WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Про деякі завдання аграрної науки у зв’язку зі змінами клімату - Реферат

Про деякі завдання аграрної науки у зв’язку зі змінами клімату - Реферат

потепління.
Рис. 2.5. Узагальнені викиди вуглецю в 1990 р., млн. т
Загалом відношення до виконання обмежень Кіотського протоколу, як основи здійснення заходів щодо мінімізації впливу антропогенної діяльності на зміни клімату різне. Так, група країн на чолі з США, так звана "парасолькова група" дотримується позиції щодо застосування ринкових штучних механізмів без будь-яких обмежень і максимального врахування (поглиначів) парникових газів. Європейський союз має орієнтацію на досягнення екологічної мети Конвенції переважно за рахунок внутрішніх заходів з обмеженим застосуванням ринкових механізмів. Група країн, які розвиваються (G-77+Китай), не мають наміру брати добровільні зобов'язання щодо скорочення викидів парникових газів, проте намагаються отримати максимальний зиск від фінансової допомоги для створення національного потенціалу вирішення проблем зміни клімату. Країни ОПЕК вимагають гарантій щодо відшкодування недотриманих прибутків від продажу нафти внаслідок скороченняспоживання палива, що власне і призводить до зниження викидів парникових газів. Країни з перехідною економікою також мають різні позиції, залежно від того, до якої більш впливової групи вони намагаються приєднатися.
А що ж Україна? Враховуючи, що через різке падіння промислового виробництва викиди парникових газів в атмосферу в Україні істотно зменшились і рівня викидів 1990 року Україна в найближчі 10-15 років не досягне (див. рис. 2.4), тому вона має можливість продавати частини своєї квоти і на цьому заробляти кошти на оновлення технологічних процесів для зменшення викидів. Крім того необхідно констатувати, що Україна загалом активно включилась до розв'язання кліматичних проблем. Підтвердженням цьому е ратифікація 15 березня 1999 року Кіотського протоколу, створення Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1999 року Міжвідомчої комісії із забезпечення виконання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату тощо. Основними завданнями Міжнародної комісії визначено:
організацію розробки національної стратегії та національного плану дій з виконання зобов'язань України відповідно до Рамкової конвенції ООН та Кіотського протоколу до неї;
координацію діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій з питань впровадження національного плану дій з виконання зобов'язань України відповідно до Рамкової конвенції ООН та Кіотського протоколу до неї;
розробку пропозицій щодо впровадження передбачених Кіотським протоколом механізмів виконання зобов'язань;
організацію підготовки національних повідомлень щодо виконання зобов'язань відповідно до Рамкової конвенцій ООН;
організація підготовки національного кадастру антропогенних викидів із джерел і абсорбцій поглиначами усіх парникових газів, які не регулюються Монреальським протоколом щодо речовин, що руйнують озоновий шар;
контроль за реалізацією плану заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату шляхом розв'язання проблеми антропогенних викидів з джерел і адсорбцій поглиначами усіх парникових газів які не регулюються зазначеним Монреальським протоколом та сприяння адекватній адаптації до зміни клімату;
розгляд матеріалів щодо Рамкової конвенції ООН та Кіотського протоколу до неї, які надходять від урядів інших країн, Глобального екологічного фонду, Світового банку, інших міжнародних організацій та підготовка на їх основі відповідних пропозицій.
Раніше за комісію 28 червня 1997 року Постановою КМ України № 650 було затверджено Кліматичну програму України. Метою Кліматичної програми є створення ефективної системи забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, Збройних сил, підприємств, установ, організацій та населення України гідрометеорологічною інформацією і прогнозами про можливі екологічні та соціально-економічні наслідки коливань і змін клімату. Програма розроблена як:
рамкова, що може доповнюватись пакетами розширюючи або уточнюючих підпрограм та проектів;
складова частина Всесвітньої кліматичної програми з метою інтеграції кліматичних досліджень України в світову діяльність з проблем клімату.
У вересні 1999 року Кліматична програма України перезатверджена КМ України із змінами і доповненнями. Відмічаючи наявність цієї програми як позитивний момент в організації Україною розробки заходів щодо мінімізації впливу змін клімату, водночас звернемо увагу на відсутність фінансів для здійснення заходів, нею передбачених, та установ УААН серед її виконавців. Можливо саме тому, як буде показано пізніше, заходи щодо адаптації аграрного сектора України до змін клімату розроблені Агентством з раціонального використання енергії та екології та Українським інститутом досліджень навколишнього середовища і ресурсів носять схематичний характер. І саме тому особливо актуальною є постановка питання про розгортання наукових досліджень, спрямованих на обґрунтування комплексу заходів, здійснення яких повинно забезпечити максимально безболісну трансформацію аграрного сектора України до змін клімату.
Але їх розробка можлива лише за умови більш-менш чіткого уявлення про ті можливі зміни клімату, якi нас чекають в майбутньому. Для визначення цих змін провідними кліматологічними, геофізичними установами світу здійснено прогнозування можливих змін клімату на основі використання чисельних моделей загальної циркуляції (МЗЦ) атмосфери та океану, що дозволило отримати оцінки зміни кліматичних параметрів для упорядкованої сітки для всієї земної кулі в цілому і України зокрема.
Прогнозні зміни клімату на планетарному рівні. Не вдаючись до детального розгляду різних варіантів прогнозів, коротко відзначимо, що всі вони передбачають підвищення глобальної температури на планеті в межах від 2 до 5 С? до 2050 р. Якщо це відбудеться то межі природних зон перемістяться на північ і південь від екватора на 150-550 км, що призведе до відповідного скорочення площі вічної мерзлоти і льодовиків. При цьому прогнозується скорочення на 40-50% територій тайги і тундри. Підвищення температури спричинить танення льодовиків і айсбергів, внаслідок чого підвищиться рівень води в океанах і морях, а затоплення прибережних територій, в тому числі і сільськогосподарських угідь охопить 27 країн. При цьому найбільше постраждають Бангладеш, Єгипет, Таїланд, Китай, Японія, Австралія, ряд інших країн, в тому числі й Україна .
За узагальненими даними прогнозів, що опублікувало американське Агентство "Асошейтед прес" в середині 2001 року в результаті глобального потепління слід чекати:
збільшення посух та посилення спустелення земель;
скорочення виробництва продовольства та погіршення
забезпеченості ним
Loading...

 
 

Цікаве