WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Ґрунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур - Реферат

Ґрунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур - Реферат

живуть у ґрунті, що поліпшує режим азотного живлення рослин.
У спеціально проведених дослідах обґрунтовано, що нетоварна частка врожаю працюватиме на відтворення родючості ґрунту і на врожай, коли на кожну тонну післяжнивних решток буде внесено по 8-10 кг діючої речовини азотних добрив. Якщо цього не зробити, залишення післяжнивних решток призведе до зниження врожаю внаслідок нестачі азоту, а при біологічному розкладі їх відбуватиметься не гуміфікація, а утворення вільної вуглекислоти.
У стаціонарних дослідах обґрунтовано значне поліпшення агрофізичних властивостей ґрунтів під впливом грунтозахисних технологій: зростає структурність ґрунту, зменшується його щільність, утворюється вертикальна орієнтація пор аерації, що значною мірою поліпшує водопроникність і на порядок підвищує несучу спроможність ґрунтів. На поверхні не утворюється ґрунтова кірка, а карбонати ґрунту близько підходять до його поверхні. Посилюється протиерозійна стійкість ґрунтів, спроможність її протистояти водній і вітровій ерозії.
У багатьох стаціонарних дослідах обґрунтовано критерії родючості ґрунтів і напрями ґрунтоутворення: спадна родючість, просте та розширене відтворення родючості ґрунтів. Індикацію проводять за їхнім гумусним станом.
Науково обґрунтована водозатримна ефективність грунтозахисних технологій. Для різних культур вона становить додатково 30-50 мм продуктивної вологи, що підвищує стійкість сільськогосподарських культур і зменшує виробничий ризик у період сильних посух.
Наявність на поверхні ґрунту мульчі з післяжнивних решток забезпечує зростання температури ґрунту в холодний період року й зниження її у літню спеку. А це виводить тепловий режим ґрунту на оптимум і зменшує невиробничі втрати вологи через випаровування. Нами відкрита наявність конденсаційної вологи в ґрунті у період посух, коли вона пароподібно переміщується в ґрунті по температурному градієнту і випадає внутрішньоґрунтовою росою на твердому посівному ложі, розміщеному близько до поверхні ґрунту.
Систематичне застосування грунтозахисних технологій підвищує врожайність вирощуваних культур, та поліпшує їхню якість: зростає вміст білка й клейковини в зерні озимої пшениці, і вона переходять у категорії цінних і сильних, збільшується кількість цукру в коренеплодах цукрових буряків, у помідорах та інших овочах, що також поліпшує їхні смакові властивості.
Значні дослідження проведені стосовно боротьби з бур'янами, шкідниками й хворобами. Щодо боротьби з бур'янами, то нами науково обґрунтовано напівпаровий обробіток ґрунту у вільний від основної культури час, пошаровий обробіток для очищення полів від коренепаросткових багаторічників, способи боротьби з пирієм та ін. Обґрунтовано безпестицидні технології біологічного землеробства з метою вирощування екологічно чистої продукції для дитячого, лікувального і профілактичного харчування. Розроблено сучасні технології інтегрованого захисту сільськогосподарських культур від комплексів шкідливих організмів, обґрунтовано прогнози розмноження шкідливих організмів при складанні фітосанітарного моніторингу, особливості збереження та охорони корисних видів організмів у ґрунтозахисному землеробстві.
Розроблені ґрунтозахисні технології вирощування всіх сільськогосподарських культур, які вирощують в Україні залежно від грунтово-кліматичних умов для середніх, посушливих і зволожених умов по восьми регіонах країни. Розроблено систему машин і знарядь для впровадження грунтозахисних технологій вирощування культур з розрахунку як на вітчизняну, так і зарубіжну техніку.
Проблема обробітку ґрунту в грунтозахисних технологіях. Природа ніколи не орала. Вона тільки сіяла. І цей посів протягом мільйонів років забезпечував такий урожай біомаси, про який ми, агрономи, можемо тільки мріяти - у 5-6 разів більше, ніж в агроценозах (посівах сільськогосподарських культур). Звідки ж взялась ідея обертання скиби, тобто оранки?
Примітивні системи землеробства - вогнева, перелогова, підсічна - були безплужні. Соха, сабан, рало скибу не обертали, вони її тільки розпушували. Заново освоєна ділянка оброблялася 4-5 років, забезпечуючи порівняно високий урожай: "сам-три", "сам-чотири" (тобто висіяні 2 ц/га давали 6-8 ц/га зерна). За ці роки ґрунт "виорювався" і залишався в переліг на 6-10 років, на відкуп Природі, щоб вона відновила його родючість.
Поки людей на землі чи в країні було мало, а ґрунтів, придатних для землеробства, - багато, примітивні системи землеробства задовольняли суспільство. В той же час вирощуванням культур займалося більше половини дорослого населення.
З розвитком промисловості росли міста, виникала потреба у товарному зерні. Розширилися площі посіву зернових культур за рахунок скорочення площ під перелогом. Це скорочення набуло такого масштабу, що Природа не встигала відтворювати родючість перелогових земель. Рало замінив плуг, який давав змогу утримувати землі весь час в обробітку й одержувати врожаї за рахунок постійного зниження рівня потенційної родючості ґрунтів. За останні сто років чорноземні ґрунти втратили більше половини своєї потенційної родючості (гумус, запаси поживних речовин, структура та інші властивості). Перед суспільством усі ці роки стоїть дилема - як вийти з технологічного тупика.
Великий хімік Д.І.Менделєєв (1884) на основі сільськогосподарських дослідів зробив висновок: "Якщо ґрунт прикрити листям, соломою чи чим-небудь відтіняючим і дати йому можливість полежати спокійно деякий час, то він і без всякої оранки досягне спілості". З геніальною прозорливістю видатний учений побачив непотрібність обертання скиби і передбачив мульчування ґрунту для досягнення такого ж ефекту при оранці.
Другий російський учений, один із засновників ґрунтознавства як науки П.А.Костичєв (1886) у ті ж роки писав: "Якщо ми станемо орати землю, тобто перевертати і перемішувати її, то вона від цього тільки скоріше висохне, а в сухій землі життя іде на багато слабше, тому частим обробітком ми будемо робити на шкоду собі". І дальше: "При внесенні гною треба, щоб рослинні рештки і гній не перекривались великим шаром землі. Їх треба перекрити таким шаром ґрунту, щоб до них вільно доходило повітря. В той же час цей шар не повинен бути дуже мілким, щоб рослинні рештки і гній не пересихали".
Обидва вчені не вважали обертання скиби обов'язковим заходом підвищення родючості ґрунтів і допускали можливість мілкого розпушування без плуга. Ці думки реалізував І.Є. Овсінський (1899), який дав перше обґрунтування безплужного обробітку ґрунту. Він розробив струнку систему поверхневого обробітку ґрунту і смугово-рядкової сівби, яку назвав "Новою системою землеробства".
У теоретичному обґрунтуванні своєї системи І.Є.Овсінський виходив із посилання, що будь-який ґрунт у природному стані пронизаний коренями рослин, ходами дощових черв'яків та іншим, у результаті чого він є проникним для повітря на значну глибину і має достатню водопроникність. Він стверджував, щооранка з обертанням скиби знищує в ґрунті мережу каналів, які утворюють гниючі корені
Loading...

 
 

Цікаве