WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Добрива і біологічна якість сільськогосподарської продукції - Реферат

Добрива і біологічна якість сільськогосподарської продукції - Реферат


Реферат на тему:
Добрива і біологічна якість сільськогосподарської продукції
Під якістю врожаю розуміють вміст основних органічних речовин у продукції, що зумовлюють мету та доцільність вирощування культури (наприклад, білка в зерні пшениці, цукру в коренеплодах цукрових буряків, крохмалю у бульбах картоплі). Комплексну оцінку одержаної продукції проводять на основі визначення показників біологічної, гігієнічної якості, а також технологічних властивостей, тобто за наявністю та дією показників хімічного й біологічного складу, що зумовлюють оптимальний обмін речовин і функціонування організму. До показників біологічної якості належать вміст нітратів, вітамінів, амінокислотний склад тощо.
На показники якості продукції рослинництва впливає ряд факторів:
1. ґрунтово-кліматичні умови вирощування культур;
2. сортові особливості;
3. строки сівби;
4. загальна культура землеробства;
5. використання засобів хімізації (з урахуванням оптимальних співвідношень між макро-, мікро- та ультрамікроелементами);
6. біологічні особливості культур.
Під технологічними властивостями розуміють комплекс біологічних, хімічних і фізичних показників, які визначають спрямованість та інтенсивність виробничих процесів при переробці сировини й якість готової продукції. Технологічні властивості визначають у процесі переробки сировини і від них залежить кількість одержаного готового продукту.
Гігієнічна якість продукції передбачає виявлення в продукції небажаних і шкідливих речовин, що можуть спричиняти розлади та захворювання організму людей і тварин.
Управління якістю продукції - комплексне завдання. Воно потребує детального аналізу рівня того чи іншого показника якості, вивчення причин, які впливають на його формування й усунення факторів негативної дії.
На якості продукції позначається вміст у рослині мінеральних елементів, основних органічних сполук (білки, вуглеводи, вітаміни, гормони, ферменти) та інші компоненти, що в свою чергу залежить від раціональності застосування добрив. Останні, впливаючи на ці процеси, також визначають цінність продукції тваринництва для харчування людини. Наприклад, зелена маса, в якій міститься недостатня кількість каротину, викликає нестачу вітаміну А в молоці корів, що призводить до неповноцінності продуктів харчування людини. Для оцінки біологічної якості рослинних продуктів за поживністю необхідно враховувати їхній вплив на обмін речовин у тварин через забезпечення енергетично цінними продуктами з достатнім вмістом протеїну, вітамінів, мінеральних речовин тощо. Крім того, на неї діють фактори, які порушують метаболізм живих організмів і погіршують їхнє здоров'я. Отже, добрива значною мірою впливають на склад рослин та здоров'я людей чи тварин, що їх споживають.
Наслідками, які шкідливо позначаються на здоров'ї живих організмів через застосування добрив, є:
1. Надлишок нітратів у рослинах внаслідок внесення підвищених доз азотних добрив (120 кг і більше азоту на 1 га). Їхній вміст у сухій речовині може зростати від 23 до 601 мг/кг і більше.
2. Порушення рівноваги мінеральних елементів у рослині, наприклад, високий вміст калію за низького магнію і натрію - одна із причин пасовищної титанії.
3. Нестача в рослині будь-якого мінерального елемента, що може викликати тяжкі захворювання. Так, нестача фосфору призводить до стерильності тварин, а надлишок заліза - до зменшення його кількості.
4. Низький вміст у рослинах вітамінів. Тварини, яким згодовують бідну на вітаміни зелену масу, хворіють на гіповітаміноз та інші захворювання.
На зв'язок між біологічною якістю продукції й здоров'ям живих організмів впливають також антиметаболіти, які є в рослинах (або у продуктах тваринництва). Вони можуть діяти повільно чи миттєво. Відомо, що нестача фосфатів у ґрунті викликає утворення деякими рослинами (наприклад, конюшиною) надлишкової кількості ізофлавіну - статевого гормону, який дуже шкідливий для тварин.
За підрахунками вчених, за останні сто років у складі продуктів харчування відбулися істотні зміни. Так, у чотири рази підвищився вміст калію, більш як у два рази - фосфорної кислоти, знизився вдвоє - магнію, в шість разів - натрію.
Специфічною властивістю біологічно цінної продукції є її захисний ефект. Добрива можуть змінювати рівень деяких речовин, які виконують захисну функцію в організмі людини від речовин, що спричинюють захворювання.
Життя людини - постійний обмін речовин. У водному, мінеральному, пластичному обмінах важлива роль належить продукції рослинництва. Близько 50% поживних речовин витрачається на одержання енергії в організмі, решта -для росту і розвитку.
Біологічна роль основних поживних речовин у раціоні людини
Організм людини містить близько 20% білка, 65 - води, 10 - жирів і жироподібних речовин, 4 - мінеральних сполук, 1% вуглеводів. Кількість жиру може зростати вдвічі. Оптимальне співвідношення поживних елементів у раціоні людини таке: вуглеводи - 55, жири - 30, білки - 15%. Норма білка на добу становить 100 г, при підвищенні інтенсивності праці вона зростає до 130-160 г. Потреба в жирах - 70-100 г на добу, в умовах холодного клімату - 150-160 г. Добова потреба в кальції - 0,7-0,8 г (для організму, що росте і розвивається, - 1 г), у фосфорі >1,5г. Солі необхідно 10-15 г, при важкій фізичній праці й занятті спортом - 20-25 г. Харчування має такі функції: формування організму; вироблення тепла; виконання механічної роботи.
Продукти харчування поділяють на:
" будівельні матеріали (білки, вода, жири, мінеральні речовини);
" енергоносії (вуглеводи, жири);
" біологічно активні речовини (вітаміни, мікроелементи, мінеральні солі );
" супровідні речовини (клітковина);
" смакові, ароматичні, барвні речовини.
Функції білків:
" структурна (білки становлять 18-21 % загальної "сирої" й 45-50 % сухої маси організму людини. Найбільша кількість білків у легенях, селезінці, нирках, м'язах. Вони беруть участь в утворенні мембранних структур, мітохондрій, рибосом, цитоплазми);
" каталітична (всі ферменти як біологічні каталізатори, що зумовлюють хімічні реакції в організмі, мають білкову природу. Нині відомо близько 2000 ферментативно активних білків);
" гормональна (значна кількість гормонів є білками або продуктами білкового обміну. Зокрема, це інсулін, тетелін, адренокортикотропний гормон, окситоцин). Гормони беруть участь у регуляції активності ферментів, діють на процеси трансляції й транскрипції;
" транспортна (необхідні для життєдіяльності речовини транспортуються з потоком крові сполуками білкової природи, зокрема, це білок хромопротеїдного типу гемоглобін. Транспорт ліпідів і жиророзчинних вітамінів здійснюється ліпопротеїдами);
" захисна (відбувається в основному за участю білків ?-глобулінів, з якими пов'язані імунні реакції організму. Антитіла, що утворюються в організмі при несприятливій дії на нього різних факторів, мають білкову природу;
" механічна (білки беруть участь у різних формах механічного руху - скороченні й розслабленні м'язів,
Loading...

 
 

Цікаве