WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Ґрунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур - Реферат

Ґрунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур - Реферат

вирощених культур та їх валове виробництво.
У світовій науці й практиці уже близько трьох десятиріч розробляються і впроваджуються прийоми мінімалізації обробітку ґрунту, що обумовлює значне енергозбереження. Цей прийом і задуманий був як шлях до енергозбереження. Але виявилося, що мінімалізація обробітку ґрунту посилює інтенсивність ґрунтоутворення в агроценозах та підвищує врожайність сільськогосподарських культур. Вона дає змогу меншими витратами засобів виробництва одержати вищий урожай сільськогосподарських культур.
Основою енергозбереження в землеробстві є мінімалізація обробітку ґрунту, яка дозволяє збільшити ширину захвату ґрунтообробних машин і зменшити витрати пального. Мульчування поверхні ґрунту післяжнивними рештками дає можливість значно зменшити кількість технологічних операцій, що також забезпечує економію паливно-мастильних матеріалів. Таким чином, організаційним заходом по енергозбереженню є застосування новітніх грунтозахисних енерго-, ресурсо- і вологозберігаючих технологій, які поряд з енергозбереженням, значно підвищують урожайність сільськогосподарських культур і знижують собівартість вирощеної продукції, яка стає конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринках.
За даними АТЗТ "Агро-Союз" порівняльна характеристика основних витрат на вирощування озимої пшениці після кукурудзи на силос за традиційною технологією і двома варіантами ґрунтозахисної технології - з використанням середньозахватної та широкозахватної техніки показує, що порівняно з традиційною технологією ґрунтозахисна потребує в 2,9 раза менше мото-годин при середньозахватній техніці й у п'ять разів менше при широкозахватній. Відповідно зменшились і витрати пального - в 2,3 і 3,2 раза. Тут значну роль відіграли як глибина обробітку, так і ширина захвату ґрунтообробних машин - відповідно в 1,7 і 2,5 раза. Але найбільш разючі зміни відбулися у витратах на вирощування озимої пшениці. Порівняно з традиційною технологією при ґрунтозахисній із середньозахватною технікою витрати на вирощування зменшилися в 6,3 раза, а при широкозахватній - у 16,4 раза.
Звертаємо увагу читачів на технологічну операцію в традиційній технології - "оранка з коткуванням". Вона потребує близько половини витрат пального на вирощування озимої пшениці й більш як 80% загальних витрат. Чим же цінна ця технологія, що за неї вже майже два сторіччя тримаються як виробничники, так і вітчизняні науковці?
Оранка з обертанням скиби - це найбільш нелогічне ставленням до землі. При її проведенні порушується екологічна рівновага ґрунту й посівів, а землеробство ведеться на спадній родючості. Але тезис "наші діди орали і батьки орали, і ми орати будемо" живе й понині. Спостереження за господарствами свідчать, що в умовах ринкових відносин ця теза, як правило, призводить до банкрутства. Консервативність частини виробничників ми ще можемо зрозуміти, але позицію офіційної сільськогосподарської науки ніяк не пояснити.
Таким чином, ми з'ясували три основних чинники енергозбереження: зменшення глибини обробітку ґрунту, скорочення кількості технологічних операцій, а також збільшення ширини захвату ґрунтообробних машин. Виникає запитання, чи готова Україна технологічно і технічно перейти на новітні технології, які у 2-4 рази зменшують витрати пального на 1 га ріллі? Технологічно ми готові в усіх зонах та підзонах України впровадити їх. Для цього нами розроблені поопераційні ґрунтозахисні технології. Технічно ми не зовсім готові, тому що два колишніх всесоюзних монстри ВАТ "Одесагрунтомаш" і ВАТ "Червона зірка" продовжують випускати плуги та сівалки для сівби по оранці й не відкликаються на необхідність технічного забезпечення новітніх технологій.
ВАТ "Одесагрунтомаш", яке визначає технічну політику в обробітку ґрунту, на дві третини завантажено випуском плугів. У свій час 60% плугів колишнього СРСР випускалося в Одесі. Але в Україні утворилося близько двох десятків фірм, заводів і товариств, які випускають ґрунтообробну техніку для ґрунтозахисного землеробства і в даний час пропозиції випереджають попит. Найбільш високоякісні машини для цього випускають ВАТ "Галещина, сільгоспмашзавод", "Хмільник - сільгоспмаш", "Донточмаш" та ін.
Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин і обладнання (Полтавська обл.) протягом 25 років розробляв комплекс машин для грунтозахисних технологій. Розроблені ним культиватори "Резидент" та "Вакула", важкі дискові борони "Явдоха" і "Солоха", комбіновані агрегати "Европак", "Агро" та "Кардинал", пружинна борона "Метелик" для впровадження грунтозахисних технологій використовують в усіх зонах України. Його культиватор "Вакула" з трактором Т-150 і захватом 8 м з глибиною обробітку 5-15 см забезпечує застосування новітніх технологій. На черзі такий культиватор із захватом 12 м на глибину 4-5 см і клас трактора 3 т. Уже включений у розробку культиватор із захватом 18 м і класом трактора 5 т.
Сівалки в Україні випускає завод монополіст ВАТ "Червона зірка". За конструкцією його сівалки дуже відстають від світових стандартів і розраховані на сівбу по оранці. Як монополіст завод не враховує потреби новітніх технологій із сівбою по мульчованій поверхні поля. Але і тут передбачається порушення монополізму випуском сівалки "Клен" (Луганськ) та сівалки "Південмашбуд" (Дніпропетровськ).
В Україні вже багато імпортної техніки, у тому числі для ґрунтозахисних технологій. Порівняння її з вітчизняною свідчить про те, що імпортна техніка більш широкозахватна. Так, широкозахватність імпортних культиваторів у два рази, обприскувачів і борін - у 1,5, сівалок - в 2,5, комбайнів - у 1,7 раза більша, ніж вітчизняних. А звідси і витрати пального. Імпортна техніка на 1 га витрачає пального менше: при культивації - в 1,5 раза, обприскуванні посівів - у 2,4, боронуванні - в 1,3, сівбі - приблизно у 1,8 раза менше.
Із вищесказаного напрошується висновок , що краще мати імпортну техніку. Але ж вона на порядок дорожча і господарства не мають можливості її купувати. Тому потрібно вдосконалювати вітчизняну техніку, яка б забезпечувала впровадження ґрунтозахисних технологій.
Світова тенденція в мінімалізації обробітку ґрунту принесла свої плоди - зниження собівартості вирощеної продукції. У Канаді, в сільськогосподарських провінціях Альберта, Монітоба і Саскачеван розмір сільськогосподарських ферм досягає 6-8 тис. гектарів. Це не дивує, оскільки в усьому світі відбувається концентрація сільськогосподарського виробництва. Але вражає те, що всі землі ферми обслуговує одна людина - фермер - і тільки на період збирання врожаю він наймає двох тимчасових працівників.
АТЗТ "Агро-Союз" з часу своєї організації (1996 р.) зразу перейшло на мінімальний обробіток ґрунту на глибину 4-5 см. За період, який минув,господарство подвоїло врожайність культур: від 24-30 до 50-60 ц/га. Однак не це дивує виробничників. До організації товариства радгосп "Дружба", на базі якого воно було створено, на 7 тис. га ріллі мав 80 механізаторів. АТЗТ "Агро-Союз" зменшило їхню кількість до 18, а
Loading...

 
 

Цікаве