукурудза в підзоні достатнього зволоження менш вибаглива до попередників, проте кращими є конюшина на насіння, цукрові буряки, картопля, озима пшениця. За даними Уладово-Люлинецької дослідної станції в середньому за 11 років урожайність кукурудзи після озимої пшениці, картоплі, цукрових буряків була на рівні 41,7-42,2 ц/га. За відповідних умов посіви її можна розміщувати на попередньому місці через рік або навіть повторно. Найгіршим попередником для кукурудзи є ячмінь внаслідок незадовільного фітосанітаного стану та поживного режиму ґрунту.
Вимогливість кукурудзи до вологи, умов живлення і чистоти полів вимагає ретельного вибору попередників в зональному розрізі. У підзоні нестійкого зволоження кукурудзу краще розміщувати після озимих, що висівалися після зайнятого пару, багаторічних трав, зернобобових і кукурудзи. Дещо гіршим попередником є цукрові буряки внаслідок напруженості водного режиму ґрунту і ярі колосові, які сприяють значній забур'яненості посівів кукурудзи. В підзоні недостатнього зволоження кукурудзу на зерно доцільно розміщувати в полях після озимої пшениці, попередником якої був чорний і зайнятий пар, або повторно після кукурудзи. Для кукурудзи на силос в умовах нестійкого зволоження рівноцінними попередниками є озима пшениця, кукурудза на зерно. Насичення сівозміни у цій підзоні до 30% цілком допустиме, навіть можливі повторні 2-3 роки посіви.
Цукрові буряки вимагають добрих попередників, які забезпечують сприятливий фітосанітарний стан та водний і поживний режим ґрунту. В основному цукрові буряки розміщують після озимих. Проте врожайність культури залежить не лише від попередника, а й передпопередника. Тому в підзоні достатнього зволоження цукрові буряки розміщують в ланках із багаторічними травами на один або два укоси, зайнятим парам (однорічні трави, кукурудза та озимі на зелений корм), горохом. При розміщенні в ланках з непаровими попередниками за даними Хмельницької дослідної станції урожайність цукрових буряків знижувалась на 55% (озимі на зерно) і 50-55 ц/га (кукурудза на силос). Оптимальна частота повернення культури на попереднє місце вирощування чотири роки, допустима - три роки.
Найвищі і стійкі врожаї цукрових буряків в підзоні нестійкого зволоження, зокрема в її північних
Loading...

 
 

Цікаве